Глава 6. § 1. Поняття державних і муніципальних доходів

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ І ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ

§ 1. Поняття державних і муніципальних доходів

Для здійснення мети та завдань, що стоять перед державою, реалізації нею своїх функцій необхідною умовою є наявність відповідних фінансових коштів. За рахунок витрати цих коштів і задовольняють державні потреби. Формування позначених фінансових коштів виражено через таку категорію, як державні доходи.

Державні доходи становлять частину внутрішнього ва­лового продукту, що надходить у вигляді різних грошових пла­тежів і надходжень у власність держави для використання їх компетентними державними органами для забезпечення мети й завдань, що стоять перед державою.

Муніципальні доходи — частина внутрішнього валового продукту, що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети й служить розв'язанню різних питань, що стоять пе­ред органами місцевого самоврядування.

У формуванні державних доходів беруть участь усі ланки фінансової системи країни. В результаті цієї цілеспрямованої діяльності держава формує низку грошових фондів (держав­ний і місцевий бюджети, централізовані позабюджетні цільові фонди). Утворення таких фондів відбувається за різними на­прямами. Це й кошти держави, й надходження від юридичних і фізичних осіб, й кошти, відраховані громадськими організа­ціями.

Державні та муніципальні доходи являють собою досить ба­гатогранну, однак, у той же час єдину систему. Все це видове розмаїття найрельєфніше виявляється через класифікацію. В основу класифікації державних і муніципальних доходів може

бути покладено різні ознаки. Наприклад, можна виділити такі види доходів, залежно від:

1) методу утворення:

— обов'язкові;

— добровільні (наприклад, кошти отримані в результаті про­
ведення лотерей чи випуску акцій);

2) порядку утворення:

— централізовані (зосереджено на рівні державного бюджету);

— децентралізовані (акумульовано на рівні державних
підприємств, організацій чи установ);

3) юридичної форми надходжень:

— податкові (податки й збори податкового характеру: збо­ри, мита й плати — ці платежі становлять основу доходів дер­жави та органів місцевого самоврядування);

— неподаткові (наприклад, штрафи, кошти, що надходять
від реалізації державної власності);

4) територіального рівня:

— загальнодержавні;

— місцеві;

5) джерела утворення:

— від державного або муніципального господарства;

— від юридичних осіб, заснованих на недержавній власності;

— від громадських організацій;

— від фізичних осіб.

Як приклад можна навести класифікацію доходів бюджету, що дав законодавець. У Бюджетному кодексі (ст. 8) виділено такі складові частини:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Суспільні відносини в сфері формування державних і муніци­пальних доходів виступають у правовій формі. Аналіз чинного фінансового законодавства дозволяє зробити висновок про те, що правові норми, які регулюють питання формування державою гро­шових фондів, переважно розосереджені, розкидані між такими підгалузями фінансового права, як бюджетне й податкове.

Наприклад, ст. 2 Бюджетного кодексу України містить виз­начення доходів бюджету — податкові, неподаткові й інші над-

Глава 6

Правове регулювання державних доходів і державних..

ходження на безповоротній основі, здійснення яких передбаче­но законодавством України (включаючи трансферти, подарун­ки, гранти).