| Можливі проблеми
| Мета
| Сестринські втручання
|
| Дефіцит знань про призначену дієту
| Розуміння пацієнтом необхідності дієтичного харчування
| 1. Провести бесіду з пацієнтом (або родичами) про принципи дієтичного харчування.
2. Охарактеризувати режим харчування, властивий призначеній дієті.
3. Скласти для пацієнта (або його родичів) список рекомендованих продуктів і страв, а також заборонених призначеною дієтою.
|
| Зниження апетиту пацієнта
| З'їдання пацієнтом усього добового раціону
| 1. Створення доброзичливої атмосфери під час їди шляхом забезпечення:
— чистоти приміщення, де пацієнт харчується;
— режиму харчування;
— гігієнічних заходів (миття рук тощо);
— естетичного оформлення страв.
2. Температура їжі повинна відповідати рекомендованій призначеною дієтою.
3. Рекомендувати урізноманітнювати меню.
4. Якщо пацієнт не з'їдає запропонованої їжі за один раз, забезпечити додаткове харчування між основними вживаннями їжі
|
| Неможливість самостійного вживання їжі або пиття
| Самостійне вживання їжі пацієнтом
| 1. Спитати пацієнта, в якій послідовності він бажає вживати їжу.
2. Попередньо перевірити температуру гарячих напоїв.
3. Запропонувати тяжкохворому пацієнтові пити напої, особливо гарячі, через трубочку.
4. Годувати повільно, пропонувати пити після кількох ложок твердої їжі.
5. Запропонувати прополоскати рот після їди.
6. Витерти губи пацієнта серветкою
|
| Відмова від вживання їжі у зв'язку зі страхом можливого нетримання калу (чи сечі)
| Вживання пацієнтом їжі і відсутність у нього страху перед можливим нетриманням калу (чи сечі)
| 1. Дати змогу пацієнтові висловити свої сумніви, побоювання. Дати детальні відповіді й роз'яснення на всі запитання пацієнта.
2. Провести бесіду про питний режим.
3. Дізнатися, в який час у пацієнта звичайно бувають фізіологічні відправлення і допомогти йому дійти до туалету (або забезпечити судном).
4. Регулювати вживання рідини протягом доби залежно від діурезу.
5. Забезпечити зв'язок пацієнта з постом (електричний дзвінок, дзвіночок тощо)
|
| Пацієнт (або його родичі) не володіють навичками харчування через гастростому і догляду за стомою
| Володіння пацієнтом (його родичами) навичками харчування через гастростому і догляду за стомою без сторонньої допомоги
| 1. Дати пацієнтові необхідні письмові рекомендації.
2. Дати змогу пацієнтові висловити сумніви, стурбованість, побоювання. Дати детальні відповіді і роз'яснення на всі запитання пацієнта.
3. Навчити пацієнта необхідним навичкам доступними для нього темпами:
— у разі тривалого користування гастростомою навчити пацієнта видаляти і вставляти гумову трубку в стому (фістулу) самостійно під час їди;
— для збереження рефлекторного збудження шлункової секреції рекомендувати пацієнтові ретельно розжовувати їжу, потім у роті розвести її рідиною і з рота вилити у лійку, з'єднану з гумовою трубкою;
— пояснити пацієнтові, що не можна одноразово вводити у шлунок велику кількість їжі, оскільки це може спричинити спазм м'язів шлунка і викид їжі назад через стому;
— після їди просвіт трубки промити водою і вийняти її;
— після годування залишатися у положенні напівлежачи протягом 30 хв;
— використану трубку знежирити, продезінфікувати і висушити.
4. За призначенням лікаря щоденно і ретельно необхідно здійснювати туалет шкіри довкола стоми:
— обробляти її 70% етиловим спиртом;
— змащувати цинковою маззю;
— накладати суху стерильну пов'язку.
5. Рекомендувати і заохочувати до участі в догляді членів сім'ї
|
| Ризик зневоднення
| Вживання рідини пацієнтом має становити ___л на день
| 1. Вживаючи рідину через рот, слід дотримуватися рекомендацій лікаря.
2. Реєструвати кількість рідини, введеної внутрішньовенно і спожитої через рот, у картці водного балансу.
3. Уводити пацієнтові рідину внутрішньовенно, якщо він не в змозі споживати через рот, згідно з призначеними дозами і швидкістю введення.
4. Контролювати місце внутрішньовенного введення рідини для виявлення ознак флебіту, а у випадку виявлення запалення вени повідомити про це лікаря. Якщо необхідно, змінити місце венепункції або спосіб уведення рідини.
5. Якщо рідину вводять внутрішньовенно, то слід стежити за можливим перевантаженням організму рідиною або зневодненням.
б. Дати пацієнтові змогу полоскати рот після їди, забезпечити його рушником, лотком, засобами для підтримання гігієни ротової порожнини.
|
|
|
| 7. Якщо пацієнт не може здійснювати гігієну ротової порожнини самостійно, то надати йому допомогу в догляді за ротовою порожниною відповідно до алгоритму дій.
8. Сестринський персонал повинен заповнювати картку водного балансу з урахуванням спожитої і виведеної рідини протягом 24 год, фіксуючи будь-які розбіжності
|
