Статус і повноваження народних депутатів України

В Україні народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх п'яти років і не має суди­мості (не погашеної чи не знятої у встановленому законом поряд­ку) за вчинення умисного злочину.

Статус народного депутата України закріплюється нормами Конституції України, Законом України «Про статус народних депутатів України» від 11.07.2002 р. та Регламентом Верховної Ради України й у загальних рисах подібний до конституційно-правового статусу парламентарів багатьох інших країн. Практич­но в усіх розвинутих країнах світу депутати юридично не зв'язані зобов'язаннями перед своїми виборцями. Вони вважаються предс­тавниками всього народу, їхній мандат не має імперативного характеру і його називають вільним. До основних умов, що визна­чають статус депутатів, належать індемнітет (право не нести юри­дичної відповідальності за свої висловлювання й голосування в парламенті) та імунітет (свобода від арештів, затримань та інших процесуальних дій, пов'язаних із судовим обмеженням прав людини й громадянина). Докладніше статус народного депу­тата України викладено у чинній редакції Закону України «Про статус народних депутатів України» від 11.07.2002 р.

Повноваження народного депутата визначаються Консти­туцією та законами України. Народні депутати України здійсню­ють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. Закон також установлює вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. Перед вступом на посаду народні депутати складають присягу, текст якої закріплено в Конституції України (ст.79). їм гарантується депутатська недо­торканність. Народний депутат України як член колегіального органу держави зобов'язаний брати активну участь у роботі Вер­ховної Ради, бути присутнім на засіданнях її сесій, працювати в комітетах, тимчасових спеціальних та слідчих комісіях, до яких він обраний. Він має право пропонувати різні питання на розгляд та вносити проекти законів та інших актів Верховної Ради. Як представник своїх виборців народний депутат України повинен підтримувати постійний зв'язок із виборцями і працювати у ви­борчому окрузі.

Народні депутати України працюють: а) на пленарних засідан­нях Верховної Ради України; б) у комітетах Верховної Ради України; в) у депутатських фракціях і групах; г) у тимчасових спеціальних та слідчих комісіях; д) у виборчих округах і політич­них партіях.

Законодавством України закріплюються права, обов'язки та гарантії діяльності народного депутата України у Верховній Раді, виборчих округах та політичних партіях.

У Верховній Раді народ­ний депутат має право: а) одного ухвального голосу з усіх питань, що їх розглядає Верховна Радою України; б) обирати й бути обра­ним до органів Верховної Ради України; в) пропонувати питання для розгляду Верховній Раді та її органам; г) ставити питання про визнання законопроекту терміновим, внесення його на всенарод­не обговорення чи референдум; д) вносити проекти актів на розг­ляд Верховної Ради та її органів (право законодавчої ініціативи); є) вносити пропозиції і поправки до проектів законів та інших актів; ж) брати участь у перевірці додержання законів; з) брати участь у комітетах і тимчасових комісіях; і) об'єднуватися в депу­татські групи та фракції; ї) право депутатського запиту та інші права, передбачені законом.

До обов'язків народного депутата відносять: а) необхідність бути присутнім на пленарних, комітетських, комісійних, фракційних засіданнях у Верховній Раді України; б) брати участь у контролі за виконанням законів; в) нести відповідальність за не­виконання обов'язків.

Відповідно до Закону України «Про статус народних депутатів України» депутат має також обов'язки та права у вибор­чому окрузі. Зокрема, до депутатських прав в окрузі належать: а) брати участь у роботі державних органів і органів місцевого са­моврядування; б) звертатися до будь-яких органів із питань депу­татської діяльності; в) перевіряти виконання законів; г) вимагати припинення порушень законів; д) одержувати повну й достовірну інформацію з питань депутатської діяльності; е) проводити збори виборців; є) об'єднуватися у депутатські клуби та інші депутатські формування; ж) здійснювати депутатські звернення; з) вимагати усунення порушень закону; і) право на невідкладний прийом у по­садової особи з питань депутатської діяльності; к) право на участь у роботі місцевих рад; л) право на розгляд пропозицій, заяв і скарг.

Серед обов'язків слід виділити необхідність звітувати перед виборцями та проводити депутатські прийоми. При здійсненні депутатських звернень народні депутати можуть звертатися пись­мово чи усно до будь-якого керівника державних органів та органів місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством. Законом закріплюються гарантії депутатської діяльності: а) депутатська недоторканність; б) забезпечення депу­тата інформаційними матеріалами; в) використання депутатом засобів масової інформації; г) відповідальність посадових осіб за невиконання законних вимог депутата; д) захист трудових прав депутата; е) заробітна плата депутата; є) відшкодування депу­татських витрат; ж) користування референтом-консультантом; з) забезпечення умов для роботи; і) надання житла.

Конституція України закріплює положення про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Парламенті та його органах своїх поглядів. Винятком є лише встановлення юридичної відповідальності за образу чи наклеп.

Без згоди Верховної Ради народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи за­арештовані. Закон передбачає різні види відповідальності за неви­конання чи неналежне виконання вимог депутата, його образу, погрозу йому і членам його сім'ї, за порушення недоторканності та порушення трудових прав депутата. Депутатські повноваження припиняються водночас із припиненням повноважень Верховної Ради. Достроково повноваження народного депутата України мо­жуть бути припинені у таких випадках: а) складення повноважень депутатом за особистою заявою; б) набрання законної сили обви­нувальним вироком щодо депутата; в) визнання судом народного депутата недієздатним чи безвісно відсутнім; г) припинення гро­мадянства депутатом або виїзд на постійне проживання за межі України; д) невиконанням вимог щодо несумісності депутатсько­го мандата з іншими видами діяльності за рішенням суду; е) смерті народного депутата.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради.

Таким чином, Конституція й закони України закріплюють правовий статус народних депутатів України, порядок ор­ганізації їхньої роботи і передбачають ряд гарантій діяльності народних депутатів.

2.7. Завдання й структура апарату Верховної Ради (*)

Завданням апарату Верховної Ради України є організаційне, інформаційне, матеріальне, юридичне, технічне та інше сприян­ня діяльності Верховної Ради України в цілому, її керівників і по­садових осіб, депутатів та усіх організаційних форм діяльності, серед яких пленарні засідання, робота комітетів, комісій, фракцій тощо. Секретаріат Верховної Ради надають народним депутатам України, посадовим особам, комітетам і тимчасовим комісіям Верховної Ради та зареєстрованим депутатським групам (фракціям) документи та інші інформаційні матеріали з питань інформаційного й наукового забезпечення їхньої законотворчої та іншої діяльності.

Забезпечення документами та інформаційними матеріалами народних депутатів України, посадових осіб та органів Верховної Ради здійснюється відповідно до правил, установлених норматив­ними актами про органи й організації з інформаційного й науко­вого забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради та за­конодавчими актами про статус народного депутата України, про комітети і тимчасові комісії Верховної Ради України, Регламен­том та іншими законодавчими актами.

Структура й функції Апарату Верховної Ради визначені Поста­новою Верховної Ради. Апарат має такі структурні складові:

Керівництво апарату;

Секретаріат;

Головні управління, управління, відділи й сектори.

Положення про Секретаріат Верховної Ради затверджує Верховна Рада у межах кошторису витрат, пов'язаних із діяльністю Верховної Ради, затвердженого Верховною Радою. Секретаріат включає в себе секретаріати Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України, комітетів, депутатсь­ких фракцій і груп.

Існують наступні Головні управління:

науково-експертне;

юридичне;

документального забезпечення;

організаційне.

До управлінь відносяться:

інформаційне;

комп'ютерних систем;

зі зв'язків із місцевими органами влади й органами місцево­го самоврядування;

забезпечення міжпарламентських зв'язків;

кадрів;

справами.

До відділів і секторів віднесено:

зв'язків з органами правосуддя;

контролю;

із питань звернень громадян;

перший;

мобілізаційної роботи.

Очолює апарат його керівник. Він призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України. Вона також затверджує кошторис апарату та його структуру. Роботу апарату організовує Голова Верховної Ради.

Матеріально-технічне та інше обслуговування діяльності Вер­ховної Ради України та її органів і посадових осіб, народних депу­татів України та зареєстрованих депутатських груп (фракцій) забезпечує Управління справами Верховної Ради.

Кошторис витрат, пов'язаних із діяльністю Управління спра­вами та положення про нього, також затверджує Верховна Рада. Парламентське видавництво організує видання газети «Голос України», журналу «Відомості Верховної Ради України» та окремих додатків до нього. До структури Апарату Верховної Ради включено Національну парламентську бібліотеку. Організацію й проведення наукових досліджень із питань підго­товки проектів законів та інших проектів нормативних та індивідуально-правових актів здійснює Інститут законодавства Верховної Ради України.

На закінчення можна зробити висновок про те, що в Україні є парламент - Верховна Рада України, який є єдиним законодав­чим органом державної влади України, що виконує також конт­рольні, установчі та інші повноваження, надані йому Консти­туцією України.

Порядок організації та діяльності Парламенту України регу­люється Конституцією й законами України та Регламентом Верховної Ради України. У зв'язку в упровадженням змін у Конс­титуції та проведенням конституційної реформи значна части­на нормативних документів, які регулюють побудову та функціонування Верховної Ради України, порядок утворення й функціонування її органів і посадових осіб, потребують оновлен­ня. З деяких питань, зокрема, щодо депутатських груп (фракцій) та парламентської опозицій, необхідно прийняти нові нормативні документи.

Питання для самоперевірки:

Розкажіть про місце українського Парламенту в системі ор­ганів державної влади в Україні.

Перелічіть основні функції Верховної Ради України як Пар­ламенту.

Назвіть п'ять ознак парламенту.

Розкажіть про розвиток парламентаризму в Україні у новій та новітній історії України.

Розгляньте конституційні повноваження Верховної Ради та розподіліть їх за основними функціями (напрямками) роботи Вер­ховної Ради.

Розгляньте порядок підготовки й проведення сесій Верхов­ної Ради України.

Розкажіть про роботу комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних і слідчих комісій.

Визначте організацію роботи народних депутатів України.

Розкажіть про організацію роботи Голови Верховної Ради України, Першого заступника й заступника Голови Верховної Ра­ди України.

(*) Розкрийте організацію роботи апарату Верховної Ради України.