Проблеми ефективного функціонування складу

Існує декілька основних проблем, успішне вирішення яких дозволить підвищити ефективність функціонування складського господарства.

Перша з них - вибір власного складу або складу загального користування. Існують дві основні альтернативи: придбання складів у власність або використання складів загального користування (СЗК). Можлива і третя альтернатива - лізинг, тобто взяття в оренду будинок і устаткування за певну щорічну плату. Однак цей варіант близький до придбання складу і у цьому випадку може розглядатися як перша альтернатива.

Вибір між цими варіантами або їхньою комбінацією - одна із самих головних проблем у складуванні. Комбінація власного складу і СЗК особливо приваблива і економічно виправдана, якщо фірма реалізує свою продукцію в багатьох різних регіонах і у випадку сезонного попиту на товар. Це рішення повинне бути спрямоване на пошук компромісу. Обидва випадки мають і переваги і недоліки. При виборі одного з них звичайно вирішальною є умова мінімуму витрат. Розглянемо деякі фактори, що вказують на переваги вибору тієї або іншої альтернативи.

Критичним фактором економічності складу підприємства (власного складу) є стабільно високий оборот. На користь вибору власного складу можна віднести постійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на території, що обслуговується. На власних складах краще підтримуються умови зберігання і контролю за продукцією. Керівництву підприємства в таких умовах легше коригувати стратегію збуту і розширювати перелік пропонованих клієнтові послуг, що дає йому можливість зміцнювати свої позиції в конкурентній боротьбі.

Складам загального користування варто віддавати перевагу при низькому обсягу обороту фірми або сезонності збереженого товару. До вибору СЗК вдаються у випадках, коли підприємство виходить на новий ринок, де рівень стабільності продажів або невідомий, або непостійний. СЗК не вимагають інвестицій підприємства в розвиток складського господарства. До того ж скорочуються фінансові ризики від володіння власними складами, збільшується гнучкість використання складської площі (можна змінювати орендовані складські потужності і строки їхнього орендування).

Друга проблема - це кількість складів і розміщення складської мережі.

Малі і середні фірми, що обмежують збут своєї продукції одним або декількома прилеглими регіонами, мають, як правило, один склад. Для великих же підприємств з більшим національним або міжнаціональним ринком це питання виявляється дуже складним, у його рішенні доводиться переборювати значні труднощі. Тут повинен застосовуватися метод пошуку компромісу і аналіз потреби складської площі в різних регіонах збуту. При цьому найпоширеніші два варіанти розміщення складської мережі - централізоване (наявність в основному одного великого складу) і децентралізоване - розосередження ряду складів у різних регіонах збуту. Природно, питання про збільшення числа складів пов'язано зі зміною витрат.

Територіальне розміщення складів і їхня кількість визначаються потужністю матеріальних потоків і їхньою раціональною організацією, попитом на ринку збуту, розмірами регіону збуту і концентрацією в ньому споживачів, відносним розташуванням постачальників і покупців, особливостями комунікаційних зв'язків і т.д. Варто мати на увазі, що завдання розміщення і формування складської мережі, як і майже будь-яке логістичне завдання, - оптимізаційне, оскільки, з одного боку, будівництво нових і покупка діючих складів і їх експлуатація пов'язані зі значними капіталовкладеннями, а з іншого боку - потрібно забезпечити (поряд з підвищенням рівня обслуговування споживачів) скорочення витрат обігу за рахунок максимального наближення складів до клієнтів.

Графік (рис. 8.2) показує залежність витрат від збільшення кількості складів у логістичній системі збуту. При збільшенні числа складів у системі транспортні витрати і упущена вигода від продажів зменшуються, але в той же час відбувається одночасне збільшення вартості запасів і видатків на зберігання. Транспортні видатки зменшуються пропорційно збільшенню завантаження транспортного засобу. Збільшення числа складів наближає їх до споживача, а виходить, скорочується відстань доставки, що і призводить до зменшення транспортних видатків. Вартість складування зростає, тому що видатки на експлуатацію при зберіганні вантажу на складі будуть збільшуватися пропорційно числу складів. Аналогічно відбувається і збільшення загальних запасів, що зберігаються на складах, і пов'язаних з цим витрат.

витрати

Кількість складів

Рисунок 8.2 - Залежність логістичних витрат від кількості складів

При максимальному наближенні складів до споживачів з'являється можливість більш чітко виконувати замовлення клієнтів, швидше реагувати на зміни їхніх потреб, що в підсумку дозволяє скоротити видатки від упущених продажів. Це тим більше актуально в розподільній системі, де клієнтом виступає роздрібна мережа, що прагне до скорочення власних складських площ і надає перевагу замовленням дрібними партіями, але з більш частою періодичністю поставки.

При визначенні складських потужностей необхідно враховувати вимоги, що ставляться до умов і строків зберігання конкретного виду сировини, матеріалів, готової продукції і т.д. Для зберігання таких видів сировини, як вугілля або пісок, вимоги до складських потужностей можуть бути задоволені наданням відкритої площадки, утримання якої пов'язане з незначними витратами. При цьому враховується, що збиток, який може бути нанесений сировині, оцінюється відповідно до того, що вартість самої сировини нижче вартості готової продукції. У той же час для зберігання комплектуючих, незакінченої і готової продукції, вартість яких висока, потрібні спеціальні складські будинки і споруди, що забезпечують їх збереження від зовнішніх атмосферних впливів, псування, крадіжки. Природно, що експлуатація таких площ обходиться в багато разів дорожче.

При виборі місця розташування складу із числа можливих варіантів оптимальним вважається той, котрий забезпечує мінімум сумарних витрат на будівництво і подальшу експлуатацію складу і транспортних видатків по доставці і відправленню вантажів. Витрати на транспорт включають первісні капіталовкладення на розвиток транспортної мережі (на будівництво і реконструкцію під'їзних доріг, придбання рухомого складу, будівництво гаражів, об'єктів ремонтного господарства і т.д.) і експлуатаційні видатки по доставці і відправленню вантажів (видатки, пов'язані із транспортуванням вантажу, утриманням і ремонтом транспортних засобів, устроїв і об'єктів). Видатки на будівництво і експлуатацію складів включають, у першу чергу, витрати на будівництво споруди і придбання устаткування, а також витрати, пов'язані з їхньою подальшою експлуатацією (утримання і ремонт будинку і устаткування, видатки на заробітну плату, електроенергію і т.д.). При збільшенні потужності і розмірів складів питомі капітальні витрати на 1 т вантажообігу і запаси зберігання скорочуються, що говорить на користь будівництва більших складів. Однак, з іншого боку, це найчастіше спричиняє скорочення числа складів, а отже, збільшення транспортних видатків при доставці.

Не менш важливою є проблема розробки системи складування. Це завдання особливо актуальне в умовах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір системи складування дозволяє домогтися максимального використання складських потужностей, а виходить, зробити функціонування складу рентабельним. З таким завданням керівництво фірми зіштовхується не тільки в момент будівництва складу, але і у процесі його експлуатації. Питання про вибір системи складування буде розглянутий нижче після ознайомлення з логістичними процесом на складі.