Відносно-якісні прикметники

Ці прикметники характерні переносним значенням, тобто якщо відносний прикметник уживається в непрямому значенні, то він набуває ознак якісного, порівняймо: дубовий будинок і дубова го­лова; залізний стрижень і залізний погляд, залізне слово тощо.

2.1. Правопис складних прикметників

Разом пишуться прикметники з іншими словами:

1) якщо утворюють з іншим словом (наприклад, прислівником) складні терміни: лінгвостилістичні ознаки, давньоукраїнська мова, старослов'янська, складнопідрядне речення; округлояйцеподібний;

2) утворені від синтаксично залежного (підрядного) слово­сполучення, тобто такого, яке уможливлює питання: суднобудів­ний, вогнетривкий, новобудова, вічнозелений, білокорий, елект­розварювальний, свіжозрубаний;

винятки: червоногарячий, жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий, сліпоглухонімий.

Пишемо прикметники через дефіс:

1) якщо слова сурядні (рівноправні), між ними можна поста­вити сполучник і: навчально-виховний, масово-політичний, сус­пільно-гуманітарний, постачально-збутовий, пласко-опуклий;

2) якщо прикметники означають відтінки кольорів: жовто-синій, біло-червоно-зелений, ніжно-голубий, світло-рожевий, мо­лочно-кремовий;

3) коли означають смакові відтінки: кисло-солодкий, солоно-гіркий, гіркувато-пекучий;

4) винятки треба запам'ятати: всесвітньо-історичний, літе­ратурно-художній, народно-визвольний.

6.3. Числівник

Числівник означає кількість предметів або порядок їх при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Відповідно розрізняють кількісні і порядкові числівники.

1. Розряди числівників

Кількісні числівники поділяються на: означено-кількісні та неозначено-кількісні.

До означено-кількісних числівників належать: власне кількісні, збірні і дробові.

Власне кількісні числівники означають певне число пред­метів або абстрактне число в цілих одиницях: один, шість, двадцять два тощо.

Збірні числівники означають певну кількість предметів як одне ціле: двоє, троє, шестеро, дванадцятеро, двадцятеро тощо.

Дробові числівники означають кількість, яка складається з певного числа частин цілого: одна третя, дві п'ятих, сім де­сятих, півтора, півтораста. Дробові числівники, поєднуючись з власне кількісними, позначають мішані числа: одна ціла і дві сьомих, чотири цілі і шість десятих.

Неозначено-кількісні числівники вказують на приблизну кіль­кість: кілька, кільканадцятеро, багато, чимало, небагато тощо.

За будовою всі числівники поділяються на прості, складні і складені.

Простими називають числівники, до складу яких входить ли­ше одна основа: два, чотири, вісім, сорок, сто, тисяча.

Складні числівники утворені з двох основ: дванадцять, шіст­десят, п'ятсот.

У складених числівниках поєднуються два і більше простих та складних числівників: тридцять три, п'ятсот дев'яносто сім, нуль цілих і сім сотих.

2. Відмінювання числівників

Майже всі числівники (крім числівника один) змінюються лише за відмінками. За парадигмою закінчень можна сформу­вати типи відмінювання числівників.

1) І тип особливий: до нього належить числівник один. Він відмінюється за відмінками, родами й числами (табл. 24). Його парадигма відмінювання тотожна займеннику той.

Таблиця 24

Відмін­ки	Однина	Множина
Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід
Н.	один	одна	одно / одне	одні
Р.	одного	однієї / одної	одного	одних
Д.	одному	одній	одному	одним
З.	як у Н. або Р.	одну	одно/одне	як у Н. або Р.
О.	одним	однією / одною	одним	одними
М.	(на) одному/ однім	(на) одній	(на) одному/ однім	(на) одних

2) II тип становлять числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, а також усі збірні: двоє, троє, четверо... (табл. 25).

Числівник обидва при відмінюванні втрачає частину -два, а збірні числівники – суфікс -еро.

Числівник чотири і багато, на відміну від інших, в орудно­му відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма або ба­гатьома.

Таблиця 25

Відмінки	Відмінкові форми II типу
Р.	двох	трьох	обох	п'ятьох
Д.	двом	трьом	обом	п'ятьом
З.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.
О.	двома	трьома	обома	п’ятьома
М.	(на) двох	(на) трьох	(на) обох	(на) п'ятьох
Н.	два, дві	три	обидва, обидві	п'ятеро

3) III тип утворюють числівники від п'яти до двадцяти, трид­цять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (одинадцять — двадцять, далі всі десяткові до вісімдесяти) відмінюється лише друга частина (див. табл. 26). У числівників шість, сім, вісім відбувається чергування в основах.

Числівники цього типу можуть також відмінюватися як збірні числівники II типу.

4) IV тип об'єднав числівники сорок, дев'яносто, сто – усі вони мають однакову парадигму (відмінювання), яку легко за­пам'ятати: у всіх відмінках, окрім називного і знахідного, вони мають закінчення -а.

Таблиця 26

Від­мінки	Відмінкові форми III типу
Н.	шість	одинадцять	кількадесят	сімдесят
Р.	шести	одинадцяти	кількадесяти/ - ьох	сімдесяти/ -ьох
Д.	шести	одинадцяти	кількадесяти/ - ьом	сімдесяти/ -ьом
З.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.
О.	шістьма	одинадцятьма/ -ьома	кількадесятьма/ -ьом	сімдесятьма/ -ьом
М.	(на) шести	(на) одинадцяти	(на) кількадеся­ти/ -ьох	(на) сімдесяти/ -ьох

5) V тип складається з числівників від двохсот (200) до дев'я­тисот (900). Також до цього типу належить числівник кілька­сот. У цих числівників змінюються обидві частини: перша за парадигмою другого або третього типів, а друга як іменник місто в множині (табл. 27):

Таблиця 27

Від­мінки	Відмінкові форми V типу
Н.	двісті	кількасот_	чотириста	шістсот_
Н.	двісті	кількасот	чотириста	шістсот
Р.	двохсот	кількасот	чотирьохсот	шестисот
Д.	двомстам	кількомстам	чотирьомстам	шестистам
З.	як у Н. або Р.	як у Н.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.
О.	двомастами	кількомастами	чотирмастами	шістьмастами
М.	(на) двохстах	(на) кількохстах	(на) чотирьохстах	(на) шестистах

6) Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюють­ся як іменники певної відміни і групи, відповідно: нуль — як іменник м'якої групи II відміни, тисяча за парадигмою міша­ної групи І відміни, а мільйон і мільярд – твердої групи II від­міни (табл. 28).

7) У складених кількісних числівниках відмінюються всі скла­дники, у складених порядкових – лише останнє слово (табл. 29).

8) Усі порядкові числівники, крім третій, відмінюються як прикметники твердої групи, третій – як прикметник м'якої групи (табл. 30).

9) У дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний числівник, друга – як порядковий (табл. 31).

Таблиця 28

Від­мінки	Відмінкові форми таких числівників
Н.	нуль	тисяча	мільйон	мільярд
Р.	нуля	тисячі	мільйона	мільярда
Д.	нулю /-еві	тисячі	мільйонові/-у	мільярдові/-у
З.	як у Н. або Р.	тисячу	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.
О.	нулем	тисячею	мільйоном	мільярдом
М.	(на) нулі/-ю/ -еві	(на) тисячі	(на) мільйоні/ -ові/-у	(на) мільярді/-ові/-у

Т

Таблиця 29

Відмінки	Кількісний числівник	Порядковий числівник
Н.	тисяча сім	тисяча сьомий
Р.	тисячі семи	тисяча сьомого
Д.	тисячі семи	тисяча сьомому
З.	тисячу сім	як у Н. або Р.
О.	тисячею сьома	тисяча сьомим
М.	(на)тисячі семи	(на) тисяча сьомому

Таблиця 30

Відмінки	Відмінкові форми дробових числівників
Н.	перший	перші	третій
Р.	першого	перших	третього
Д.	першому	першим	третьому
3.	як у Н. або Р. відмінку	як у Н. або Р. від­мінку	як у Н. або Р. відмінку
О.	першим	першими	третім
М.	(на) першому	(на) перших	(на) третьому

Таблиця 31

Від­мінки	Відмінкові форми дробових числівників
Н.	одна сьома	чотири шості	Вісім десятих	п'ять цілих і три четверті
Р.	однієї сьомої	чотирьох шос­тих	восьми десятих	п'яти цілих і трьох четвер­тих
Д.	одній сьомій	чотирьом шос­тим	восьми десятим	п'яти/-ьом цілим і трьом четвертим
З.	одну сьому	чотири шості	вісім десятих	п'ять цілих і три четверті
О.	однією сьомою	чотирма шос­тими	вісьма десятими	п'ятьма/-ьома цілими і трьо­ма четвертими
М.	(на) одній сьо­мій	(на) чотирьох шостих	(на) восьми де­сятих	(на) п'яти цілих і трьох четвертих

10) Не відмінюються такі неозначено-кількісні числівники: півтори, півтораста, немало, чимало, проте відмінюється імен­ник, що стоїть поруч (табл. 32):

Таблиця 32

Відмінки	Відмінкова форма
Н.	півтори склянки
Р.	півтори склянки
Д.	півтори склянкам
З.	півтори склянки
О.	півтори склянками
М.	(на/у) півтори склянках

2.1. Узгодження числівника з іменником

1. Після числівника один іменник стоїть лише в однині, навіть якщо один входить до складеного числівника.

Після всіх інших числівників, окрім дробових (про них далі), іменник стоїть у множині.

2. Після числівників два, три, чотири іменник має форму називного відмінка, а починаючи від п’ять і далі – родового: два плащі, три парасолі, п’ять пар чобіт, сім студентів.

Однак іменники, що втрачають у множині суфікс -ин-, а також ім'я, плем'я після числівників два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: тридцять два киянина; сорок три заводчанина; двоє імен; троє племен. Коли називається кількість у межах одиниць, то вживають збірні числівники; імен­ники стоять у формі родового відмінка множини: двоє заводчан; троє киян; двоє імен; четверо племен.

Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири, то також матиме форму родового відмінка множини: тижнів три, років чотири.

Прикметник, що стоїть після числівника перед іменником, набуває форми називного відмінка множини: три рідні сестри; дві гіркі цибулини. Проте при іменниках середнього роду частіше буває у формі родового множини: два молдавських села, три нових вікна, хоча можлива й форма називного відмінка: два молдавські села, три нові вікна.

В усіх інших непрямих відмінках числівник з іменником узго­джуються в одному відмінку: п'ятьма книжками; восьми дітям.

3. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку: тисяча кроків — тисячі кроків, тисячу кроків, тисячею кроків; мільярд зірок — мільярда зірок, мільярду зірок, мільярдом зірок.

4. Після дробових числівників іменник стоїть постійно у родо­вому відмінку однини: півтора огірка, дві п'ятих відсотка, двом п'ятим відсотка, три сьомих відсотка, трьома сьомими відсотка.

5. Якщо при числівнику є слова з половиною, з чвертю, то імен­ник набуває форми, якої вимагає кількісний числівник: три з половиною місяці, два з чвертю роки, шість з чвертю років.

6. Після збірних числівників іменники стоять постійно в ро­довому відмінку множини: четверо дітей, двоє вікон, п'ятеро робітників, двадцять шестеро викладачів.

2.2. Правопис числівників з іншими словами

1. Разом пишеться числівник з повнозначними словами, де він є першою частиною:

а) першо-, одно-, дво-, три-, чотири-, п'яти-, кілька-: першо­класний, двозначний, триповерховий, п'ятизірковий, шести­літній, сімдесятиріччя, тисячолисник, чотирьохактна, кіль­канадцять, кількадесят;

б) двох-, трьох-, чотирьох-, а друга основа починається з го­лосного: двохатомний, трьохелементний, чотирьохопорний; якщо з другою основою на приголосний він утворює порядковий числівник: двохсотий, чотирьохтисячний, трьохмільйонний.