А.О.Капелюшний. 1. Особливості редакторського аналізу додержання в тексті законів і норм логічного мислення

IV. ЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕДАГУВАННЯ

1. Особливості редакторського аналізу додержання в тексті законів і норм логічного мислення. Аналіз тексту з логічного погля­ду, по суті, зводиться до того, що, розглядаючи твір, редактор переві­ряє, чи не відхилився автор у своїх роздумах, висновках, визначеннях від норм логічно правильного мислення¹. Щоб виконати своє призна­чення, текст має бути досконалим з логічного погляду. "Він повинен задовольняти такі вимоги логіки, як точність, визначеність, несупереч-ливість, обґрунтованість. Він має містити правильні й дійові з погляду логіки висновки, докази, визначення й інші наслідки розумових опера­цій"². Журналіст має виробити рефлекс на порушення логічної норми (К.М.Накорякова)³. Як і будь-який аналіз, логічний аналіз тексту базу­ється на двох операціях: на уявному поділі його на частини й на дослі­дженні зв'язків між цими частинами, між змістовими одиницями тексту й затекстовою дійсністю⁴. У контексті авторського мовлення логічна схема часто прихована: не всі ланки наявні, порядок слів вільний, є багато слів, які уточнюють, передають відтінки значення. Це ускладнює аналіз, а отже, треба оволодіти раціональними його прийомами-нави-ками, які б допомогли подолати труднощі, перевірити думку автора за допомогою логічних правил і законів⁵.

Розгорнутий аналіз конкретного тексту виявляє два основні завдан­ня редактора в оцінюванні твору з логічного погляду і прийоми, за до­помогою яких ці завдання вирішують. Перше завдання - усвідомити, не пропустити повз свідомість випадки логічного зв'язку між поняттями або судженнями в тексті, уявно зафіксувати, виявити кожний такий зв'язок. Друге завдання - перевірити правильність виявлених, зафіксо­ваних логічних зв'язків. Прийоми виявляння логічних зв'язків:

1 Див.: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.188. 2 Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Вьісш. шк., 1980. - С.206. 3 Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.22. 4 Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.24. 5 Див.: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.189.

е$ виокремлення слів або розділових знаків, що передають харак­тер логічних зв'язків;

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

& зіставляння суджень чи понять, логічний зв'язок між якими вер­бально чи пунктуаційно не позначають.

Прийоми, що допомагають перевірити правильність логічних зв'яз­ків:

□чітке виокремлення суджень і згортання їх до якомога простіших; □відновлення пропущених ланок; □зіставляння логічно пов'язаних ланок: ■зіставляння суджень про той самий або про близький предмет

упродовж одного твору; ■зіставляння логічно однорідних членів з узагальнювальним або

загальним словом і між собою; ■зіставляння конкретизувальних фактів з узагальнювальним по­ложенням;

■зіставляння частин у визначеннях - тієї, яка визначається, й ті­єї, яка визначає; ■зіставляння підстави й наслідку; ■зіставляння тези й аргументів¹. У всіх дослідників ідеться про чотири основні закони правильного мислення:

1 Див. докладніше: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста. - М.: Книга, 1972.-С.195-218. 2 Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.-С.26. 3 Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.181. 4 Див. докладніше: Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста. - М.: Книга, 1972.-С.185.

1. Закон тотожності. Кожна думка, яку наводять у певному умови­воді, за повторення повинна мати той самий певний стійкий зміст². "Будь-яка конкретна логічна одиниця тексту в процесі його аналізу має розглядатися як тотожна сама собі, скільки б разів у цьому тексті вона не зустрічалася"³. Закон тотожності орієнтує редактора на те, аби бути гранично уважним під час зіставляння логічних одиниць, що наведені в тексті як рівнозначні. Пов'язана з цим законом вимога чіткос­ті мислення зобов'язує також поєднувати в одній текстовій конструкції (організаційно самостійній) думки, які справді подібні одна до одної, а думки, що істотно різняться, композиційно відокремлювати одну від одної⁴.

2. Закон суперечності. Не можуть бути одночасно істинними проти­лежні думки про той самий предмет, узятий у той самий час і в тому