Диспетчерське керівництво перевезень

Організація руху АТЗ при перевезеннях має забезпечувати найбільшу продуктивність і найменшу собівартість перевезень. Рух АТЗ проходить по маршрутах.

Маршрут руху — це шлях руху АТЗ при виконанні перевезень. Маршрути бувають маятникові і кільцеві.

Довжина маршруту — це шлях, який проходить автомобіль від початкового до кінцевого пункту маршруту.

Обертом АТЗ на маршруті називається закінчений цикл руху, тобто по всьому маршруту з поверненням АТЗ у початковий пункт, з якого він почався, з виконанням усіх відповідних операцій.

Маршрутизація полягає в розробці таких маршрутів руху, які забезпечують найкраще використання пробігу. Вибір маршруту за­лежить від розташування навантажувально-розвантажувальних пунк­тів, розміру партій вантажу й типу АТЗ.

При розробці маршрутів необхідно враховувати, що найбільш вигідна організація руху за маятниковими маршрутами зі зворотним не повністю навантаженим або з навантаженим пробігом. Кільцеві маршрути організовують у тих випадках, коли неможливо організу­вати маятникові маршрути з використанням зворотного пробігу.

При складанні кільцевих маршрутів необхідно чітко аналізува­ти всі їх можливі варіанти, щоб вибрати такі, які забезпечують най­вищий коефіцієнт використання пробігу.

На складання маршрутів впливає вид вантажу, який перево­зять, тобто у ряді випадків навіть за наявності зустрічних вантажо­потоків порожній пробіг АТЗ неминучий.

Має вплив і тип використовуваних АТЗ. Так при використанні спеціалізованих АТЗ (крім автомобілів-самоскидів) порожній пробіг у переважній більшості випадків виключити неможливо.

Кількість вантажу на визначеному маршруті часто не забезпе­чує повного завантаження АТЗ упродовж усієї зміни (робочого дня). Тому досить часто виникають випадки, коли за зміну АТЗ викорис­товують для перевезення вантажів на кількох маршрутах.

Правильне складання маршрутів забезпечує досягнення найви­щого коефіцієнта використання пробігу, тобто забезпечує підви­щення продуктивності АТЗ і зниження собівартості перевезень.

В цій частині проекту виконавець повинен зазначити який метод перевезення прийнятий на даних маршрутах; при цьому необхідно зазначити:

Ø чи знаходять ці перевезення відповідне відображення в оперативному змінно-добовому плані;

Ø які заходи впроваджуються стосовно підвищення ефективності організації руху АТЗ;

Ø чи використовуються всі наявні в АТП можливості при плануванні маршрутів перевезення, зокрема, що стосується їх оптимізації (впровадження зворотнього повного, або часткового завантаження) з використанням засобів обчислювальної техніки;

Якiсть роботи рухомого складу при перевезенні вантажiв значною мiрою залежить вiд диспетчерського керiвництва перевезеннями.

Головна мета диспетчерського керівництва - виконання плану перевезень вантажів. Тому проектуючі заходи, зокрема, використання іншого рухомого складу, направлені на підвищення його оперативності і ефективності.

Зважаючи на вище сказане в цій частині проекту виконавцю необхідно подати об’єктивний і всебічний аналіз роботи диспетчерської служби.

В цьому аналізі слід дати характеристику наступних елементів, що складають процес диспетчерського керівництва роботою рухомого складу на лінії:

Ø забезпечення оперативного зв’язку з пунктами вантаження і розвантаження, вантажовідправниками та вантажоодержувачами;

Ø прийняття оперативних заходів по усуненню непродуктивного простою рухомого складу на лінії;

Ø надання водіям технічної допомоги на лінії.