Формування українського Парламенту

Конституційний склад Верховної Ради - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загально­го, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосуван­ня. Верховна Рада є легітимною за умови обрання не менше як двох третин народних депутатів від її конституційного складу, тобто не менше 300 депутатів.

Коротка історія Парламенту в незалежній Україні має декілька етапів. Верховна Рада першого скликання обиралась у 1990 році ще у часи існування Радянського Союзу, тобто вона була обрана як Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки у складі СРСР. У 1991 році, проголосивши неза­лежність України, вона трансформувалась у Верховну Раду України. У 1990 та у 1994 роках усі 450 депутатів обирались за ма­жоритарною системою, тобто в одномандатних округах, що утво­рюються в Україні з приблизно рівною кількістю виборців у кож­ному окрузі строком на чотири роки. На виборах 1998 та 2002 року за цією системою обиралась тільки половина складу Верховної Ради. Інші 225 депутатів обирались за пропорційною системою за єдиним багатомандатним загальнодержавним вибор­чим округом за списками партій та їх виборчих блоків. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року Верховна Рада у подальшому обиратиметь­ся терміном на 5 років на відміну від чотирирічного терміну для чотирьох попередніх скликань. Починаючи з виборів 2006 року, всі 450 депутатів мають обиратися за пропорційною системою. Як і більшість парламентів у світі Верховна Рада України складаєть­ся з однієї палати. Хоча протягом періоду незалежності висловлю­вались думки щодо двопалатного парламенту. В одному з варіантів друга палата мала представляти регіони (Палата регіонів), в іншому варіанті - громадські організації (Громадська Рада). Щодо першого варіанта у 2000 році навіть відбувся рефе­рендум. Але його рішення так і не були затверджені Верховною Радою і не втілені у життя.

Вибори до українського Парламенту можуть бути черговими і позачерговими. Відповідно до ч.1 ст.77 оновленої Конституції Ук­раїни чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень діючого її складу. Позачергові вибори до Парламенту України призначаються тоді, коли Президент достроково припиняє її повноваження у випадках, передбачених Конституцією. Це може статися за умо­ви, що протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися. До причин, через які пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, відносять: а) відсутність кворуму, тобто кількості народних депу­татів України, необхідної для визнання засідань Верховної Ради правомочними; б) відмови частини народних депутатів зареєстру­ватися учасниками пленарного засідання; в) безрезультатність спроб обрати Голову Верховної Ради, який повинен вести її засідан­ня. Але щоразу ці причини мають свідчити про нездатність даного складу народних депутатів розв'язувати питання організації робо­ти парламенту. Після запровадження змін Конституції, ухвалених у грудні 2004 року, крім цього, причиною розпуску Парламенту в Україні є: а) Верховна Рада протягом одного місяця не сформува­ла коаліцію депутатських фракцій; б) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформований персо­нальний склад Кабінету Міністрів. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців терміну повноважень Верховної Ради України або Президента України, що спрямовано на запобігання створенню можливих політичних та організаційних ускладнень у період організації й проведення виборів.

Повноваження Верховної Ради України, яка обрана на позачерго­вих виборах, проведених після дострокового припинення Президен­том України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Це правило зумовлене недоцільністю створення частих перерв у діяльності законодавчого органу та істотних затрат, пов'яза­них із виборчими кампаніями. Порядок проведення виборів Верхов­ної Ради деталізується законами України «Про вибори народних депутатів України» та «Про Центральну виборчу комісію України».

Таким чином, Верховна Рада (Парламент) є колективним, представницьким, однопалатним, законодавчим державним органом, що обирається громадянами України, які мають право голосу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.