ВИСНОВОК. Глобалізація та інформатизація суспільства, реформування освіти вимагають від бібліотеки як важливого інструменту навчальної

Глобалізація та інформатизація суспільства, реформування освіти вимагають від бібліотеки як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності реорганізації шляхом нарощення інформаційного потенціалу, інтеграції бібліотечних ресурсів, забезпечення навчально-виховного та наукового процесів, повною, оперативною та якісною інформацією, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів освітянської галузі.

Узагальнений результат огляду бібліотекознавчих досліджень першого розділу показує інтегрованість бібліотеки в інформаційні процеси. Очевидним наслідком цього є те, що бібліотека має еволюціонувати разом з розвитком суспільного інформаційного середовища. Нинішній етап цієї еволюції характеризується зростанням ролі когнітивних та семантичних технологій. Бібліотека вимушена пристосовуватися до змінюваних умов і надавати послуги користувачам у тих формах, які від неї очікують. Створення нової моделі діяльності бібліотеки передбачає її активну участь у суспільних інформаційних процесах. Перехід бібліотеки на новий рівень узагальнення інформаційних послуг, які вона надає, потребує освоєння нових технологій, у першу чергу, пов’язаних з опрацюванням, представленням, наданням доступу, та виявлення нових знань. Новітні бібліотечні процеси потребують також нового фахового рівня від бібліотечних професіоналів. Сьогодні технології, які дають можливість вирішити питання ефективного використання колективного знання експертів (інтелектуального капіталу) бібліотеки, розробити та організувати інформаційні масиви в бази знань, знайшли своє комплексне теоретичне й практичне втілення в досить успішному напрямі людської діяльності, що отримав узагальнену назву «управління знаннями». Ці технології підтвердили ефективність свого впровадження протягом останніх 20-ти років, вони мають багато спільного у своїх підходах з бібліотечною діяльністю, їх впровадження може надати нового імпульсу бібліотекам в опануванні сучасних інформаційних ресурсів.

Саме бібліотекам належить значна роль у формуванні електронних масивів наукових знань та організації доступу до них, що розглядається у другому розділі роботи.

Векторами розвитку процесів автоматизації в бібліотеці є формування інформаційного поля, створення швидкого доступу до інформації, забезпечення якісного та оперативного бібліотечно-інформаційного обслуговування. Статус бібліотеки визначається не лише кількістю фонду друкованих видань, обсягом передплати, а й тим, яким електронним ресурсом вона володіє, на скільки готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів – одне із головних питань, які розглядаються у фахових періодичних виданнях.

Автори у другому розділі основну увагу приділили визначенню напрямів, пріоритетів, сучасних тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу, розв’язанню проблем, що постають перед провідними бібліотеками, інформаційними центрами у зв’язку з кардинальними змінами, які відбуваються у системі формування, аналітико-синтетичного опрацювання та використання бібліотечно-інформаційних ресурсів України, Росії, Білорусі. Автори активно розглядали науково-практичний досвід провідних установ щодо стратегії управління сучасною бібліотекою, формування бібліотечно-інформаційних ресурсів, вироблення нових підходів до обслуговування користувачів, удосконалення бібліотечних послуг на основі впровадження нових інформаційних технологій та комп’ютеризації бібліотечно-інформаційних процесів, створення комфортного бібліотечного середовища.

Усі автори схилялися до думки, що стратегія розвитку сучасної бібліотеки як однієї з найважливіших соціальних інституцій не можлива без використання новітніх інформаційних технологій, які повинні охоплювати всі основні технологічні процеси – від формування до ефективного використання бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Суперечність між зростаючим обсягом знань й обмеженими можливостями системи документних комунікацій на традиційних носіях зумовлює необхідність введення в бібліотечний фонд електронних інформаційних ресурсів. Одним із напрямів сучасної діяльності бібліотек має стати формування у них зібрань електронних документів, надання до них локального або онлайн-доступу користувачам. Із впровадженням електронних інформаційних технологій бібліотеки одержали додаткові широкі можливості розкривати зміст наявних ресурсів шляхом створення сучасної системи каталогів та картотек, бібліографічних баз даних, що значно скорочують шлях до інформації. Новітні інформаційні технології надають можливість значно полегшити доступ до бібліографічних ресурсів через мережу Інтернет та розміщення їх на бібліотечних сайтах.

Інтернет обновив звичайні методи отримання інформації, створив нові можливості для ефективного її використання. На сьогодні дедалі більша частина інформації, особливо наукової, з’являється, використовується та зберігається в електронному вигляді. Це дає змогу зберігати документну інформацію в компактному вигляді, оперативно й широко її поширювати.

Для вітчизняної бібліотечної діяльності, крім урахування даної без сумніву достовірної тенденції, інтернет-технології мають особливе значення ще й у зв’язку з традиційною проблемою фінансування, необхідною для комплектування бібліотечних фондів. І тому Інтернет у дедалі більшій мірі стає джерелом бібліотечного комплектування. У зв’язку з цим постає не лише теоретична, а й практична необхідність вирішення технологічних питань, пов’язаних із залученням до бібліотечних фондів електронної інформації.

Погляди дослідників на ті чи інші питання в будь-якій сфері людської діяльності є неоднозначними, а в багатьох випадках – протилежними. Для наукового середовища це звичайне явище, адже тільки так формується нове знання, еволюціонує і революціонує наукова думка, з’являються нові концепції і теорії. Інноваційна бібліотечна технологія інформаційного обслуговування існує і розвивається, використовуючи необхідні їй інструменти, ресурси і методи, незалежно одна від одної. Але технологічні інновації, які впроваджуються у діяльність конкретної бібліотеки (наприклад, створення і ведення електронного каталогу, впровадження штрих-кодової технології, започаткування аналітичного обслуговування тощо), починають використовуватися різними структурними підрозділами для створення інформаційних продуктів та надання інформаційних послуг.

На сьогодні технологія бібліотечного обслуговування все більше привертає до себе увагу фахівців. У третьому розділі роботи сконцентрована увага на змістовому наповненні найвідоміших, з моєї точки зору, поглядів і підходів дослідників до визначення технології бібліотечного обслуговування та її складників, які містяться у періодичних фахових виданнях. Проблематика статей охоплювала широке коло питань, пов’язаних із визначенням пріоритетних завдань, які постають перед провідними науковими бібліотеками України та Білорусі в умовах модернізації в умовах модернізації інформаційної інфраструктури, впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою ефективного формування і використання національних інформаційних ресурсів. Основну увагу було присвячено питанням управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці, захисту та правовим проблемам доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування у бібліотеках усіх типів в умовах стрімкого розвитку сучасних електронних технологій, особливостям організації обслуговування електронними ресурсами.

Зокрема, автори відмітили, що у сучасному світі глобальної інформатизації визначальним моментом є співіснування друкованих та електронних джерел інформації. У цьому зв’язку значно змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Для задоволення потреб сучасного користувача, забезпечення оперативного доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів як власного виробництва, так і придбаних бібліотекам необхідно освоювати і застосовувати сучасні досягнення в галузі інформаційних, комунікативних і мультимедійних технологій.

У своїх статтях автори підкреслювали, що на сьогодні найголовнішим завданням у бібліотечній справі є формування національного інтелектуального ресурсу, організованого на основі інтелектуальних інформаційних технологій та забезпечення максимального доступу до електронних ресурсів бібліотек з урахуванням правової нормативної бази і кадрового потенціалу. А. Марущак розглянув те, що в Україні триває активна нормотворча діяльність щодо удосконалення засобів доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни. Використання новітніх інформаційних технологій з метою забезпечення доступу громадян до бібліотечно-інформаційних ресурсів має відбуватися з включенням до відповідних нормативно-правових актів принципів:

- відповідності суб’єктивному праву на доступ до інформації юридичного обов’язку зобов’язаного суб’єкта;

- безоплатності доступу до відкритої інформації, що перебуває у розпорядженні держави;

- забезпечення усім учасникам інформаційних відносин рівних прав доступу до відкритої за режимом доступу інформації;

- правдивості і достовірності інформації, до якої надається доступ;

- дотримання прав, свобод і законних інтересів інших громадян, прав та інтересів юридичних осіб приватного та публічного права;

- недопустимості доступу до інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди тощо.

Автори підкреслювали, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського як лідер у сфері створення загальнодоступних масивів інформації активно продовжує формування електронних фондів. Трикомпонентна структура інтегрованих інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки, яка включає бібліографічні, реферативні та повнотекстові бази даних, дає змогу максимально повно задовольняти інформаційні потреби всіх категорій користувачів. За кількістю звернень наукова електронна бібліотека перевищує відвідування бібліотеки в цілому, що свідчить про якісне її наповнення. В цьому контексті зазначено, що бурхливий розвиток комунікаційних мереж створює підвищенні вимоги до оперативності інформаційного забезпечення, ставлячи його на якісно новий рівень, що у свою чергу, вимагає від спеціалістів, обслуговуючих підрозділів більш ретельного ставлення до можливостей інформаційних технологій.

Одним із ключових моментів становлення бібліотеки як інформаційного центру являється використання Інтернету як потужного маркетингового каналу в загальному комплексі маркетингу бібліотеки, що дозволяє здійснювати вивчення інформаційних потреб, комплектування і надбання інформаційних ресурсів відповідно до вимог споживачів інформації, надання бібліотечно-інформаційних послуг, адміністрування інформаційної діяльності.

На кожному з цих етапів в більшій або меншій мірі Інтернет надає бібліотеці додаткові можливості щодо покращення традиційного бібліотечного сервісу і можливостей для відкриття принципово нових видів сервісу, безпосередньо пов’язаних з Інтернетом.

Функціонування великої сучасної бібліотеки вже не уявляється без існування її веб-сайту, який може бути як простим онлайновим довідником, так і стати ефективним інтерактивним інструментом з надання інформаційних послуг користувачам з різних міст і країн. Це залежить від технічних можливостей бібліотеки, кваліфікації технічного персоналу та фахового світосприйняття середньої і вищої керівної ланки установи.

Використання його дозволяє зробити бібліотеку відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній інфраструктурі.

Автори пропонованого бібліографічного огляду мали на меті ознайомити зацікавленого читача з досвідом використання електронних інформаційних ресурсів у бібліотечній практиці сьогодення, окреслити недалеку перспективу активізації діяльності бібліотек у розвитку інформатизації.