Пропаганду – розповсюдження ідеології української держави з метою формування у населення певного світогляду, уявлень, що відображають інтереси нашого народу

Визначаючи ідеологічні пріоритети української держави та її Збройних Сил, необхідно як враховувати історичний досвід, так і орієнтуватися на те нове і позитивне, що з’явилося у нас з моменту проголошення незалежності. При цьому слід чітко усвідомити той факт, що не можна штучно ідеологізувати суспільство. Нав’язування суспільству“мертвих” ідеологічних схем приводить до занепаду державності, застою і переходу до регресивного розвитку.

Вибір оптимального шляху розвитку країни та збройних сил багато в чому залежить від наявності загальнонаціональної ідеї, яка має відображати інтереси як суспільства, так і держави у цілому, тобто бути національно-державною. Національна ідея – це інтегруюча ідея, покликана об’єднувати, а не розколювати суспільство. Іншими словами, це ідея “нації-держави”. Будь-яка ідеологія базується на національній ідеї, в якій народ виражає сенс свого історичного існування. Ця ідея не створюється штучно, а природним чином постає з сукупності ментальних рис і цінностей народу.

Національною ідеєю українського народу можна вважати побудову сильної, заможної та процвітаючої України. Така ідея має включати три основні компоненти:

Незалежність. Як показує багатовіковий історичний досвід, відсутність національної держави не сприяла становленню і розвитку українського народу. Тільки з набуттям незалежності почався етап дійсного національного відродження і державного будівництва. Це, зокрема, дозволило створити власні збройні сили. Нині очевидно, що в епоху глобалізації саме незалежність дозволить українському народу зберегти свою національну ідентичність і, тим самим, відстояти право на свій шлях розвитку.

Стабільність. Найважливішим чинником життєдіяльності українського народу виступає політична і соціально-економічна стабільність, що ґрунтується на загальнонаціональній злагоді. Об’єктивною стороною стабільності є відсутність політичної і соціально-економічної напруженості в країні. У суб’єктивному плані – це стан безпеки, спокою, упевненості в можливості задоволення своїх потреб, тобто стан певного політичного комфорту людини.

Добробут. Одна з головних цілей української держави – забезпечення високої якості життя громадян і гідного рівня матеріального добробуту. Якість життя включає рівень споживання матеріальних благ і послуг, а також ступінь задоволення духовних потреб, стан здоров’я і тривалість життя, забезпеченість суспільної і особистої безпеки, умови навколишнього середовища, морально-психологічний клімат і душевний комфорт особи.

Нинішні умови висувають на перший план наступні напрями ідеологічної роботи:

інформаційне забезпечення діяльності державних органів та органів військового управління;

роз’яснення політики, що проводиться керівництвом української держави, ролі державних інститутів в ідеологічних процесах;

пропаганда основних цілей і пріоритетів розвитку України та її Збройних Сил;

впровадження сучасних інформаційних технологій;

формування в особового складу Збройних Сил України та громадян в цілому настанов щодо здорового способу життя, підтримання дисципліни і правопорядку.

У Концепції ідеологічної роботи у Збройних Силах України, крім іншого, визначені засади діяльності органів військового управління, командирів (начальників) усіх рівнів у вказаній сфері. Так, ідеологічна робота здійснюється у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та засобами масової інформації.

Суб’єктами ідеологічної роботи у Збройних Силах є Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші органи військового управління, командири (начальники) усіх рівнів, засоби масової інформації, військові заклади культури, громадські та релігійні організації.

Відповідальність за стан ідеологічної роботи покладається на керівників органів військового управління, командирів (начальників) усіх рівнів. Безпосередня організація ідеологічної роботи покладається на Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України, командирів (начальників) усіх рівнів та їх заступників по роботі з особовим складом.

Об’єктами ідеологічної роботи є: військовослужбовці, цивільний персонал, члени сімей військовослужбовців, військові колективи, громадський актив військових частин, учнівська та студентська молодь, вихованці ліцеїв з посиленою фізичною підготовкою та кадетських корпусів.

Важливу роль в організації ідеологічної роботи у Збройних Силах України мають відігравати військові заклади культури: Національний президентський оркестр, Заслужений академічний Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України, Заслужений академічний Зразково-показовий оркестр Збройних Сил України, військово-музичні центри, оркестри військових частин, Національний військово-історичний музей України, військові музеї видів Збройних Сил, оперативних командувань, вищих військових навчальних закладів і військових частин, кімнати бойової слави, військові засоби масової інформації, телерадіостудії тощо.

Одним із головних засобів проведення ідеологічної роботи у Збройних Силах України є воєнно-ідеологічна підготовка. Вона є навчальним предметом у загальній системі підготовки військ (сил), однією із основних форм ідеологічної роботи та виховання особового складу у Збройних Силах України. До її цілей, зокрема, віднесено: виховання у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист Вітчизни, розуміння засад державної політики та заходів, що здійснюються в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони; формування в особового складу національно-патріотичних цінностей, ідей вірності Конституції України, Військовій присязі, бойовим традиціям, гордості за належність до Збройних Сил України.

До найбільш ефективних форм і методів ідеологічної роботи у державі та Збройних Силах України слід віднести “круглі столи”, дебати, науково-практичні семінари, популярні телевізійні передачі, масові патріотичні акції за участю молоді, використання потенціалу Інтернету та ін.

В ідеологічній роботі важко переоцінити роль формування в особового складу Збройних Сил України і громадян у цілому патріотизму. Патріотизм – неодмінна умова “здорового розуму і серця”. Бо для людини природно любити свою сім’ю, своє село, місто, свою країну, її народ. Такі риси вдачі нашого народу, як самовідданість, жертовність, готовність захищати рідну землю, відвертість, щедрість, соборність, толерантність, жалісливість, некористолюбство, прагнення до справедливості, багато в чому сформувалися на духовно-етичному фундаменті православ’я з його ідеалами святості, благочестя і безкорисливого служіння Богові, людям, Вітчизні.

Почуття патріотизму повинне спиратися на світоглядні культурно-історичні, релігійно-етичні основи. Це, перш за все, любов до своєї Вітчизни і народу. Істинний, а не показний патріотизм – високе відчуття, засноване на розумінні того, що ти потрібний своїй державі і своєму народу, що ти є її захисником. Таке розуміння додає силу, стійкість, мужність і ґрунтується на ідеалах обов’язку, честі, совісті, безкорисливості. Таким чином, патріотичне виховання – одне з найважливіших, якщо не найважливіше завдання ідеологічної роботи.

Таким чином, на сучасному етапі розбудови України, реформування та розвитку її Збройних Сил, питання ідеологічної роботи стає особливо актуальним. Тому усвідомлення всіма категоріями особового складу важливого значення ідеологічних засад діяльності Збройних Сил України постає важливою умовою ефективності цієї роботи.

Рекомендована література

1. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Збройні Сили України” від 6 жовтня 2000 р., № 2019 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – С. 990–996.

2. Закон України “Про основи національної безпеки” від 11 червня 2003 року № 964-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 39. – ст. 35.

3. Основні напрями реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. К. – Міністерство оборони України, 2013. – 20 с.

4. Концепція ідеологічної роботи у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністра оборони України від 5 лютого 2013 року № 78). – К., 2013. – 9 с.

5. Наказ Міністерства оборони України від 20 березня 2013 року № 188“Про затвердження Інструкції з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України”. – К., 2013. – 11 с.