Inta-203

6 Призначення струмових ключів D2 і D3 і діодів VD4, VD5

7 Призначення струмового ключа DА3

Лекція №15 – Робота викличного пристрою ЕТА ТЕЛУР-202

Лекція №16 – Робота електронного номеронабирача ЕТА ТЕЛУР-202

Лекція №17- Робота розмовного тракту ЕТА ТЕЛУР-202

....Телефонні апарати ЕТА ТЕЛУР-202 також забезпечують виконання тих же функцій, що й апарати VEF Rita-201, Gunta-202, Inta-203. Відмінності полягають у побудові викличного обладнання, яке виконано на ІС КР1064ПП1, і розмовного вузла.

У якості мікрофона застосовується електродинамічний капсуль ПДК-1, який підключений до баз транзисторів VT2 і VT3. З колектора транзистора VT3 підсилений по напрузі сигнал мікрофона надходить на вхід емітерного повторювача, виконаного на транзисторах VT4 і VT5, з'єднаних за схемою Дарлінгтона. Сигнали на емітерах транзисторів VT2 і VT3 перебувають у противофазі, що забезпечує додаткове посилення на транзисторі VT3. Підстроєчним резистором R16 можна регулювати посилення мікрофонного підсилювача. Підсилювач приюму сигналу з лінії виконаний на транзисторі VT6. Живлення підсилювача здійснюється напругою з анода стабілітрона VD5, який включений як діод. Замість стабілітрона в прямому включенні може застосовуватися світлодіод. Посилення транзистора VT6 регулюється підстроєчним резистором R25.

Балансовий контур складається з резисторів R21 - R23 і конденсатора З9. Стабілітрон VD4 призначений для захисту мікрофонного підсилювача від перевантажень імпульсною напругою.

Викличне обладнання виконано на ІС КР1008ВЖ4,

Вузол живлення ИС КР1008ВЖ1 виконаний на стабілізаторі струму ВАЗ і елементах R8, VD2, VD1, З4.

Струмові ключі DA1, DA2 здійснюють комутацію лінії при наборі номера, a DA5 відключає розмовний вузол на ІС КР1064УН1.

Основні електричні параметри ІС КР1008ВЖ4:

-напруга живлення Ucc = 6 - 15 В.

-струм споживання Icс - не більше 50 мкА (при Ucc =6 В),

• не більше 100 мкА (при Ucc = 15 В).

Мікросхема вимагає уважного користування, тому що припустиме значення статичного потенціалу становить 30 В.

Структурна схема ІС представлена на мал. 3.3, призначення висновків у таблиці 3.1.

Програмувальний дільник частоти має три фіксовані коефіцієнти розподілу: 20, 24, 30. Порядок чергування цих коефіцієнтів визначається подачею двохрозрядного двійкового коду на входи N1 і N2 (табл. 3.2), а швидкість чергування встановлюється тактовим генератором. Висота звуку викличного сигналу визначається опорною частотою тонального генератора.

Вихідний сигнал, формований на виходах L1 і

L2, при відповідній схемі включення навантаження забезпечує східчасте наростання рівня гучності. Перша посилка - малий рівень, друга посилка - середній, третя й наступні посилки - максимальний. Даний режим забезпечується завдяки тому, що під час першої посилки на виводах L1 і L2 формуються протифазні сигнали, під час другий - сигнал присутній тільки на висводі L2 (на L1 - рівень логічної 1), під час третьої - протифазні сигнали. Вхід S (вивід 5) при цьому необхідно підключити до нульової шини живлення ІС. При з'єднанні його з позитивною шиною (вивід 8) максимальна гучність викличного сигналу буде присутній у всіх посилках. ІС забезпечує придушення імпульсних перешкод по входу ВР тривалістю менш 250 мс.

Табл. 3.1. Призначення виводів мікросхеми КР1008ВЖ4.
Вивід ІС	Позначення	Призначення
	OV	Загальний вивід.
	RC2	Вхід підключення часозадаючих елементів тонального
		генератора.
	R2	Вхід підключення резистора, що задає частоту тонального
		генератора.
	З2	Вхід підключення конденсатора, що задає частоту
		тонального генератора.
	S	Вхід керування рівнем гучності посилок виклику.
	L2	Вихід звукової частоти.
	L1	Вихід звукової частоти.
	U	Напруга живлення
	N1	Вхід програмування мелодії викличного сигналу.
	N2	Вхід програмування мелодії викличного сигналу.
	ВР	Вхід дозволу запуску.
	Cl	Вхід підключення конденсатора, що задає частоту
		тактового генератора.
	Rl	Вхід підключення резистора, що задає частоту тактового
		генератора.
	RC1	Вхід підключення часозадаючих елементів тактового
		генератора.
Табл. 3.2. Програмування мелодії викличного сигналу.
Логічний рівень на входах	Порядок чергування коефіцієнтів
N1 (вивід 9)	N2 (вивід 10)
0 0 1 1	0 1 0 1	Початкова установка 20/24 24/30 20/30/24

Розглянемо роботу ВП за схемою, наведеної на рис. 3.4.

Сигнал виклику абонента через обмежуючий резистор Rl і розділовий для постійного струму лінії конденсатор Cl надходить на діодний міст VD1 -VD4.

Випрямлений сигнал обмежується стабілітроном VD6 до величини 10 В і через діод VD7 надходить на вхід живлення ІС (вивід 8).

Світлодіод VD5 не є обов'язковим елементом схеми й призначений для оптичного дублювання викличного сигналу.

Наявність напруги "високого" рівня на виводі 11 ІС дозволяє запуск тонального й тактового генераторів.

Інтегруючий ланцюг R5, З6 в момент приходу першого викличного сигналу формує "низький" рівень на вивід 10 ІС, здійснюючи цим початкову установку мікросхеми.

По закінченню зарядки конденсатора З6 на виводах 9 і 10 ІС встановлюється код (N1 - "0", N2 - "1"). Цей код відповідає вибору коефіцієнтів розподілу 24 і 20 (див. табл. 3.2) програмувального дільника частоти, який буде зміняюватись із частотою тактового генератора (10 Гц), формуючи на виводах 6 і 7 ІС два, що чергуються сигнали зі співвідношенням частот 5/6. При номіналах, зазначених у схемі опорна частота тонального генератора рівна 61 кГц.

Підключений до виводів 6 і 7 ІС п'єзоелектричний випромінювач сформує двохтональний сигнал виклику.

По закінченню першої посилки викличного сигналу діод VD7 закривається, що запобігає розряду конденсатора З5, що підтримує живлення ІС до наступної посилки. Час між двома послідовними посилками виклику становить 4 с.

По закінченню викличного сигналу конденсатор З5 розряджається через резистор R5. Конденсатор З2 захищає ВП від імпульсних перешкод.

Схема, наведена на рис. 3.5, дозволяє змінювати код на входах N1 і N2 відповідно до таблиці 3.2, вибираючи перемикачами SA1 і SA2 тональність викличного сигналу.

Схема включення навантаження дозволяє також забезпечити східчасте наростання рівня гучності. Загальний рівень гучності регулюється потенціометром R9.

Цоколівка ІС КР1064УН1 наведена на мал. 3.45, призначення виводів у табл. З.П.

Табл. 3.11.	Призначення висновків ИС КР1064УН1.
Висвід	Позначення	Призначення
	LN	Позитивний вхід лінії.
	GAS1	Регулювання коефіцієнта підсилення передавального підсилювача.
	GAS2	Регулювання коефіцієнта підсилення передавального підсилювача.
	QR-	Інверсний вихід прийомного підсилювача.
	QR+	Неінверсний вихід прийомного підсилювача.
	GAR	Регулювання коефіцієнта підсилення прийомного підсилювача.
	MIK-	Інверсний вхід мікрофонного підсилювача.
	MIK+	Неінверсний вхід мікрофонного підсилювача.
	STAB	Вихід стабілізатора струму.
	OV	Негативний вхід лінії.
	IR	Вхід прийомного підсилювача.
	PD	Вхід зниження потужності споживання.
	DTMF	Вхід багагочастотного набору.
	MUTE	Вхід блокування мікрофонного підсилювача.
	UST	Вихід "напруга живлення периферійних обладнань".
	REG	Вхід регулювання напруги живлення.
	AGC	Вхід АРП.
	SPLE	Вхід загального регулювання посилення.

КР1064УН1

Основні характеристики мікросхеми розмовного вузла КР1064УН1 наведені в табл. 3.12.

Табл. 3.12. Основні характеристики ІС КР1064УН1.
Параметр	Позначення	Значення
Напруга внутрішнього стабілізованого джерела живлення при підключенні до телефонної лінії.	ULN	4 - 4,5 В
Діапазон зміни струму лінії.	ILN	10 - 100 мА
Струм споживання, не більш, при - "низькому" рівні на вході PD - "високо." рівні на вході PD	ICCL Iссн	3 мА 100 мкА
Струм споживання периферійними обладнаннями при ILN - 35 мА, не більш	IP	3,0 мА
Діапазон посилення - мікрофонного підсилювача - прийомного підсилювача	AVD AVD	44 - 60 дБ 17 - 39 дБ
Частотний діапазон	F	200 - 20000 Гц

На рис. 3.46 наведена схема включення ІС КР1064УН1. Мікросхема і її периферійні компоненти використовують живлення телефонної лінії, за допомогою якого ІС виробляє власна стабілізована напруга UST. Вихід UST може бути використаний для живлення ІС ЕНН і інших периферійних компонентів.

Внутрішній стабілізатор струму включається за допомогою резистора R10 величиною 3,6 кОм, що підключається з виводу 9 (STAB) на корпус.

Резистор R8 задає струм навантаження лінії. Зміна величини резистора R8 впливає на коефіцієнт підсилення мікрофонного підсилювача, підсилювача сигналу приймання, місцевий ефект і максимальну амплітуду вихідного сигналу на лінію.

Мікросхема містить мікрофонний підсилювач зі збалансованим вхідним резистором 64 кОм

(2 < 32 кОм) і коефіцієнтом підсилення 52 дб. Це дозволяє використовувати мікрофони електретного типу, а також динамічні й п'єзоелектричні.

Конденсатор З8 ємністю 100 пФ, підключений між виводами 2 і 18 необхідний для стабільної роботи підсилювача.

При подачі на вхід MUTE (вивід 14) "високого" рівня відключаються мікрофонний і телефонний підсилювачі, що дає можливість передачі сигналу багатогочастотного

коду з мікросхеми номеронабирача, що подавати на вхід DTMF (вивід 18). Коефіцієнт підсилення підсилювача сигналу DTMF становить 26,6 дб і регулюється одночасно з мікрофонним підсилювачем за допомогою резистора R9.

Прийомний підсилювач має один вхід IR (вивід 11) і два комплементарні виходи: прямій QR+ (вивідк 5) і інверсний QR- (вивід 4). Залежно від чутливості й типу динамічної головки можуть бути задіяно один або два виходи. Коефіцієнт підсилення прийомного підсилювача становить 26 дб і регулюється в діапазоні ±8 дб за допомогою резистора R13. При використанні одночасно двох виходів підсилювача підсилення зростає на 6 дб, але при цьому необхідно використовувати, що прослуховує обладнання з опором вище 450 Ом (високоомні динамічні, магнітні й п'єзоелектричні обладнання, що прослуховують). Підключення конденсаторів З10 і З12 необхідно для стабільної роботи підсилювача.

Компенсація втрат у лінії досягається автоматичною зміною коефіцієнта підсилення мікрофонного й прийомного підсилювачів. Це досягається включенням резистора R11 з виводу 17 на корпус. Опір резистора R11 вибирається залежно від напруги живлення в лінії АТС і опору живильного моста. Якщо немає необхідності у використанні АРП, вивід 17 залишається вільним. Підсилювачі при цьому забезпечують максимальне посилення.

Протягом імпульсного набору відбувається розрив лінії, внаслідок чого переривається живлення периферійних обладнань, підключених до виводу 15 Інтервали переривання згладжуються конденсатором СЗ. "Високий" рівень на вході PD (вивід 17) знижує споживання струму з 1 мА до 65 мкА й від'єднує конденсатор З9, підключений до виводу 16. Внаслідок цього стабілізатор не має затримки включення після переривання лінії й форма струму Icс протягом імпульсного набору залишається неспотвореної.

Резистори R3 - R8 становлять ланцюг компенсації місцевого ефекту.

Питання вихідного контролю:

1 Особливості роботи мікросхеми викличного пристрою ІС КР1008ВЖ4:

2 Особливості роботи мікросхеми розмовного вузла КР1064УН1

3 Особливості роботи викличного пристрою ЕТА ТЕЛУР-202

4 Особливості роботи електронного номеронабирача ЕТА ТЕЛУР-202

5 Особливості роботи розмовного тракту ЕТА ТЕЛУР-202

6 Робота імпульсного ключа ЕТА ТЕЛУР-202