SmartClass ADSL

6 Основні характеристики інсталяцій та профілактики приладу ADSL ліній типу SmartClass ADSL

Розділ 2 Будова кінцевих електронних пристроїв електрозв’язку

Тема 2.1 Елементи кінцевих пристроїв телефонних мереж електрозв’язку

Лекція №3 Мікрофонний капсуль, пристрій та принцип дії, основні характеристики,особливості застосування в електронних ТА.

Особливості перетворювачів сучасних ТА

Динамічні перетворювачі можуть використовуватися як мікрофони і як телефони:

електродинамічний, або перетворювач з рухомою котушкою (рис.3.2, а);

магнітодинамічний, або перетворювач з рухомим магнітом (рис.3.2, б).

Рисунок 3.2 – Перетворювачі ТА

Вони мають котушку і магніт, які можуть рухатися відносно один одного. В перетворенні електродинамічного типу магніт закріплений. Котушка, яка підвішена в магнітному полі на мембрані, може рухатися. Більшість гучномовців працює саме таким чином.

В перетворювачах магнітодинамічного типу котушка зафіксована, а магніт може рухатися. Якщо перетворювач використовується як мікрофон, то звуковий сигнал генерує ЕРС в котушці, яка в свою чергу, видає напругу на виході. Якщо пристрій використовується як телефонний капсюль, то електричний сигнал буде генерувати змінне магнітне поле, що приводить до руху мембрани.

Динамічні перетворювачі мають низький опір (декілька десятків Ом). Вони можуть видавати звук дуже малої якості. Але вони низькочутливі, при використанні в режимі мікрофону їх чутливість не перевищує 1 мВ/Па.

Схема включення електродинамічного мікрофону показана на рис.3.3. Електродинамічні мікрофони мають велику кількість різновидів, наприклад, МВ-200, МД-81, МДМ-7.

Магнітні перетворювачі в своїй структурі мають магніт з повітряною щілиною. В щілині рухається кусочок заліза, змонтований на гнучкій мембрані (рис.3.4). При коливаннях мембрани кусочок заліза діє на магнітне поле, генеруючи ЕРС в обмотці. Так діє цей перетворювач в якості мікрофону.

Рисунок 3.3 – Схема включення електродинамічного мікрофону

Рисунок 3.4

Якщо перетворювач використовується в якості телефону, то сигнал змінного струму в обмотці буде генерувати магнітне поле. Воно буде діяти на магнітне поле кусочка заліза. Рухи кусочка заліза призводять до коливання мембрани.

Магнітні перетворювачі не забезпечують високої якості звучання. Частотна характеристика нерівномірна, тому виникають великі нелінійні спотворення. Такі мікрофони не дістали широкого застосування.

П’єзоелектричні перетворювачі

Деякі матеріали генерують напругу, коли їх механічно деформують. Цей процес може бути і зворотнім, прикладена напруга деформує матеріал. Цей ефект називається п’єзоелектричним і може бути використаний для створення недорогих мікрофонів, телефонів і випромінювачів. Електричні п’єзоелектрики поводять себе як конденсатори ємністю в декілька десятих долей нанофаради.

Чутливість п’єзоелектричного перетворювача достатньо висока, якщо останній використовується в якості мікрофону (близько 10 мВ/Па). Але при використанні в якості телефону чутливість низька.

Електростатичні мікрофони мають заряджений конденсатор с гнучкою пластиною, яка може рухатися під дією звукових сигналів. Такі рухи приводять до зміни ємнісного опору і, відповідно, до зміни напруги в мікрофоні по закону:

U = Q/С,

де Q – заряд конденсатора, який залишається постійним (рис.3.5, а).

Електростатичний мікрофон являється достатньо чутливим (близько 10 мВ/Па). На рис. 3.5, б наведена схема, яка пояснює принцип роботи електростатичного (конденсаторного) мікрофону. Виконані із електропровідного матеріалу мембрана (1) і електрод (2) розділені ізолюючим кільцем (3) і являють собою конденсатор. Жорстко натягнута мембрана під дією звукового тиску здійснює коливальні рухи відносно нерухомого електроду. Конденсатор включений в електричне коло послідовно з джерелом напруги постійного струму G і активним опором навантаження R. При коливаннях мембрани ємність конденсатора змінюється з частотою діючого на мембрану звукового тиску. В електричному колі появляється змінний струм тієї ж частоти. На опорі навантаження виникає змінна напруга, яка являється вихідними сигналом мікрофону.

Рисунок 3.5

Електретні мікрофони по принципу роботи являються електростатичними. Постійна напруга у них забезпечується зарядом електрету, який нанесений тонким шаром на мембрану, де зберігається цей заряд багато років.

На рис. 3.6, а,б приведені схематичний розріз і внутрішня схема електретного мікрофону з трьома виводами МКЕ-3, а на рис. 3.6, в – схема мікрофонного підсилювача.

У електретних мікрофонах з двома виводами вихід мікрофону виконаний по схемі підсилювача з відкритим стоком. На рис.3.7, а наведена внутрішня схема електретного мікрофона з двома виводами МКЕ-389-1. Схема включення такого мікрофону приведена на рис.3.7, б. По цій схемі можна підключити практично всі електретні мікрофони з двома виводами.

Рисунок 3.6

Рисунок 3.7

В більшості електронних ТА застосовуються саме електретні мікрофони. Вони мають підвищені електроакустичні і технічні характеристики.

Основні характеристики електретних мікрофонів

Тип мікрофону	Чутливість, мВ/Па, не менше	Номін. діапазон робочих частот, Гц	Рівень шумів, дБ, не більше	Струм споживання, мА, не більше	Напруга живлення, В
МЕК-1А	6...20	300...4000		0,2	2,3...4,7
МЕК-1Б	6...20	300...4000		0,2	2,3...4,7
М1-А2 “Сосна”	5...15	150...7000		0,07	-1,1±0,13
М1-Б2 “Сосна”	10...20	150...7000		0,07	-1,1±0,13
М7“Сосна”	>5	150...7000		0,07	-1,1±0,13
МКЕ-332А	3...5	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-332Б	6...12	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-332В	12...24	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-332Г	24...48	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-333А	3...5	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-333Б	6...12	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-333В	12...24	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-333Г	24...48	50...12500		0,1	2,0...9,0
МКЕ-389-1	6...12	300...4000		0,15	2,0...6,0
МКЕ-377-1А	6...12	150...15000		0,35	2,0...6,0
МКЕ-377-1Б	10...20	150...15000		0,35	2,0...6,0
МКЕ-377-1В	18...36	150...15000		0,35	2,0...6,0
МКЕ-378А	6...12	30...18000		0,35	2,0...6,0
МКЕ-378Б	10...20	30...18000		0,35	2,0...6,0
МКЕ-84	6...20	300...3400		0,4	1,3...4,5
МКЕ-3	4...20	50...15000		0,35	-3...-6

Питання вихідного контролю:

1 Принцип роботи електродинамічних перетворювачів

2 Принцип роботи магнітодинамічних перетворювачів

3 Принцип роботи магнітних перетворювачів

4 Принцип роботи електростатичних мікрофонів

5 Принцип роботи електретних мікрофонів

6 Принцип роботи п’єзоелектричних перетворювачів

7 Для чого призначенний мікрофонний підсилювач в ЕТА

8 Які типи мікрофонних підсилювачів ЕТА ви знаєте?

9 Опишіть роботу схеми мікрофонного підсилювача на ІС КР1026УН1 ЕТА.

10 Для чого призначенний телефонний підсилювач в ЕТА

11 Принципи побудови телефонних підсилювачів в ЕТА

Лекція №4 Принцип організації сигналізації на МТМ. Параметри сигналів cигналізації

Є три типи сигналізації:

-абонентська

-лінійна

-регістрова.

Першою необхідністю абонентської сигналізації є сигнали взаємодії абонента і системи комутації, які необхідні для роботи (інформації) абонента.

1 Сигнал “СС” (сигнал станції) – визначення технічної літератури. Іноді його називають “готовність станції” так як при цьому сигналі комутаційні прилади АТС готові прийняти інформацію від абонента (набір номера).

Напруга сигналу 3 - 5 В, частота 425 Гц, сигнал неперервний.

При обриві АЛ чи відсутності електричного кола через ТА (шлейфу) сигнал “СС” буде відсутній. Виміри проводяться осцилографом.

2 Сигнал “ ІН” (індуктор), іноді його називають викличним сигналом.

Напруга сигналу 80 - 120 В (в цифрових АТС 95 В), частота 25 Гц, 1с-сигнал; 4с - пауза. Виміри проводяться тестером чи осцилографом.

3 Сигнал “СЗ” (сигнал занято). Подається із АТС в АЛ для інформації абонента про занятість того чи іншого пристрою або абонента.

Напруга сигналу 3 - 5 В, частота 425 Гц, 1с-сигнал; 1с - пауза. Виміри проводяться осцилографом.

4 Сигнал “КПВ” (контроль посилки виклику) Подається із АТС в АЛ для інформації абонента про завершення виклику абонента.

Напруга сигналу 3 - 5 В, частота 425 Гц, 1с-сигнал; 4с - пауза. Виміри проводяться осцилографом.

5 Код " два із щести " для АВН.

Видача номера і категорії інформації викликаючого абонента здійснюється багаточастотним безпаузним способом "два із шести". Для цієї мети використовуються частоти 700, 900, 1100, 1300, 1500 і 1700 Гц. Діюче значення напруги сигналу - 0,33 В. Усього застосовується 12 комбінацій частот.

Код "два з шести" для АВН приведений в таблицю 2.1

Таблиця. 2.1 Код " два із щести " для АВН.

Значення цифри кодової комбінації	Комбінація передаваних комбінації частот, Гц
	700, 900
	700, 1100
	900,1100
	700, 1300
	900, 1300
	1100, 1300
	700, 1500
	900, 1600
	1100, 1500
	1300, 1500
"Початок"	1100, 1700
"Повтор"	1300, 1700

"Початок" - означає початок або закінчення пакету двохчастотних посилок.

"Повтор" - застосовується у випадку, коли в номері викликаючого абонента підряд слідують однакові цифри. При безпаузному способі передачі інформації відрізнити такі комбінації один від одного неможливо.

Тривалість кожної двочастотної посилки - 40 ± 2 мс. Інформація про категорію і номер викликаючого абонента містить 10 двохчастотних посилок.

Порядок видачі цифр номера викликаючого абонента передавальним пристроєм АВН і приклад номера 495-27-74 категорії 1 приведені в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 Порядок видачі цифр номера передавальним пристроєм АВН.

1.	"Початок"	1100, 1700
2.	Цифра категорії 1	700, 900
3.	Цифра одиниць номера 4	700, 1300
4.	Цифра десятків номера 7	700, 1500
5.	Цифра сотень номера 7	1300, 1700
6.	Цифра тисяч номера 2	700, 1100
7.	Третя цифра індексу станції 5	900, 1300
8.	Друга цифра індексу станції 9	1100, 1500
9.	Перша цифра індексу станції 4	700, 1300
10.	"Початок"	1100, 1700

Передача кожної цифри в частотному номеронабирачі для ЕТА здійснюється багаточастотним кодом 2 із 8. Для цього застосовуються дві групи частот:

- нижня група частот. - 697 Гц, 770 Гц, 852 Гц, 941 Гц;

- верхня група частот - 1209 Гц, 1336 Гц, 1477 Гц, 1633 Гц.

Цей код забезпечує 16 комбінацій сигнальних частот, 10 з яких використовуються для набору номера.

Кнопки # і * використовуються при наборі кодів додаткових видів обслуговування.

Кнопки А, В,С і D застосовуються в розширеній клавіатурі. Тривалість двочастотної посилки має бути не менше 40 мс, паузи - не менше 25 мс.

Стабільність частот - не гірше ± 1,5 %.

Комбінації сигналів і відповідність частот кожній кнопці приведені в таблицю.

Багаточастотний (тональний) телефонний код 2 із 8

Частота	1209 Гц	1336 Гц	1477 Гц	1633Гц
697Гц				А
770Гц				В
852Гц				С
941Гц	*		#	D

Інформаційні тональні сигнали

До обовязкових інформаційних тональних сигналів, які передаються абонентам, відносяться:

1.1 Сигнал виклику (індуктор) в технічних описах ІН

1.2 Готовність станції (сигнал станції) СС

1.3 Сигнал занято СЗ

Крім цих, при наявності технічної можливості (використання цифрових систем комутації), додатково повинні використовуватися наступні тональні сигнали:

2.1 занято-перегрузка - ЗП інформуючий про занятість з’єднувальних ліній;

2.2 вказівний сигнал ВКС – відмічаючий необхідність очікування при встановленні міжміського з’єднання або неможливості обслуговування абонента внаслідок набору неіснуючого номера або коду забороненої послуги, тимчасового відключення АЛ викличного абонента чи використання ним послуги “заборона вхідного зв’язку”, а також із-за інших конкретних причин відмови в обслуговуванні (сигнал ВКС може доповнюватися стандартними фразами механічного голосу: “Чекайте”, “Номер набраний невірно”, “Номер тимчасово відключений”);

2.3 втручання розмови – ВТР вказівний про підключення до розмовного з’єднання: третього партнера або оператора (передається на фоні розмови на протязі втручання);

2.4 готовність до прийому інформації - Г П І при замовленні додаткових видів обслуговування (ДВО);

2.5 повідомлення ПВД про поступлення на протязі розмови нового виклику – передається абоненту, який заказав послугу “виклик поставленний на чергу ”, при цьому викликаючому абоненту одночасно посилається сигнал “Чекайте”;

2.6 чекайте ЧКТ – посилається викликаючому абоненту сигнал ідентичний ситуації розглянутий для сигналу повідомлення;

2.7 неповні збори НЗ інформуючий учасників конференцзв’язку про неповний склад;

2.8 відключення ВиКЛ повідомляючий учасників конференцзв’язку про відбій одного із них;

2.9 закінчення оплаченного періоду ЗОП - посилається в лінію за 20 с до вказанної події (наприклад, таксофону).

3.1 Сигнал ІН посилається в АЛ викличного абонента U=100В частотою 25 Гц з періодичністю:

при місцевому зв’язку –посилка 1 с, пауза 4 с;

при міжміському автоматичному зв’язку - посилка 1,2 с, пауза 2 с.

Допускається одинакова періодичністьпосилки виклику в обох випадках.

Довжина першої посилка виклику може бутим 0,8 с.

Сигнал КПВ посилається в АЛ викликаючого абонента практично синхронно з сигналом ІН.

Частота і рівень його передачі такі ж, як і для інших тональних сигналів.

3.2 Всі тональні сигнали, крім ІН, ВКС, ЗОП, передаються в АЛ U=3-5В

частотою 425 Гц.

Для сигналу ЗОП використовується частота 1400 Гц, сигнал ВКС являється трьохчастотним: F1=950 Гц, F2=1400 Гц, F3=1800 Гц.

Рівні передачі всіх тональних сигналів на виході станційного чотирьохполюсника повинна дорівнювати -10 дБ, за виключенням сигналу ІН і сигналів, які передаються на фоні розмови (ВТР, ЗОП) або під час очікування (ЧКТ). Для них передбачені рівні: - 5 дБ (ВТР, ЧКТ) і – 2 дБ (ЗОП).

Періодичність посилок інформаційних тональних сигналів

Інформаційний сигнал	Довжина, мс	Примітка
посилки	паузи
Сигнал станції “CC”	безперервний	немає
Сигнал занято “CЗ”
Занято-перегрузка ЗП
Вказівний сигнал ВКС	330 для F1 330 для F2 330 для F3	30 для F1 30 для F2 1000 для F3	періодична почергова передача чатот F1, F2, F3
Втручання розмови – ВТР		непарна пауза-250 парна пауза -1270	передається на фоні розмови
Готовність до прийому інформації - Г П І	250 і	250 і	черговість коротких і довгих посилок і пауз
Повідомлення ПВД
Чекайте ЧКТ
Неповні збори НЗ		немає	одноразова посилка
Відключення ВиКЛ		немає	одноразова посилка
Закінчення оплаченного періоду ЗОП

Питання вихідного контролю:

1 Проаналізувати напругу, частоту та тривалість сигнала “СС” (сигнал станції).

2 Проаналізувати напругу, частоту та тривалість сигнала “ІН” (індуктор) на ТА.

3 Проаналізувати напругу, частоту та тривалість сигнала “СЗ” (сигнал занято)

ЕТА.

4 Проаналізувати напругу, частоту та тривалість сигнала “КПВ” (контроль

посилки виклику) ЕТА.

5 Принцип роботи коду " два із щести "

6 Принцип роботи коду " два із восьми "

Лекція №5 Структура побудови кнопкових (тастатурних) телефонних апаратів. Блок-схема, принцип дії, елементна база.