Способи викладення норми права в статтях нормативно-правового акта

Структурні елементи норми права можуть бути викладені в одній або кількох статтях нормативно-правового акта. Це зумовлено тим, що норми мають неоднакову форму, висловлюються за допомогою різних термінів і конструкцій. Викладення норми права в статті нормативно-правового акта має суттєве теоретичне та практичне значення, оскільки є зручним у використанні при виконанні та застосуванні правової норми.

Залежно від наявності чи відсутності в статті нормативно-правового акта всіх структурних елементів правової норми розрізняють кілька способів її викладення.

Прямий (повний) спосіб викладення —у статті нормативно-правового акта містяться всі структурні елементи правової норми. В такому разі логічна структура правової норми збігається зі статтею нормативно-правового акта.

Відсильний спосіб викладення —у статті нормативно-правового акта містяться не всі структурні елементи правової норми, але дається посилання на іншу статтю цього ж акта, в якій розміщена відсутня частина цієї норми.

Бланкетний спосіб викладення —у статті нормативно-правового акта міститься посилання не до конкретної статті цього ж акта, а до іншого нормативно-правового акта чи до його частини з метою з'ясування структурних елементів правової норми.

У юридичній науці існують й інші підходи щодо способів викладення норми права у статтях нормативно-правового акта. Так, С. Алєксєєв виділяє казуальне й абстрактне викладення структурних елементів правової норми, залежно від рівня узагальнення фактичних обставин та їхньої деталізації.

Казуальний спосіб передбачає викладення конкретних індивідуальних ознак, випадків фактичних обставин, настання яких зумовлює виникнення правила поведінки (наприклад, норми Конституції України закріплюють положення про те, що повноваження Президента України припиняються достроково в разі: відставки, неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті та ін.).

Абстрактний спосіб передбачає узагальнення викладення змісту правової норми, виключаючи конкретні індивідуальні ознаки, зводячи їх до загальних, абстрактних категорій (так, норми Конституції України містять узагальнювальні терміни, зокрема: органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи місцевого самоврядування, вибори, референдуми тощо), які детально розкриваються в статтях інших нормативно-правових актів.