Короткі теоретичні відомості. Безробітний –особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування

Безробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зайнятість – це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих і суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Статус безробітного може набувати:

1. Особа працездатного віку до призначення пенсії.

2. Інвалід, який не досяг встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку й отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу;

3. Особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці.

Статус безробітного надається за особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації територіальних органах Державної служби зайнятості, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахування доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижча розміру зарплати такої особи за останнім місцем роботи з урахування середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа за реєстрована як безробітна.