Захист від статичної електрики

Досить велика кількість виробничих процесів та технологічних операцій супроводжується утворенням і розділенням різнойменних електричних зарядів, тобто статичною електрикою. У виробництвах, де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини, гази, статична електрика у вигляді іскрових розрядів здатна викликати вибух та (або) пожежу. Заходи щодо захисту від шкідливого та небезпечного впливу статичної електрики здійснюються відповідно до Правил захисту від статичної електрики та ГОСТ 12.1.018-93. Умовою електростатичної іскробезпеки об'єкта за даним стандартом є виконання співвідношення:

де W - мінімальна енергія розрядів, які можуть виникнути усередині об'єкта, Дж;

k - коефіцієнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) імовірності; у випадку неможливості визначення імовірності його приймають рівним 0,4;

W_min - мінімальна енергія запалювання речовин і матеріалів за ГОСТ 12.1.044-89.

Заряд статичної електрики виникає внаслідок контактної електризації речовин і матеріалів під час їх тертя і руху один відносно іншого. Навколо зарядів, що виникають, утворюється електричне поле, основними характеристиками якого є напруженість та потенціали його окремих точок.

Люди, що працюють на виробництві, також здатні накопичувати на тілі заряди статичної електрики. Це відбувається, коли людина носить одяг зі штучних синтетичних тканин, вовни, шовку, взуття, що не проводить електричний струм, а також під час руху по струмонепровідній підлозі, виконання технологічних операцій з діелектриками тощо.

Займання вибухонебезпечної суміші внаслідок прояву статичної електрики може відбутись при сукупності таких умов, як:

наявність джерела утворення зарядів статичної електрики;

накопичення досить значних зарядів на контактуючих поверхнях;

достатня для виникнення електричного пробою різниця потенціалів;

наявність достатнього запасу електричної енергії;

можливість виникнення електричних розрядів.

Відсутність будь-якої з цих умов повністю виключає небезпеку виникнення пожежі внаслідок розряду статичної електрики.

До основних способів усунення загрози статичної електрики слід віднести:

заземлення технологічного обладнання, трубопроводів, апаратів;

забезпечення постійного електричного контакту із заземленням тіла працюючої людини;

підвищення вологості повітря, яке зменшує електричний опір;

застосування антиелектростатичних речовин;

іонізація повітря або середовища усередині апаратів, сушильних камер тощо;

обмеження швидкості транспортування рідких продуктів;

усунення можливості виникнення вибухонебезпечних концентрацій.

Конкретний спосіб захисту від небезпечних наслідків прояву статичної електрики обирається з урахуванням особливостей технологічного процесу, ефективності, економічної доцільності.