Веб-сайт бібліотеки та організація віддаленого доступу до її інформаційних ресурсів

Одним із ключових моментів становлення бібліотеки як інформаційного центру є використання Інтернету як потужного маркетингового каналу в загальному комплексі маркетингу бібліотеки, що дозволяє здійснювати вивчення інформаційних потреб, комплектування і надбання інформаційних ресурсів відповідно до вимог споживачів інформації, надання бібліотечно-інформаційних послуг, адміністрування інформаційної діяльності.

Функціонування великої сучасної бібліотеки вже не уявляється без існування її веб-сайту, який може бути як простим онлайновим довідником, так і стати ефективним інтерактивним інструментом з надання інформаційних послуг користувачам з різних міст і країн. Це залежить від технічних можливостей бібліотеки, кваліфікації технічного персоналу та фахового світосприйняття середньої і вищої керівної ланки установи. Його використання дозволяє бібліотеці стати відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній інфраструктурі.

Вік українського наукового інтернет-сегмента, представлено головним чином провідними науковими бібліотеками та освітянськими інтернет-центрами, складає уже понад 10–12 років. Із кожним роком його інформаційна насиченість зростає, але в той же час породжує й немало проблем із навігацією в цьому «інформаційному морі».

У досліджуваній фаховій періодиці є чимало статей, присвячених бібліотечним веб-сайтам, інформаційним ресурсам інтернет-центрів та організації віддаленого доступу до них. Ю. Артемов, О. Непляха, Ж. Левченко спільну статтю «Роль і місце веб-порталу в діяльності наукової бібліотеки» присвятили аналізу особливостей побудови веб-порталу в складі наукової бібліотеки, його структури і змісту на прикладі науково-педагогічної бібліотеки.

Ще донедавна важко було знайти бібліотеку, яка б мала власний веб-сайт, а вже на черзі створення веб-порталів, принаймні для наукових бібліотек. На думку авторів, портал – це такий веб-сайт, який реалізує значну кількість інформаційних послуг і є загальною стартовою точкою для роботи в Інтернеті. Портал також повинен забезпечувати створення та збереження певної кількості власних колекцій повнотекстових даних. Неодмінною умовою порталу наявність розвиненої системи різноманітних сервісів, орієнтованих на задоволення потреб цільової категорії користувачів [19].

На сьогодні у світі багато уваги приділяється створенню освітніх порталів. Особливе місце серед освітніх інформаційних ресурсів посідають електронні бібліотечні ресурси. Широке впровадження інтернет-технологій у бібліотечну практику дозволяє читачам безпосередньо з робочого місця або з дому переглядати електронні каталоги бібліотек і повнотекстові бібліотечні ресурси. Властивість порталів забезпечувати авторизований доступ до бібліотечних ресурсів є вирішальною у технології дистанційного навчання. Впровадження інтернет-технологій у систему роботи освітніх бібліотек пов’язано з величезною роботою з підготовки і перекваліфікації бібліотечних працівників. Дистанційна форма навчання може зіграти найважливішу роль у практичній реалізації цього проекту.

С. Бенз у статті «Веб-послуги та електронні зібрання Бруклінської публічної бібліотеки» висвітлив (висвітлила) досвід створення електронних зібрань та надання веб-послуг на прикладі освітніх проектів, виконаних у Бруклінській публічній бібліотеці Нью-Йорка, США.

Н. Капустіна у статті «Забезпечення публічного доступу користувачів до електронних ресурсів у бібліотеках Харкова» розглядає основні проблеми розвитку служб інформаційно-бібліотечного сервісу. Вона наводить аналіз результатів дослідження бібліотек міста, проведеного протягом 2005–2006 рр., з вивчення користувачів, їхньої готовності до прийняття та активного використання нових інформаційних продуктів і підкреслює необхідність координації робіт бібліотек у цьому напрямку.

Н. Капустіна вважає, що необхідно відпрацювати детальну концепцію розвитку регіональних бібліотечних ресурсів. Проблема, що постала перед бібліотеками Харкова, досить відповідальна і трудомістка. ЇЇ розв’язання було розпочато з регіонального дослідження «Електронні інформаційні ресурси бібліотек Харкова: склад та використання» з подальшою оцінкою рівня готовності бібліотек Харкова до входження в інформаційне співтовариство. Заключним етапом цього дослідження стало вивчення користувачів, їхньої готовності до сприйняття та активного використання нових інформаційних продуктів і послуг, які істотно розширюють інформаційне поле бібліотек. Його мета – зорієнтувати бібліотеки Харкова на розвиток регіональної корпоративної служби інформаційно-бібліотечного сервісу, що відповідає структурі та різноманітності попиту користувачів електронних ресурсів.

Н. Капустіна зазначала, що інформаційна база регіону поступово розширюється. У зв’язку з цим необхідно розпочати організаційні заходи щодо створення об’єднань бібліотек для забезпечення консолідованих дій, спрямованих на створення, придбання та взаємне використання електронних ресурсів. Забезпечення публічного (утому числі віддаленого) доступу користувачів до електронних інформаційних ресурсів на сьогодні є одним із першочергових завдань інформаційного обслуговування науки, освіти та культури. (перенести до першого розділу)

Т. Симоненко у статті «Проект «відкритого доступу» – портал «Наукова періодика України»» визначив концептуальні засади створення порталу «Наукова періодика України» як інтеграційної компоненти загальнодержавної системи документальної наукової комунікації [3]. Модель «відкритого доступу» видається найліпшою у справі організації вітчизняних наукових періодичних видань. Представлення наукових журналів на порталі «Наукова періодика України» сприяє виходу української науки та міжнародний рівень, підвищує авторитет наукових видань та рівень їх цитування. Головна концептуальна засада порталу «Наукова періодика України» передбачає поєднання централізованого довідково-пошукового апарату на основі загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» та розподіленої системи галузевих і тематичних зібрань онлайнових серіальних видань, що формуються суб’єктами системи документальних комунікацій. Проведення в інформаційних ресурсах Порталу взаємодоповнюючих бібліо-, інформо- та науково-метричних досліджень дасть змогу розрахувати оптимальні рішення вдосконалення процесів науково-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності в Україні [6].

Л. Кудря підкреслювала, що українські бібліотеки почали активно використовувати нові можливості у комунікаційній політиці. Онлайновий бібліотечний сервіс набуває все більшого розвитку та передбачає забезпечення дистанційного доступу до ресурсів бібліотеки широкого кола користувачів Інтернету. Тому цікаве та змістове інформаційне наповнення бібліотечного веб-сайту є запорукою успіху закладу. Великого значення ця діяльність набуває для осіб із особливими потребами, оскільки для них відвідання сайту є майже єдиною можливістю одержати потрібну інформацію.

Ефективним засобом популяризації бібліотечних ресурсів є віртуальні виставки. Виставкова діяльність успішно перенесена в Мережу, і нині віртуальні виставкові заходи становлять 1 % на ринку індустрії подій. При організації традиційних книжкових виставок, з одного боку, перед користувачами розкривається бібліотечний фонд, але з іншого – виникає низка проблем, бо включення видань до експозицій ускладнює їхню видачу користувачам; термін експонування документів обмежений; матеріали на виставках бажано виставляти або в закритих вітринах, або організовувати чергування біля виставки в режимі її роботи з метою збереження експонатів, що призводить до додаткових трудових та матеріальних витрат, деяких незручностей для бажаючих переглянути видання; кількість відвідувачів виставки обмежується користувачами бібліотеки [37].

Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати в бібліотеках нову форму виставкового експонування документів – віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. ЇЇ безумовною перевагою є те, що це – умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг порівняно з країнами Західної Європи та США. Їхні організатори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби [38].

І. Цуріна у статті «Як зробити веб-сайт публічної бібліотеки успішним» наголосила, що сьогодні веб-сайти стають невід’ємною частиною сучасної бібліотеки і тому сприймаються як презентація її образу в інформаційному просторі. Хоча веб-сайт бібліотеки – не «фізичний» простір, відвідувачі користуються ним у такий спосіб, що його функції можна порівняти до традиційної бібліотеки. А якщо говорити, що публічна бібліотека є інформаційним, культурним центром своєї громади, то вона повинна мати свою родзинку. Тому і веб-сайт мусить пропонувати щось своє, оригінальне. Крім суто бібліотечної інформації, це може бути віртуальна прогулянка рідним краєм, історичні розвідки, котрі зможуть зацікавити вихідців з цього регіону та любителів історії, цікаві дитячі програми читання, інформація про народні промисли тощо. Тому варто постійно оцінювати веб-сайт, аналізувати його запитуваність та вживати заходів щодо його вдосконалення.

І. Торлін запропонував огляд результатів (показників?) веб-сайтів публічних бібліотек України, який проводився за дорученням Міністерства культури та туризму України у лютому 2006 р. Д. Соловяненко у статті «Статистика використання Інтернет-технологій у бібліотеках України» визначив стан упровадження двох найпопулярніших інтернет-технологій (електронної пошти та «всесвітнього павутиння») у практику роботи вітчизняних бібліотек, подав статистичні показники впровадження цих технологій у бібліотеках різних систем і відомств, дослідив регіональний розподіл бібліотечної інтернетизації в Україні, подав показники забезпеченості бібліотечним інтернет-сервісом користувачів різних регіонів України, прослідкував специфіку впровадження технології електронної пошти та веб-технології, в тому числі з урахуванням відомчої приналежності бібліотек. На основі отриманого масиву статистичних даних, зроблено висновки щодо стану бібліотечно-бібліографічного обслуговування українських користувачів Інтернету [6].

Проведене статистичне дослідження засвідчило, що стан бібліотечної інтернетизації є ще досить низьким. Бібліотеки різних систем і відомств мають свою специфіку впровадження інтернет-технологій. Диспропорція інтернетизації бібліотек п’яти основних мереж сягає майже 11000 %, найвищий рівень інтернетизації зареєстрований у мережі бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, найнижчий – у мережі бібліотек Мінкульттуризму. Мережі шкільних бібліотек інтернетизація взагалі майже не торкнулася. Відчутна значна регіональна диспропорція у забезпеченні користувачів Інтернету бібліотечним інтернет-сервісом. Великим індустріальним центрам властиві високі показники впровадження Інтернету в бібліотеках, але, з огляду на високий рівень загальної інтернетизації, навантаження на «інтернетизовані» бібліотеки у промислово розвинутих містах є більшим, ніж у регіонах із низьким рівнем загальної інтернетизації. Ця диспропорція сягає 5000 %, найбільша забезпеченість бібліотечним інтернет-сервісом зареєстрована у Рівненській області, найнижча – по місту Києву.

Технологія електронної пошти впроваджується в бібліотеках більш активно, ніж технологія «всесвітнього павутиння». Слід відзначити загально високий рівень використання бібліотеками корпоративних електронних адрес. Значна частка бібліотек використовує для своїх кореспондентських потреб електронні адреси установ-засновників. Є своя специфіка й у впровадженні веб-технологій. Багато бібліотечних веб-проектів розгортаються в рамках веб-сайтів установ-засновників бібліотек, значна частка бібліотечних веб-сайтів розміщуються в субдоменах установ, яким підпорядковуються бібліотеки. Розробкою бібліотечних веб-сайтів в основному займаються самі бібліотеки, хоча відсоток проектів, створених третіми особами, є відчутно великим. Диспропорція між рівнем упровадження в бібліотеках України веб-технології електронної пошти та рівнем упровадження веб-технології становить 122-166 %. У цілому, автор наголошує, що установи-засновники мають істотний вплив як на рівень упровадження технології електронної пошти, так і на рівень упровадження веб-технологій [19].

Т. Гранчак у статті «Використання інформації інтернет-видань як засіб підвищення ефективності інформаційно-аналітичної та управлінської діяльності» розкрив можливості інтернет-видань у підвищенні ефективності використання інформації. Одним зі шляхів підвищення ефективності використання інформації є інтенсивне залучення матеріалів інтернет-видань у сферу інформаційно-аналітичної діяльності, що дасть змогу: прискорити процес пошуку, відбору і обробки первинної інформації; забезпечити оперативну і якісну підготовку вторинного інформаційного продукту; створити умови для продукування нової соціально орієнтованої інформації; забезпечити необхідне інформаційне підґрунтя прийняття найоптимальніших управлінських рішень та їх наступної реалізації.

Г. Швецова-Водка у статті «Бібліотека як термінальна документальна комунікаційна система» пропонує узагальнену характеристику діяльності бібліотеки, спрямовану на забезпечення інформаційних запитів користувачів. Вона наголошує на спільних рисах і відмінностях в діяльності традиційної та електронної бібліотеки. Порівняння наведених варіантів діяльності бібліотеки з формування фондів друкованих і електронних документів та способів задоволення інформаційних запитів користувачів свідчить про значно спрощений для користувача шлях отримання потрібної інформації в електронній бібліотеці. Разом із тим роль бібліотекаря в електронній бібліотеці дещо змінюється. Одночасно значно підвищуються вимоги до матеріально-технічної бази бібліотеки, яка має забезпечити зберігання електронних документів та вільний до них доступ [3].

Автор вважає, що у першій декаді ХХІ ст. академічні бібліотеки зробили новий істотний крок по шляху еволюційного розвитку власних інформаційних систем. Інтегровані електронні середовища бібліотек – це не просто новий тип інформаційно-пошукових систем, а скоріше – каркаси комплексних віртуальних лабораторій науково-інформаційної діяльності, організовані за принципом верховенства потреб пересічного вченого. На рівні змістового наповнення ці системи мають забезпечити інтеграцію носіїв наукового знання різних типів, видів та форматів, традиційних та нових гібридних документів (монографій, періодичних та довідкових видань, первинних даних, препринтів, мультимедійних продуктів тощо). Численні урядові та міжнародні програми розвитку орієнтовані на те, що наука ХХІ ст. буде реалізовуватись винятково у цифровому середовищі. За таких перспектив роль академічної бібліотеки як інтегрованої науково-інформаційної платформи значно суттєво зростає.

Н. Грабар у статті «Спілкування в бібліотеці у віддаленому режимі» виокреслив актуальні питання вивчення бібліотечного спілкування, розглянув деякі особливості спілкування у віддаленому режимі, навів його види та з’ясував переваги та недоліки [20]. Нині бібліотеки поєднують традиційну культуру спілкування з книгою із новими інформаційними технологіями. Спілкування у віддаленому режимі має як позитивні, так і негативні сторони, але більшість людей вважають його необхідністю сьогодення. У перспективі бібліотеки мають розвивати інтерактивні форми інформаційного обслуговування віддалених користувачів, що дасть можливість відповідати на їхні запити у режимі реального часу. Спілкування у віддаленому режимі, з одного боку, для бібліотекаря, розширило можливості інформаційно-комунікаційного впливу на користувачів, з іншого, воно вимагає оволодіння засобами, новою етикою спілкування. Ця форма спілкування має певні недоліки, бар’єри, з яких користувачі на перше місце ставлять психологічні.

Бібліотекам необхідно прагнути до забезпечення доступу до повнотекстових баз у мережі Інтернет, що реалізуватиметься через оцифрування документної спадщини, створення електронних резервів, масштабні партнерські проекти з оцифрування бібліотечних фондів і поступовий перехід на передплату електронних часописів, а це, в свою чергу, позитивно позначиться на якості дистанційного навчання [22].

А. Шелестова розглянула тенденції розвитку електронно-документаційної комунікації сучасного університету, визначила місце в ній університетського веб-сайту [27]. Л. Трачук у статті «Електронні бібліографічні ресурси віддаленого доступу на сайтах українських бібліотек» представила результати аналізу сайтів провідних українських бібліотек щодо виявлення електронних бібліографічних ресурсів, відзначила жанрову різноманітність електронної бібліографічної продукції і підкреслила її зростаючу роль у бібліографічному інформуванні віддалених користувачів. Автор вважає, що основним ресурсом веб-сайту бібліотеки має бути електронний каталог, який відображає її фонд, частину фонду чи сукупність документів (якщо це зведений каталог) і дає змогу віддаленим користувачам з різним рівнем інформаційної культури цілодобово здійснювати пошук бібліографічної інформації. Від того, настільки дружнім буде інтерфейс електронного каталога в умовах відсутності бібліографа-консультанта, залежить ефективність пошуку релевантних документів. Необхідно повідомити користувача, які види документів містить електронний бібліографічний ресурс, за який період відображена бібліографічна продукція, який обсяг ресурсу, як часто він оновлюється (в паспорті електронного бібліографічного ресурсу). Також повинна бути довідка з методики пошуку інформації в цьому джерелі [10].

Глобальна мережа значно розширює можливості бібліотек з бібліографічного інформування населення. Якщо друкованими бібліографічними посібниками бібліотеки могли забезпечити невелике коло своїх читачів через малі тиражі, то завдяки глобальній мережі кожен бажаючий може отримати необхідну бібліографічну інформацію з будь-якого куточка світу, лише відвідавши сайти бібліотек. В електронному бібліографічному середовищі існують як звичні для традиційної бібліографії жанри (бібліографічні покажчики та списки, огляди літератури, каталоги, картотеки тощо), так і нові – віртуальні виставки, прес-дайджести, прес-огляди, бібліографічні бази даних [13].

Інтернет-технології, які використовуються при створенні сайтів, істотно розширюють бібліотечний сервіс, поєднуючи пошук внутрішніх ресурсів бібліотек з відсиланнями користувача до інформації, що знаходиться безпосередньо в Інтернеті. Сучасна бібліотека починає функціонувати одночасно як внутрішня та зовнішня електронна бібліотека.

У цілому досліджені статті дозволяють зробити такі висновки:

– завершується перший етап інформатизації провідних наукових бібліотек, що характеризується створенням автономних автоматизованих інформаційних систем, і розпочинається другий, характерною рисою якого є інтеграція цих систем і їх ресурсів;

– основним напрямом інтеграції сьогодні є трансформація бібліотечних сайтів та інтернет-порталів та формування на цій основі єдиного бібліотечно-інформаційного простору держави;

– активізація інтеграційних процесів потребує вдосконалення нормативно-правової бази щодо кооперативних технологій формування та використання науково-інформаційних ресурсів у електронному середовищі, прискорення архівування наявної в глобальних інформаційних мережах наукової та суспільно значущої інформації, наповнення корпоративних сховищ електронної інформації та розвитку корпоративних комп’ютерних мереж, що інтегрують територіально-розподілені бібліотечні структури та інформаційні ресурси.