Основні аспекти формування та менеджменту електронних ресурсів у бібліотеці

Глобалізація та інформатизація суспільства, реформування освіти вимагають від бібліотеки як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності реорганізації шляхом нарощення інформаційного потенціалу, інтеграції бібліотечних ресурсів, забезпечення навчально-виховного та наукового процесів, повною, оперативною та якісною інформацією, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів освітянської галузі.

Саме бібліотекам належить значна роль у формуванні електронних масивів наукових знань та організації доступу до них. Вони переробляють, вилучають та надають доступ до цілком реального об’єкта – знань у вигляді інформаційного ресурсу.

Векторами розвитку процесів автоматизації в бібліотеці є формування інформаційного поля, створення швидкого доступу до інформації, забезпечення якісного та оперативного бібліотечно-інформаційного обслуговування. Статус бібліотеки визначається не лише кількістю фонду друкованих видань, обсягом передплати, а й тим, яким електронним ресурсом вона володіє, на скільки готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів – одне із головних питань, які розглядаються у фахових виданнях.

Їх автори основну увагу приділили визначенню напрямів, пріоритетів, сучасних тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу, розв’язанню проблем, що постають перед провідними бібліотеками, інформаційними центрами у зв’язку з кардинальними змінами, які відбуваються у системі формування, аналітико-синтетичного опрацювання та використання бібліотечно-інформаційних ресурсів України, Росії, Білорусі. Автори активно розглядали науково-практичний досвід провідних установ щодо стратегії управління сучасною бібліотекою, формування бібліотечно-інформаційних ресурсів, вироблення нових підходів до обслуговування користувачів, удосконалення бібліотечних послуг на основі впровадження нових інформаційних технологій та комп’ютеризації бібліотечно-інформаційних процесів, створення комфортного бібліотечного середовища.

Усі автори схилялися до думки, що стратегія розвитку сучасної бібліотеки як однієї з найважливіших соціальних інституцій неможлива без використання новітніх інформаційних технологій, які повинні охоплювати всі основні технологічні процеси – від формування до ефективного використання бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Т. О. Ярошенко основну увагу присвятила загальним проблемам сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства знань, актуальним питанням інформаційного забезпечення вчених та освітян України, у тому числі через проект INTAS. У роботах окреслено тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації, у тому числі електронні видання. Розглянуто окремі аспекти нових моделей (відкритий доступ та ін.), трансформації ролі бібліотек з огляду на необхідність розбудови колекцій електронних ресурсів, а також питання життєвого циклу електронних ресурсів у бібліотеках.

П. І. Рогова у своїй статті «Стан і перспективи збереження фонду у добу цифрових технологій у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського» зазначила, що дана бібліотека, маючи статус науково-дослідного інституту системи АПН України з часу свого заснування здійснює наукові проекти з питань галузевого бібліотекознавства, бібліографознавства та інформатики, у яких, зокрема, розробляються теоретичні, методичні та організаційні засади формування всеукраїнського інформаційного ресурсу з питань психолого-педагогічної науки і освіти на базі ДПНБ України імені В. О. Сухомлинського відповідно до змінюваних інформаційних потреб потреб суспільства.

Про перспективи впровадження нових технологій для опису літератури у сількогосподарських бібліотеках України йшлося у статтях Л. М. Татарчук. Авторка зазначила, що накопичивши певний досвід з автоматизації бібліотечних процесів, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН одним із пріоритетних завдань своєї діяльності вважає необхідність створення віртуальної сільськогосподарської бібліотеки, електронної мережі бібліотек УААН з подальшим інтегруванням у мережу академічних бібліотек України та розвиток системи електронної доставки документів.

У роботах Г. В. Шемаєвої та Н. І. Капустіної основну увагу було приділено питанням стану та розвитку регіональних бібліотечно-інформаційних електронних ресурсів. Автори повідомили про результати дослідження «Електронні інформаційні ресурси бібліотек Харкова: склад та перспективи розвитку», яке дозволило виявити електронні ресурси бібліотек міста, накреслити перспективи створення єдиного інформаційного простору регіону. У роботі розглянуто типи та види електронних ресурсів, які забезпечують інформаційні потреби науковців та освітян Харківщини, зроблено висновок про необхідність формування нової концепції розвитку регіональних бібліотечних ресурсів організації міжвідомчої взаємодії бібліотек на засадах кооперації і координації, створення бібліотечних об’єднань.

У спільній статті «Бібліографічний опис електронних ресурсів: методичні матеріали для пристатейної бібліографії» І. П. Антоненко та О. В. Баркова було викладено результати науково-практичного дослідження електронних ресурсів як об’єкта каталогізації. У результаті цієї роботи було розроблено проект науково-методичного посібника з каталогізації електронних ресурсів. Методика каталогізації електронних ресурсів викладена в «Науково-методичному посібнику з каталогізації електронних ресурсів». У ньому подано загальну модель каталогізаційного запису електронного ресурсу: виокремлено набір специфічних елементів даних, необхідних для складання опису електронних документів, визначено їх місцезнаходження в UNIMARC та методику їх наведення. Схеми бібліографічного опису складені для основних видів локальних та віддалених електронних ресурсів.

О. В. Ісаєнко у статті «Сучасна бібліотечна технологія: сутність і зміст поняття, взаємозв’язки елементів» зазначила, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології істотно впливають на стан теорії і практики традиційної описової каталогізації. Було підкреслено незадовільний стан стандартизації в Україні стосовно бібліотечно-бібліографічної діяльності з урахуванням появи великої кількості електронних носіїв інформації та поглиблення вимог до змістовного наповнення бібліографічного запису з уніфікованим формулюванням усіх точок доступу.

У статті І. Корчемної «База даних «Електронна справа рукописного фонду ІР НБУВ»» репрезентовано вказану базу даних із розширеними пошуковими можливостями, яка відображає комплекс документального забезпечення процесу комплектування та обліку на всіх стадіях «руху рукописів» під час опрацювання, зберігання та використання. Структура запису бази даних «Електронна справа рукописного фонду ІР НБУВ» складається з декількох окремих структурних блоків, що дає змогу зробити цілісну систему розгалужених відомостей облікового характеру, включно з процедурою використання фондів, що стосуються облікових документів. За основу було прийнято такий важливий документ, як «Справа фонду». Водночас, цей основний документ був системно пов’язаний з усією сукупністю інших, що стосуються комплектування та використання документів і системою обліку під час діяльності інформаційних ресурсів в цілому. Розроблено структуру записів та сформовано робочі листи: «Паспорт фонду» запису «Фонд»; допоміжний довідник «Схема систематизації фонду» для запису «Опис»; робочий лист до запису «Документ» [44].

Головним завданням Л. Кислюк у статті «Удосконалення інформаційних технологій бібліотек вищих навчальних закладів» є розробка рекомендацій щодо вдосконалення технологій автоматизації процесів комплектування та опрацювання літератури перехідного періоду бібліотек вищих навчальних закладів [35]. О. Помоз, Л. Мельник, Л. Кравченко у спільній статті «Автоматизація бібліотечних процесів у міській бібліотеці» ознайомили читачів із досвідом створення і функціонування в міській публічній бібліотеці сучасного інформаційного комплексу, що має доступ до всесвітніх інформаційних ресурсів; а також оцінкою перспектив його подальшого використання [18].

На нинішньому етапі розвитку суспільства автоматизація інформаційно-бібліотечних процесів обумовлена насамперед безперервним зростанням інформаційного обсягу, а також наявною потребою отримання необхідних електронних документів. Ці потреби активно стимулюють глобальну комп’ютеризацію інформаційно-бібліотечних процесів і підвищення ефективності та релевантності пошуку.

Створення ефективних автоматизованих комп’ютерних систем неможливе без чіткого планування, визначення сервісів, їхніх функцій та взаємодії між ними. Це повною мірою стосується і автоматизованих інформаційних бібліотечних систем. У статті С. Гончарова «Ключові концепції архітектури цифрової бібліотеки та її базові компоненти» визначено та розглянуто базові компоненти класичної цифрової бібліотеки на операційному, технологічному та системному рівнях архітектури, також автор запропонував введення додаткового рівня архітектури інформаційної системи між рівнями технічним та системним. На рівні технологічної архітектури приведено деякі пропозиції щодо інтерфейсу бібліотечної системи [35].

У статті І. Головацької «Бібліотечно-інформаційні ресурси Галичини: питання формування та забезпечення доступу» висвітлюються сучасні проблеми формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Галичини та пропонуються заходи для підвищення ефективності доступу до них. Виконання наведених автором вимог сприятиме створенню надійної бази функціонування та налагодження чітко скоординованої роботи місцевих документно-інформаційних закладів.

І. Головацька проаналізувала сучасні тенденції використання інформаційних ресурсів глобальної мережі Інтернет бібліотеками Івано-Франківщини і Тернопільщини. Автор вважає, що одним із стратегічних напрямів є формування електронних бібліотек, порталів, навігаторів. Характерною особливістю бібліотек має стати поширення таких Інтернет-ресурсів, як матеріали телеконференцій, форумів. Стратегічним напрямом збагачення електронних ресурсів бібліотек Галичини є застосування мультимедійних технологій. Важливий аспект бібліотечної діяльності – захист інформації, правове регулювання відносин між виробниками, постачальниками, користувачами електронних ресурсів. На регіональному рівні потребують вирішення впровадження корпоративної каталогізації, тісна взаємодія між бібліотечними установами регіону, об’єднання їх електронних ресурсів, відображення у регіональному порталі. Актуальним є визначення концептуальних положень корпоративних стратегій бібліотек для формування власних електронних ресурсів та організації доступу до віддалених.

О. Бабришева у статті «Інформаційна безпека бібліотеки: проблеми та шляхи формування» розглядає основні елементи інформаційної безпеки бібліотеки і пропонує систему організаційно-адміністративних заходів із забезпечення захисту електронних ресурсів бібліотек та інформаційної безпеки користувачів інформаційно-бібліотечних установ [18]. Перелік заходів організаційного характеру, який наводить автор у своїй роботі – це основа для формування системи інформаційної безпеки бібліотеки, проте він не є вичерпним. Кожен із зазначених елементів містить у собі детальні кроки, методи та засоби, які потрібно проводити та застосовувати систематично. Варто зазначити, що на сучасному етапі формування інформаційного суспільства нехтування правилами інформаційної безпеки чи фрагментарні дії з боку керівництва таких важливих інформаційних закладів, як бібліотеки, загрожує нанесенням моральних і матеріальних збитків не тільки певній особі чи книгозбірні, а й державі [20].

У статті «Правові засади формування комплексної системи захисту інформації в бібліотеках» О. Бабришева проаналізувала систему вітчизняних нормативно-правових документів, що становлять основу правового формування комплексної системи захисту інформації сучасних інформаційно-бібліотечних установ. Автор вважає, що важливою в процесі забезпечення захисту електронних ресурсів бібліотек є фіксація правил та повноважень на їхній доступ та використання у внутрішніх документах бібліотеки: правилах, інструкціях, методичних рекомендаціях. Зазначене вимагає розроблення Концепції інформаційної безпеки бібліотеки, яка має містити результати інформаційно-аналітичної діяльності з виявлення загроз об’єктам, що підлягають захисту, вивчення осіб та підрозділів, відповідальних за безпеку інформації, перелік нормативних актів, що забезпечують правову основу інформаційної безпеки бібліотеки.

Сьогодні інформація – один із найважливіших ресурсів у життєдіяльності держави. Інформацію поділяють на внутрішню і зовнішню, а також на фактографічну, текстову, візуальну. Розрізняють бібліографічну, цифрову, текстову, графічну та алгоритмічну інформацію. Ефективне управління нею розглядає М. Сенченко у статті «Управління інформацією і цифрові бібліотеки» [3]. Питанням управління діяльністю бібліотечних закладів присвятила свою статтю «Вплив сучасних соціокультурних процесів на формування електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів» М. В. Хромець. Дослідження управлінської інновації в документно-комунікаційних структурах розкривається у статті І. Давидової «Інноваційність в управлінні діяльністю документно-комунікаційних структур».

Аналіз процесів корпоративного формування й надання доступу до регіональних електронних ресурсів, продуктів і послуг та визначення їхніх складових, розкриття тенденції успішного розвитку ресурсів, продуктів і послуг із краєзнавства у соціально-комунікаційному середовищі ОУНБ України розгортає М. Кузнєцова у статті «Регіональні електронні ресурси: від корпоративного створення до використання у соціально-комунікаційному середовищі ОУНБ» [25].

Н. І. Смаглова торкнулася методичних аспектів розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів НАН України. Окреслюючи коло завдань науково-методичної роботи на перспективу, вона наголосила на необхідності сприяти бібліотекам у інтеграції та використанні їхнього ресурсного потенціалу, створенні корпоративного електронного каталогу як основи корпоративних ресурсів, прийняття уніфікованих методичних рішень щодо формування інформаційної культури користувачів і працівників бібліотек, забезпечення присутності кожної бібліотеки у мережевому просторі через пропаганду її технічних і ресурсних можливостей.

(Це з якої статті?) Перспективними напрямами мають стати взаємодія бібліотек у створенні корпоративних краєзнавчих каталогів, проведенні ретроспективної конверсії карткових каталогів, підготовці повнотекстових баз даних із краєзнавства, організації віртуальної корпоративної довідки, впровадженні електронної книговидачі зареєстрованим читачам через технології штрих-кодування краєзнавчих фондів, а також у розвитку служби електронної доставки документів з краєзнавства віддаленим користувачам. Втілення державних централізованих проектів щодо реалізації регіональної політики та корпоративних підходів для ефективної організації ресурсів із краєзнавства на веб-сайтах ОУНБ надасть різним категоріям користувачів можливість забезпечити успішне використання цих ресурсів у повному обсязі в мережі Інтернет [28].