Поняття територіальної громади

Зазначимо, що як Конституція України, так і услід за нею За­кон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. визначають територіальну громаду як сукупність жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, сели­ща, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Це визначення, на наш погляд, не розкриває всієї складності суспільного явища, яким є «територіальна громада». Закон України «Про місцеве самовря­дування в Україні» від 21.05.1997 р., проголосивши територіаль­ну громаду первинним суб'єктом місцевого самоврядування й основним носієм його функцій і повноважень, не визначив при­таманних саме цьому суб'єктові повноважень, ролі, прав, відповідальності тощо. Зусиллями українських юристів, політо­логів, філософів, менеджерів-практиків та активістів місцевого самоврядування поняття «територіальна громада» останнім часом набуло істотного наповнення.

Крім юридично закріпленого у Конституції і ЗМС визначення змісту поняття «територіальна громада», існують визначення, що характеризують громаду в інших аспектах. Наприклад, із точки зору фахівців Асоціації міст України, що зафіксована в її проекті закону про місцеве самоврядування, територіальна громада - це спільнота громадян України, жителів села, селища й міста або добровільне їх об'єднання в загальну громаду, що має спільну ко­мунальну власність, а також спільні інтереси. Це визначення при­вертає увагу на спільність власності та спільні інтереси. Існують визначення, де домінантною характеристикою громади фігурує «сплата податків на території громади», «спільність інтересів до території, що випливають із факту проживання на спільній тери­торії» тощо.

Розглянемо територіальну громаду в аспекті реалізації прав громадян, із яких складається громада, та інтересів, які реалі­зуються у територіальній громаді. Права особистості як члена територіальної громади, що виникають у сфері місцевого самовря­дування, базуються на тріаді інтересів: інтереси території громади, в якій функціонує особистість; інтереси самої територіальної громади як сукупності інтересів її членів (спільні інтереси, насам­перед, у задоволенні соціальних, комунальних й інших потреб); інтереси конкретного жителя, пов'язані з реалізацією його конк­ретних життєвих прагнень у громаді.

Взагалі, територіальна громада виступає соціальним організмом, осередком, у якому реалізуються повсякденні потреби й інтереси жителів території, де зустрічаються й гармонізуються індивіду­альні, територіальні інтереси, інтереси всієї громади, інтереси регіону та всієї держави.

Ознаки територіальної громади (*)

Територіальна громада, як то випливає з аналізу чинного зако­нодавства, має наступні основні ознаки:

територіальна - спільне проживання осіб (жителів), які входять до громади на певній території (у межах певної адміністративно-територіальної одиниці - село, селище, місто - ч.1 ст.140 Конституції);

інтегративна - територіальна громада виникає на основі об'єднання всіх жителів, які мешкають на певній території не­залежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно мешкають на певній території. Можливе вклю­чення до територіальної громади біженців і переміщених осіб (ст.1 ЗМС);

інтелектуальна - в основі конституювання територіальної громади лежать спільні інтереси жителів, які мають специфічний характер і виявляються у вигляді широкого спектра системних індивідуально-територіальних зв'язків (основний об'єкт діяль­ності територіальної громади - питання місцевого значення - ч.1 ст.140 Конституції України);

майнова - територіальна громада є суб'єктом права кому­нальної власності (їй належать рухоме і нерухоме майно, прибут­ки місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності відповідних територіальних громад - ч.1 ст.142 Конституції);

фіскальна - члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів (ст.67 Конституції України; статті 4,6, 15 Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про сис­тему оподаткування» від 18 лютого 1997р.).