Загальні начала юридичного процесу

При всій розмаїтості виробництв у складі юридичного процесу їм властиві деякі загальні начала принципового характеру, що відбивають їх сутнісну єдність. Вони або зазначені у чинних законах, або їх можна вивести зі змісту правових актів. Вони неодмінно виявляються в роботі компетентних органів як керівні ідеї, створюючи головні правила виробництва.

Самий факт правового регулювання означає, що виробництва завжди містять у собі більш-менш розвиту систему юридичних гарантій досягнення кінцевого результату, умов. У випадках, якщо термін прямо не зазначений, діє правило (аксіома): посадова особа зобов'язана виконати відповідну дію в оптимально короткий термін. Ця аксіома повинна попередити тяганину в роботі державних установ, місцевого самоврядування та громадських організацій.

Як правило, до роботи компетентних органів залучаються зацікавлені особи, ті громадяни й організації, на правовому положенні яких може відбитися управлінське рішення. Їм надається можливість для вираження та захисту своїх інтересів. Зокрема, при реєстрації органами РАГС громадянського стану (народження або смерті громадянина, укладення або розірвання шлюбу, усиновлення, зміни імені й ін.) обов'язково беруть участь зацікавлені особи, і вони вправі потребувати виправлення допущених помилок.

Зацікавленим особам, які беруть участь у юридичному процесі, у більшості випадків надається і право скарги, тобто можливість збудити контрольно-наглядове виробництво у вищому органі. Це найважливіше конституційне право громадян, його ефективність забезпечується нормативними актами, що встановлюють порядок роботи із заявами та скаргами громадян у державному апараті й органах місцевого самоврядування і громадських організаціях.

Для юридичного процесу характерне і таке начало як контрольно-наглядова діяльність, тобто система спостереження та перевірки роботи державних органів для своєчасного усунення порушень. Без контролю і нагляду не може нормально розвиватися ніяка юридична діяльність, як і взагалі будь-яка життєдіяльність; вона складає невід'ємну частину будь-якого юридичного виробництва.

Контрольно-наглядова діяльність має свої особливості, вона істотно відрізняється від інших видів юридичного процесу: правотворчості, правовиконання, правозабезпечення і та ін. Норми, що регламентують дану діяльність, оформлюються у вигляді окремого правового акту або виділяються у самостійний розділ кодексу (ЦПК, КПК, АПК). У нормативних актах встановлюються терміни і порядок оскарження, юридичні наслідки подання скарги, регламент перевірки діяльності або актів контрольованого органа, критерії такої перевірки (підстави до скасування, зміни акту, що перевіряється або його заміни новим) і повноваження контрольно-наглядового органу.