Роберт Оуен – первісник раньього менеджменту персоналу

Роберт Оуен (1771-1856) був процвітаючим фабрикантом, виробником текстилю. На початку XIX ст. його фабрика була дуже великим підприємством у шотландському містечку Нью-Ланарке. Колишній її власник розорився, і Р. Оуен в першу чергу спробував було найняти нових працівників, щоб забезпечити фабрику робочою силою.

Однак на початку Промислової революції кандидати в наймані працівники мали невеликий досвід роботи, або взагалі його не мали. Фабрикант виявив, що переважна більшість робітників - безініціативні і нечестние.р Оуен започаткував нову практиці управління, яка передбачає щоденний або щотижневий облік запасів сировини, незавершеного виробництва і готової продукції.

Крім того, фабрикант ввів систему контролю за працею найманих працівників. За підсумками дня на робочих місцях для загального огляду установлювалися знаки відповідної оцінки праці працівників - дерев'яні дощечки різного кольору. Чорним позначали погану роботу. Виставляли і враховували «оцінки» майстри і контролери.

Р. Оуен був фанатиком дисципліни і прагнув протидіяти беззаконню, однак його робітники поставилися до нововведень без ентузіазму.

Р. Оуен активно керував зовнішніми зв'язками свого підприємства. Він увійшов в ділову еліту Глазго, брав участь в соціальному та політичному житті міста. Фабрикант використовував свої зв'язки «у верхах» і для підготовки документів про реформи в економічній системі.

Він критично оцінював вплив індустріалізації на становище робітничого класу, вважаючи, що набуття корисних навичок допомогло б вихідцям з робітничих родин подолати злидні. Р. Оуен організував при фабриці дитячі садки для дітей робітників старше одного року, що дало можливість працювати обом батькам, пропагував необхідність освіти.

Метою теоретичних і практичних експериментів Р. Оуена було виявлення нових способів організації економічної системи для підвищення заробітної плати робітників і гарантування їм зайнятості навіть під час перевиробництва. У 1815 р. він, наприклад, переконав своїх однодумців у парламенті подати Закон про дитячу працю, що забороняв використовувати працю дітей віком до 10 років, пропонував обмежити робочий день десятьма годинами. Однак його пропозиції не були прийняті. І це незабаром обернулося соціальними катаклізмами й революціями.

Отже, Роберт Оуен стверджував, що найкраще досягнути результатів в організації можна завдяки управлінню іншими людьми, довівши це шляхом проведеного так званого «соціального експерименту». Він забезпечував робочих гарним житлом, покращував належні умови праці, розробляв систему справедливої оцінки результатів праці і додатково оплачував кращу продуктивність. Оуен вважав, що працівники його текстильної фабрики повинні сприйматися як «живі машини», а підтримання їх необхідного життєвого рівня є настільки важливим, як і догляд за механічним обладнанням.