Ігри з бігом

Гра «Сірий кіт»

Гравці шикуються в ряд один за одним, узявшись іззаду за пояс, ходять у різних напрямках – прямо, по колу, зигзагом. У цей час «сірий кіт», тобто гравець, який стоїть попереду і задає напрям, запитує:

– А є миші в стозі?

Останні в ряду – «миші» – відповідають:

– Є.

– А не бояться кота?

– Ні.

– Ой як кіт вусами поворушить, то всіх мишей подушить.

Після цих слів «кіт» кидається ловити «мишей». Кого спіймає, той стає «котом», а кіт – «мишею».

Гра «Веребей»

Учасники гри утворюють коло, один із гравців усередині нього – «веребей». Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи в долоні:

Киш, киш, веребей,

Не клюй конопель,

Мої конопельки,

Дрібні, зелененькі,

Самі не беруться,

Мені не даються.

«Веребей» кидається до гравців, вони розбігаються. Кого спіймає, той стає «веребеєм», і гра повторюється.

Гра «Дикі кози»

Дівчата беруться за руки і стають попарно в ряд. Перші дві утворюють «ворота»: обертаються до ряду обличчям і піднімають угору руки. Ряд учасниць біжить попід «воротами» та співає:

Попід попові лози

Скакали дикі кози:

То в гору, то в долину,

То в рощу, то в калину.

За ними козенята

Поламали ноженята.

Тепер утворюють «ворота» дві дівчини, що першими бігли попід ними, а ті дві, що стояли до цього, приєднуються до ряду ззаду. Далі учасниці, що були «ворітьми», залишаються в кінці ряду, а інші, до яких дійшла черга, підносять руки вгору і утворюють «ворота», щоб решта учасниць перебігала попід ними.

Гра «Лисиця і заєць»

Діти стають попарно в різних кінцях майданчика обличчям один до одного, узявшись за руки. Одного ви­бирають «зайцем», іншого – «лисицею».

«Заєць» ховається від «лисиці», поспішає до якоїсь пари і стає спиною до одного із гравців. Той стає «зайцем» і кидається втікати, прагнучи так само стати всередину іншої пари. Тим часом «лисиця» намагається його впіймати. Якщо зловить, то вони міняються ролями один з одним, і гра продовжується.