Глава 5. Відповідальність за порушення фінансового законодавства

Відповідальність за порушення фінансового законодавства

галузеве закріплення: було встановлено кримінальну відпові­дальність за ухилення від сплати податків, нецільове викорис­тання бюджетних коштів; до Кодексу про адміністративні пра­вопорушення було включено окремі статті, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення фінансового законодавства; в Декреті Кабінету Міністрів України «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю» закріпле­но фінансові санкції за порушення валютного законодавства¹.

Однак і дотепер науковці та практики мають протилежні погляди з цього питання: від визнання фінансово-правової відпо­відальності самостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення наявності цього виду відповідальності. На наш погляд, відповідальність за порушення фінансового зако­нодавства слід розглядати як комплексну категорію, яка вклю­чає відносно відокремлені блоки, залежно від інституційної на­лежності фінансово-правових норм, що порушуються під час вчинення протиправного діяння в сфері фінансової діяльності держави. Такими блоками, зокрема, є: відповідальність за по­рушення бюджетного законодавства, передбачена гл. 18 Бю­джетного кодексу України; відповідальність за порушення по­даткового законодавства (до прийняття Податкового кодексу механізм реалізації відповідальності за податкові правопору­шення закріплено в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державни­ми цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року² (ст. 17), За­коні «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24 грудня 1993 року³ (п. 11 ст. 11), Кодексі України про адміністративні правопорушення⁴ та інших нормативних актах. Податковий кодекс Російської Федерації містить спеціальний розділ «Податкові правопорушення та відповідальність за їх вчинення», яким врегульовано питання застосування відпові­дальності за порушення податкового законодавства.

Як окремі елементи можна розглядати відповідальність за порушення правил здійснення рахункових операцій із застосу-

ванням реєстраторів розрахункових операцій, передбачену За­коном «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 1 червня 2000 року¹, відповідальність за порушення вста­новленого порядку обігу готівки відповідно до Указу Прези­дента України «Про застосування штрафних санкцій за пору­шення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року², а також відповідальність за порушення валютного зако­нодавства, встановлену Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року (ст. 16), а також іншими актами ва­лютного законодавства.

Кожний із зазначених елементів має специфіку, зумовлену характером відносин у окремих сегментах фінансової діяльності. Але разом з тим їм усім притаманні обов'язкові ознаки, влас­тиві юридичній відповідальності в цілому:

а) підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

б) відповідальність за порушення фінансового законодав­-
ства виступає як форма реалізації державного примусу за по­
рушення приписів фінансово-правових норм;

в) полягає в застосуванні до правопорушника негативних
наслідків, передбачених санкціями фінансово-правових норм, які
мають майновий характер і виражені переважно в грошовій формі;

г) відповідальність за порушення фінансового законодавства
реалізують у специфічній процесуальній формі.

Розглядаючи проблему правової природи відповідальності за порушення фінансового законодавства, слід визначити її співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності.

Конституційною нормою (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції Ук­раїни) встановлено, що виключно законами України визнача­ють засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопо­рушеннями, та відповідальність за них.

Конституційний Суд України в Рішенні від ЗО травня 2001 р. № 7-рп/2001 у справі № 1-22/2001³ (справа про відпові-

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1993.

² Там само. - 2001. - № ю. - Ст. 44.

³ Там само. - 1994. - № 15. - Ст. 84.

⁴ Кодекси України. - 2003. - № 9.

№ 17. - Ст. 184.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 2000. - № 38. - Ст. 315.

² Офіційний вісник України. - 1999. - № 19. - Ст. 817; 1993. -
№ 17. - Ст. 187.

³ Там само. - 2001. - № 24. - Ст. 1076.

Глава 5

Відповідальність за порушення фінансового законодавства

дальність юридичних осіб) відзначив, що вказаною нормою Конституції безпосередньо не встановлено види юридичної відпо­відальності. Таким чином, логічним є припущення, що перелік видів юридичної відповідальності включає також і інші види, які безпосередньо не вказано в Конституції. Додатковим аргу­ментом на користь цього погляду може бути наступне положен­ня. Пунктом 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок пога­шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер­жавними цільовими фондами» передбачено сплату штрафу в разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без поперед­нього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового пла­тежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчужен­ня) або виплати. До того ж законодавець зауважує, що сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адмі­ністративної або кримінальної відповідальності та / або кон­фіскації таких товарів (продукції), або коштів відповідно до закону.

Останнє положення, на наш погляд, має особливе значен­ня з урахуванням ч. 1 ст. 61 Конституції України: «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Таким чи­ном, у п. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок пога­шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» законодавець безпосередньо відокремлює штрафні санкції (штраф) за порушення подат­кового законодавства від адміністративної відповідальності, а відповідальність за порушення податкового законодавства в такому випадку треба визнати елементом окремого виду юри­дичної відповідальності, а саме відповідальності за порушен­ня фінансового законодавства.

З огляду на викладене слід зазначити, що відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державного примусу, що виникає в разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає в зас­тосуванні спеціально вповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.