Сутність і зміст права

Різноманітні підходи до з'ясування терміна "право" як складного за змістом і формою існування суспільного явища по-різному визначали його сутність: державна воля, божественна воля, воля панівного класу, відображення суспільних інтересів, міра свободи та справедливості, спосіб реалізації прав і свобод людини тощо. Загалом, сутність права можна звести до двох підходів: класового та загально-соціального, кожен з них притаманний певному історичному періодові.

Під сутністю права в радянській літературі розглядали втілену в закон волю панівного класу, зміст якої визначався матеріальними (економічними) умовами життя цього класу. Це давало підстави дійти висновку про те, що немає сутності права взагалі, а є лише сутність історичних типів права (рабовласницького, феодального, буржуазного, соціалістичного) зі специфічними для кожного з них рисами, абстракціями та категоріями. Право в цій ситуації є невід'ємним компонентом влади панівного чи правлячого класу, використовується, з одного боку, для задоволення інтересів і забезпечення свободи одних, а з другого — для утримання в покорі й обмеженні свободи інших.

Отже, класовий підхід розглядає право як систему встановлених і гарантованих державою юридичних норм, які відображають державну волю економічно панівного класу.

Загальносоціальна сутність права полягає в тому, що право відображає волю більшості населення, що сформувалась у результаті компромісів між різними верствами суспільства.

Водночас необхідно зазначити, що сутність права є багатогранною, зокрема, виділяють також: релігійний, національний, расовий та інші підходи до з'ясування сутності права, яке, відповідно, закріплюється у формах права.

Сутність права безпосередньо залежить від того, хто створює право, кому воно слугує та що відображається в його змісті.

Зміст права — характеризує волю правотворця (законодавця), котрий висловлює (повинен висловлювати) волю народу та закріплює її в правових нормах, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин. Зміст права — це закріплені в правових нормах суб'єктивні права (дозволи), юридичні обов'язки (зобов'язання) та заборони.