Складоподіл і перенос частин слова

У слові стільки складів, скільки є голосних звуків: ру-ка, до-ро-га.

Якщо збігаються підряд два або більше приголосних, то їх розділяємо так, щоб до попереднього складу відходив звук, у якому є більше голосу, ніж у наступному: книж-ка, сон-це, вер-ба. Якщо збігаються підряд два зімкнені, то їх, як правило, відносимо до різних складів: рід-ний, ко-рот-ко, річ-ка. В іншому випадку всі приголосні відходять до наступного складу: се-стра, ви-шня, му-жність.

Слова з рядка в рядок переносимо так, як ділимо їх на склади. Але не можна:

1) залишати й переносити одну букву; тому не можна поділити для переносу такі слова, як юнак, явір, око, олія, Азія тощо;

2) розривати дз, дж, якщо вони позначають один звук: хо- дж у, ра- дж у, по- дз він, кукуру- дз а; і навпаки, розриваємо їх, якщо вони позначають два звуки на межі префікса і кореня: ві д-ж ити, пі д-ж ива, ві д-з нака;

3) у складному слові відривати від другої частини букву, якщо вона не становить складу: не можна переносити “однод-нівка”, треба одно- д нівка; не можна “землет-рус”, треба земле-трус тощо;

4) розривати буквені й звукові абревіатури: НАТО, УНІАН, ЧАЕС, МЕГАТЕ;

5) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: 2007 р., 10 км, п.Петренко, Т.Г.Шевченко.

Інших заборон для переносу слів немає.

Перевірте себе. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна розривати для переносу; 2) ті, при переносі яких у першому рядку можна залишати дві перші букви; 3) ті, при переносі яких у першому рядку можна залишати три перші букви.

Армія, орел, умію, одуд, ґудзик, приступ, іти, село, обмию, оазис, крісло, згин, яма, раджусь, ящик, об’єм, збуджене, око, саджанці, околот, вздовж, отвір, ясно, дзвін, оса, зумію.

Ключ. З останніх букв виписаних слів має скластися вислів М.Рильського.