На виклики та загрози сучасного світу

На сучасному етапі основними викликами та загрозами національній безпеці України можна вважати:

посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність;

спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;

воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) у різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб;

поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності;

злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму;

використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на території України;

незаконне ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів;

створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати їх в інтересах певних сил;

прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України;

можливість втягування України у регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;

нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

небезпечне зниження рівня забезпечення військовою та спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань;

незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону України;

постійне недофінансування оборони держави;

комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм;

маніпулювання суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації тощо.

У цих умовах діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації викликів і загроз національній безпеці та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності.

Основними засадами державної політики з питань національної безпеки України має бути:

створення сприятливих зовнішньополітичних умов для прогресивного економічного і соціального розвитку України;

запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність з боку інших держав;

сприяння усуненню конфліктів, насамперед у регіонах, що межують з Україною;

участь у міжнародній миротворчій діяльності під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у сфері безпеки;

участь у заходах щодо боротьби з міжнародними організованими злочинними угрупованнями та міжнародним тероризмом, протидія поширенню ядерної та іншої зброї масового ураження і засобів її доставки;

реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності, покращання їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення;

зосередження ресурсів і посилення координації діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом;

участь України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією;

відпрацювання ефективно діючої системи контролю за поставками продукції і технологій оборонного призначення і подвійного використання;

прискорення реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з метою забезпечення їх максимальної ефективності та здатності давати адекватну відповідь викликам і загрозам Україні;

здійснення державних програм модернізації наявних, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки та озброєнь;

посилення контролю за станом озброєнь і захищеністю військових об’єктів;

впровадження системи демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами держави;

забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

прискорення процесу делімітації та демаркації кордонів України;

боротьба з організованими злочинними угрупованнями, у тому числі міжнародними, які намагаються діяти через державний кордон України, у пунктах пропуску та виключній (морській) економічній зоні України;

поглиблення транскордонного співробітництва з суміжними державами;

дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист конституційного устрою, удосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних підвалин суспільства;

підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади;

забезпечення політичної стабільності, громадянського миру та взаєморозуміння в суспільстві, запобігання проявам екстремізму;

забезпечення прозорості у діяльності державних органів, прийнятті управлінських рішень, інформованості населення, зміцнення на цій основі його довіри до владних інститутів;

створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування;

формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот та розв’язання міжнаціональних суперечностей;

забезпечення міжконфесійної стабільності та запобігання конфліктним загостренням на релігійній основі, недопущення протистояння різних церков, у тому числі щодо розподілу сфер впливу на території України;

забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів;

стимулювання випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;

удосконалення антимонопольної політики;

створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій;

подолання “тонізації” економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси;

забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;

здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень;

забезпечення енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, у тому числі послідовного і активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;

захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту – поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу;

посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях;

посилення державної підтримки розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки як основи створення високих технологій та забезпечення переходу економіки на інноваційну модель розвитку, створення ефективної системи інноваційної діяльності в Україні;

поетапне збільшення обсягів бюджетних видатків на розвиток освіти і науки, створення умов для широкого залучення до науково-технічної сфери позабюджетних асигнувань;

створення економічних і суспільно-політичних умов для підвищення соціального статусу наукової та технічної інтелігенції;

упровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та утилізації відходів;

поліпшення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;

недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;

істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основі піднесення вартості оплати праці, своєчасної виплати заробітної плати та гарантованих законом соціальних виплат, посилення цільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівня безробіття;

забезпечення інформаційного суверенітету України;

удосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, упровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

Виконання нагальних завдань політики національної безпеки знизить негативний вплив викликів і загроз національній безпеці України на процес реалізації її життєво важливих національних інтересів в усіх сферах життєдіяльності.

Рекомендована література

2. Закон України про основи національної безпеки України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.

3. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 12 грудня 2007 р. № 105/2007 // Стратег. панорама. – № 1. – 2007. – С. 3–13.

4. Про Воєнну доктрину України. Указ Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=648%2F2004

5. Богданович В.Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення / В.Ю. Богданович. – К.: Тираж, 2003. – 322 с.

6. Горбулін В.П. Проблемні питання оборонної політики України в контексті нових викликів національній безпеці / В.П. Горбулін // Військова політика і проблеми ОПК. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=vpip0&issue=2003

9. Поляков Л. Україна-Європа: пошук спільної відповіді на нові загрози // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua/nn/ show/362

22.Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України: монографія / Г.П. Ситник. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 408 с.