Хімічні елементи живих організмів

Макроелементи. До цієї групи відносять елементи, маса яких становить від 10 до 0,001% маси тіла. Вони є основною масою речовин живих організмів і беруть участь в утворенні їх органічних і неорганічних сполук. С, Н, О, N, Р і S входять переважно до складу органічних сполук. Чотири елементи (С, Н, О, N), які за загальною масою та кількістю атомів у органічних сполуках значно перевищують усі інші, називають органогенними. Na, К, Mg, Са і Сl у живих організмах частіше за все зустрічаються у вигляді іонів.

Мікроелементи. До цієї групи відносять елементи, маса яких становить від 0,001 до 0,000001% маси тіла. Вони входять до складу ферментів, гормонів і ряду інших важливих сполук. Наприклад, І входить до складу гормонів щитоподібної залози, a Fe – до складу гемоглобіну. Деякі з них мають велике значення лише для певних систематичних груп організмів. Так, бурі водорості містять багато І, молюски – багато Сu, який входить до складу їх дихальних пігментів, а хвощі – багато Si і Сr, які виконують захисні функції.

Ультрамікроелементи. До цієї групи відносять елементи, маса яких становить менше 0,000001% маси тіла. Їх біологічна роль мало досліджена. Скоріше за все, вони потрапляють до організму випадково у вигляді домішок у складі необхідних речовин. Проте в ряді випадків було відмічено їхній вплив на організм. Наприклад, препарати, які містили дуже низькі концентрації Аu, виявили суттєвий профілактичний ефект щодо атеросклерозу.

Проблеми, пов’язані з порушенням вмісту елементів. Порушення вмісту хімічних елементів у живих організмах досить часто призводить до негативних для них наслідків. Причиною негативних наслідків може бути як нестача, так і надлишок елемента. Так, нестача І у людини призводить до порушення роботи щитоподібної залози, а надлишок важких металів (Hg, Pb, Cu, As тощо) викликає важкі отруєння та порушує роботу печінки й нирок. Нестача Fe у людини викликає анемію, нестача Р підвищує ламкість кісток, а його надлишок викликає ураження нервової системи.

Дефіцит N у рослин пригнічує їхній ріст, викликає пожовтіння й опадання листя та зменшує врожайність. Дефіцит Р також викликає пригнічення росту і зміну забарвлення листків. Різноманітні порушення розвитку рослин і забарвлення їх окремих частин викликає й дефіцит таких елементів, як Fe, Mo, Са, Mg тощо. Надлишок Мn викликає у рослин пожовтіння листків, а надлишок В призводить до відмирання країв листків.