Основні функції моносахаридів

Моносахариди	Функції
Тріози (С3Н6O3)	Відіграють важливу роль проміжних продуктів у процесах дихання і фотосинтезу
Тетрози (С4Н8O4)	У живих організмах зустрічаються рідко, переважно в деяких прокаріотів
Пентози (С5Н10О5)	Входять до складу нуклеїнових кислот, беруть участь у синтезі деяких коферментів, полісахаридів і макроергічних сполук (АМФ, АТФ тощо), у процесі фотосинтезу
Гексози (С6Н12О6)	Є джерелами енергії, яка вивільняється під час реакцій окиснення в процесі дихання, входять до складу оліго- та полісахаридів
Гептози (С7Н14O7)	У рослин з родини Товстянкові відіграють важливу роль як один із проміжних продуктів фотосинтезу

Олігосахариди – полімерні вуглеводи, в яких 2-10 моносахаридних ланок з’єднані ковалентними (глікозидними) зв’язками. Зокрема, дисахариди утворені сполученням залишків двох молекул моносахаридів (рис.2.2).

Приклади дисахаридів:

· мальтоза (солодовий цукор) – складається з двох залишків глюкози;

· сахароза (буряковий або тростинний цукор) – складається із залишків глюкози і фруктози;

· лактоза (молочний цукор) – складається з глюкози та галактози; (рис.2.2)

· трегалоза (грибний цукор) – складається з двох залишків глюкози. Вони мають солодкий смак і добре розчиняються у воді.

Полісахариди. Поділ на олігосахариди й полісахариди є кількісним.

Обидві групи вуглеводів утворюються шляхом об’єднання молекул моносахаридів у полімерні структури. Якщо кількість молекул моносахаридів у полімері є невеликою, то його відносять до олігосахаридів. Якщо ж кількість молекул моносахаридів у складі полімеру досягає сотень і тисяч, то його називають полісахаридом. Частіше за все в живих організмах зустрічаються дисахариди (складаються із двох молекул моносахаридів), трисахариди (складаються із трьох молекул моносахаридів) і полісахариди (складаються з кількох тисяч молекул моносахаридів).

Рис.2.2 Дисахариди: 1 – мальтоза; 2 – сахароза; 3 – лактоза; 4 – трегалоза