Нормативно –правовий акт в системі правових актів

Нормативно-правий акт посідає особливе місце в системі правових актів. Його варто відрізняти від актів застосування та тлумачення права.

За юридичною силою всі нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони та підзаконні акти.

Закон —це нормативно-правовий акт, прийнятий в особливому порядку органом законодавчої влади чи на референдумі, що відображає волю народу, має вищу юридичну силу та регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Ознаки закону:

— приймається органом законодавчої влади, уповноваженими суб'єктами чи на референдумі;

— порядок його підготовки та видання визначається конституцією країни й регламентом парламенту;

— висловлює волю й інтереси народу;

— має вищу юридичну силу, тож усі підзаконні акти повинні відповідати йому й ні в чому не суперечити;

— регулює найбільш важливі, ключові суспільні відносини.

Саме ці ознаки й вирізняють закон у системі інших правових актів, надаючи йому ознаку верховенства. Змінити чи скасувати закон має право тільки той орган, який його прийняв, до того ж у чітко встановленому порядку.

Класифікація законів може проводитися за різними критеріями:

І. За юридичною силою:

1) конституція (Основний закон) — основоположний установчий політико-правовий акт, який закріплює конституційний лад, права та свободи людини і громадянина, визначає форму правління й державного ладу, правовий статус органів державної влади (наприклад, у статті 8 Конституції України визначено, що вона має найвищу юридичну силу);

2) конституційні закони — приймаються в такому ж порядку, як і конституція, з питань, передбачених і органічно пов'язаних з Конституцією;

3) звичайні закони — акти поточного законодавства, присвячені регулюванню різних аспектів соціально-економічного, політичного та духовного життя суспільства (наприклад, Закон України "Про освіту").

ІІ. За суб'єктами законотворчості:

1) представницьких державних органів влади;

2) народу України, прийняті на референдумі.

ІІІ. За предметом правового регулювання:

1) конституційні (Закон України "Про Кабінет Міністрів України");

2) адміністративні (Кодекс України про адміністративні правопорушення);

3) цивільні (Цивільний кодекс України);

4) кримінальні (Кримінальний кодекс України);

5) екологічні (Закон України "Про охорону атмосферного повітря") тощо.

IV. За терміном дії: постійні (Конституція України) і тимчасові (Тимчасовий регламент Верховної Ради України).

V. За структурою:

1) прості (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні");

2) кодифіковані (Житловий кодекс України).

VI. За сферою дії:

1) загальнодержавні (Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища");

2) локальні (Закон України "Про столицю України місто-герой Київ").