Характерні риси Кабінету Міністрів України у системі органів виконавчої влади в Україні

Кабінет Міністрів вирізняється такими рисами:

згідно з Конституцією України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. З цього конституційного положення випливає, що уряд здійснює керівництво органами виконавчої влади, забезпечуючи при цьому об'єднання, координацію та погодженість їх діяльності;

Кабінет Міністрів України є загальнодержавним органом виконавчої влади, його діяльність поширюється на всю територію України;

Кабінет Міністрів України є органом виконавчої влади за­гальної компетенції, його компетенція охоплює практично всі найважливіші питання, віднесені, згідно з принципом поділу влад, до сфери виконавчої влади. За характером компетенції у системі органів виконавчої влади більше немає органів, подібних до уряду;

Кабінет Міністрів України - це колегіальний орган виконавчої влади, тобто він працює в системі колегіального прийняття рішень.

До складу Кабінету Міністрів України, згідно з ч.1 ст.114 Конституції України, входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри. У Консти­туції України визначено самостійний статус Прем'єр-міністра України шляхом надання йому окремих владних повноважень. Так, до його повноважень Конституція України відносить: форму­вання пропозицій щодо персонального складу Кабінету Міністрів України; керівництво роботою Кабінету Міністрів України, спря­мування її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України; формування про­позицій щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Зазначимо, що посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за харак­тером повноважень, порядком призначення на посади та звільнен­ня з посад належать до політичних і не віднесені до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.

Взаємовідносини Кабінету Міністрів з іншими державними ор­ганами України, з іншими вищими органами державної влади будуються на засадах принципу поділу влад і характеризуються:

участю Верховної Ради й Президента у формуванні уряду. До січня 2006 року участь Верховної Ради України у формуванні Кабіне­ту Міністрів обмежена наданням згоди Президенту України на призначення Прем'єр-міністра України, що практично забезпечува­ло автономність уряду від парламенту. З 2006 року уряд має форму­ватись за участю парламентської більшості - коаліції депутатських фракцій Верховної Ради, до якої входить більшість народних депу­татів України від конституційного складу Верховної Ради;

відповідальністю Кабінету Міністрів України перед Прези­дентом України (а з січня 2006 року і перед Верховною Радою Ук­раїни);

підконтрольністю й підзвітністю Кабінету Міністрів України Верховній Раді України;

участю у формуванні складу Конституційного Суду України та обранні суддів.

Водночас, взаємовідносини уряду з парламентом не обмежу­ються лише участю останнього у формуванні Кабінету Міністрів України. Вони будуються за трьома основними напрямами й реалізуються, по-перше, через прийняті Верховною Радою України закони, які уряд повинен виконувати та втілювати в жит­тя; по-друге, у рамках бюджетного процесу; по-третє, у процесі законопроектної діяльності (Кабінет Міністрів України як суб'єкт законодавчої ініціативи забезпечує підготовку значної кількості законопроектів, вносить їх до Верховної Ради України, призначає своїх офіційних представників при їх обговоренні тощо).

Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України обумовлює дві його основні функції:

33. Керівництво та спрямовування виконавчо-розпорядчої діяльності в різних сферах державного життя.

34. Спрямовування й координація діяльності органів виконав­чої влади.