Урочища та їх типологія

Урочище — це система фацій, приурочених до мезоформи рельєфу (додатньої або від’ємної) чи до межирічної плакорної ділянки на однорідному субстраті. Фації у складі урочища об’єднуються загальною спрямованістю фізико-географічних процесів, руху води, переносу твердого матеріалу та міграції хімічних елементів. Для об’єднання фацій в урочища головну роль теж грає літогенна основа — рельєф, що перерозподіляє тепло та вологу, і літологічний склад гірських порід, котрий впливає на умови зволоження навіть при однаковій кількості опадів.

При однорідному рельєфі головними чинниками обособленні урочищ є літологічний і гранулометричний склад гірських порід, їх генезис, інфільтраційні властивості, хімічні властивості. Так, на плоских рівнинах областей льодовикової акумуляції виділяють урочища зандрових рівнин і моренних рівнин. Зандрові складені піщаними відкладами тому добре дренуються, не заболочені, навіть сухі. Моренні рівнини складені валунним суглинком, тому заболочені.

При порівняно однорідному літологічному складі головний чинник обособлення урочищ — форми рельєфу, які визначають особливості теплового і водного режиму, умови формування ґрунтів та існування рослинності. На аналогічній літогенній основі в різних фізико-географічних регіонах формуються різні урочища в залежності від зонально-провінціальних умов надходження тепла та вологи. Наприклад, у нашій місцевості (Полтавщина) чітко виражені урочища балок, терасових рівнин (горбистих піщаних), слабохвилястих терасових рівнин із подами тощо.

На обширних плоских межиріччях, де відсутні контрастні форми мезорельєфу, формування урочищ визначається відмінностями материнських гірських порід (їх складу, потужності), характером підстилаючих порід. В умовах надлишкового зволоження велике значення має віддаленість від ліній природного дренажу. При віддаленні від річкових долин і балок підвищується рівень ґрунтових вод, стік утруднений, волога застоюється. Це обумовлює особливості чергування грунтово-рослинного покриву по мірі віддалення від прирічкових схилів до середніх частин межиріч.

В складі ландшафту серед урочищ виділяють основні й другорядні. Основні визначають характерні риси ландшафту широко в ньому представлені. Другорядні зустрічаються рідко.

Серед основних урочищ виділяють домінантні та субдомінантні. Домінантні складають фон ландшафту, займають найбільші площі. Субдомінантні займають менші площі і доповнюють характерні риси ландшафту.

Д.Л.Армандом був ведений термін “ підурочище”, тобто група фацій, об’єднаних єдністю положення на елементах мезоформи рельєфу і утворюючих генетично і динамічно спряжений ряд (на схилі пагорба, балки тощо). Урочища, де кожний елемент мезоформи зайнятий однією фацією, називаються простими. Урочища, до складу яких входять підурочища, називаються складними.