Методичні рекомендації щодо підготовки до практичного заняття. Підготовку до практичного заняття доцільно розпочати з ознайомлення з конспектом лекції, теоретичними джерелами і нормативно-правовими актами

Підготовку до практичного заняття доцільно розпочати з ознайомлення з конспектом лекції, теоретичними джерелами і нормативно-правовими актами, що стосуються практичного заняття за темою «Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення».

Для належного виконання першого практичного завдання слідзвернутися до попереднього семінарського заняттяза темою«Загальні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення» і детально проаналізувати процесуальний порядок здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Слід знати, що адміністративісти, загалом, розрізняють чотири стадії такого провадження: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи й винесення по ньому постанови; 3) оскарження й опротестування постанови в справі (перегляд справи); 4) виконання винесеної постанови.

Виходячи із запропонованої моделі, на думку майже всіх вчених адміністративістів, початковою стадією провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення (проступки) є стадія відкриття (порушення) справи про адміністративний проступок.

Особливої уваги потребує знання студентом (курсантом) приводів та підстав щодо порушення адміністративної справи. Як зазначає Е.Ф. Демський та інші фахівці, приводами порушення справи слід вважати одержання уповноваженими особами інформації про діяння, що мають ознаки проступку, якою (інформацією) може бути: безпосереднє виявлення адміністративного проступку уповноваженою особою; заяви громадян, повідомлення представників громадсь­кості, установ, організацій, засобів масової інформації в пресі, по радіо, телебаченню, інші повідомлення; повідомлення про вчинення правопорушення, отримані від інших правоохоронних та контрольно-наглядових органів; повідомлення про вчинення правопорушення, отримані від митних, прикордонних та правоохоронних органів інозем­них держав, а також міжнародних організацій тощо.

На погляд В.К. Колпакова, КУпАП також не фіксує мо­мент, з якого часу вона має вважатися порушеною, і не визна­чає процесуального документа, яким порушення справи офор­мляється. Але КУпАП вказує на матеріальну обставину, за на­явності якої справа повинна бути порушена. Цією обставиною є ознаки адміністративного проступку в діях певних осіб. Виходячи з цього можна припустити, що саме ознаки ад­міністративного правопорушення є тією єдиною підставою, яка дає можливість, навіть зобов'язує відповідні органи, їх посадо­вих осіб порушити (відкрити) провадження у справі про адміністративний проступок.

Аналіз змісту поняття адміністративного правопорушення (проступку), визначений законодавцем у ст. 9 КУпАП, дає змогу виділити ознаки адміністративного проступку, до яких належать: діяння, його протиправність, суспільна небезпека, винність особи та адміністративна караність.

На окрему увагу заслуговує розгляд студентом (курсантом) вичерпного переліку обставин, що виключають провадження по справі, які визначено у ст. 247 КУпАП.

Отриманню глибоких практичних навичок сприятиме підготовка студента (курсанта) до практичного заняття через комплексний, але постадійний, поетапний та поелементний розгляд процесуальних дій кожного учасника адміністративного процесу в окремому адміністративному провадженні. Зокрема, доцільно звернути увагу на певні відмінності щодо структури та змісту окремих процесуальних дій у провадженнях з приводу вчинення різних адміністративних правопорушень.

Перша стадія провадження завершується складанням протоколу про адміністративне правопорушення та його передачею на розгляд уповноваженому органу (посадовій особі). При цьому, від того настільки повно та грамотно складено даний протокол та інщі процесуальні документи (огляд місця події, пояснення, заключення експерта, різноманітний інформаційний матеріал, протоколи вилучення та огляду речових доказів тощо) залежить правильність розгляду справи та обгрунтованість винесеної постанови.

Найбільш актуальною є стадія розгляду справи та винесення рішення по справі, яка здійснюється в три основні етапи. Етап підготовки справи до слухання включає наступні процесуальні дії посадової особи: з’ясування питання щодо підвідомчості отриманої на розгляд справи, установлення фактичних обставин справи, що включає операції, пов’язані з аналізом всіх даних, доказом їхньої повноти та законності, вибір міста і дати розгляду, запрошення учасників адміністративного провадження до участі у розгляді справи. Наступний етап стадії розгляду справи передбачає вибір й аналіз правової норми, на підставі якої особу притягуватимуть до адміністративної відповідальності, що проявляється у встановленні часу прийняття норми, її юридичної чинності, характеру приписів тощо. Завершальним етапом стадії розгляду справи є прийняття рішення по справі, яке виступає правозастосовним актом.

Особливу увагу студенту (курсанту) слід звернути на зміст ст. 284 КУпАП, в якій чітко визначаються види постанов у справах про адміністративні правопорушення, а також на положення ст. 293 КУпАП, якими закріплено види рішень, що приймаються за результатами розгляду скарги або подання прокурора на постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Важливу роль відіграє форма процесуального документу, котрим виноситься рішення по справі в залежності від органу (посадової особи), яка прийняла таке рішення. Особливу увагу слід звернути на особливості оформлення документу, який виноситься посадовою особою та прийняття рішення колегіальним органом.

Певної уваги під час підготовки до практичного заняття заслуговує стадія оскарження й опротестування рішення по справі. Адже за загальним правилом подача скарги або внесення подання прокурором припиняють виконання постанови.

Безпосереднє виконання постанов покладено на уповноважені органи в порядку, установленому розділом 5 КУпАП «Виконання постанов про накладення адміністративного стягнення». Зокрема, студенту (курсанту) необхідно знати порядок виконання постанов про накладення окремих видів адміністративних стягнень, а саме: про винесення попередження; про накладення штрафу; про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; про конфіскацію грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; про позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); про застосування громадських робіт; про застосування виправних робіт; про застосування адміністративного арешту; про адміністративне видворення за межі України тощо.

Для якісного виконання другого практичного завдання щодо змісту доказів та етапів доказування у справах про адміністративні правопорушення, особливу увагу слід приділити аналізу поняття доказів, критеріїв їх класифікації, особливостей та видів документів, за допомогою яких формується доказова база на різних стадіях адміністративного провадження.

Слід пам’ятати, що у відповідності до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його здійсненні і інші обставини, що мають значення для правильного розгляду справи. При цьому закон визначає, що такі дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення (ст.ст. 254-258); поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності (ст 268); поясненнями потерпілих (ст. 269); поясненнями свідків (ст. 272); висновком експерта (ст. 273); речовими доказами (ст. 265); свідченнями технічних приладів, які були використані під час нагляду за виконанням правив, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; протоколом про вилучення речей і документів (ст.ст.264-265 КУпАП); а також іншими документами.

Виходячи із змісту норм закону, можна дійти висновку, що вищезазначені процесуальні дії по збиранню доказів стосуються першої стадії адміністративного провадження – порушення справи про адміністративне правопорушення.

Поряд із цим студенту (курсанту) необхідно вивчити порядок здійснення процесуальних дій, метою яких є отримання доказів по адміністративній справі, розглянути зміст та особливості складання процесуальних документів, уміти скласти запропоновані викладачем документи на практичному занятті.

Наступною стадією є стадія розгляду справи та прийняття рішення по справі. ЇЇ особливістю є те, що уповноважена посадова особа здійснює всебічний розгляд і оцінку доказів.

Студенту (курсанту) необхідно знати порядок розгляду і оцінки доказів. Так, наприклад, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, оцінка доказів нерозривно пов'язана із з'ясуванням питання щодо дотримання вимог закону, що встановлює порядок збирання доказів (складання протоколу про правопорушення, проведення особистого огляду, огляду речей та ін.).

Слід також знати, що у відповідності до статті 252 КУоАП, під час оцінки доказів орган або уповноважена особа керується правосвідомістю, тобто сукупністю поглядів, що визначають відношення до права і його ролі в суспільстві. Воно сприяє правильному застосуванню матеріального і процесуального законів до конкретних обставин справи, не допускає упередженого відношення до окремих доказів, орієнтує на всебічну оцінку особливостей кожного доказу, розгляд усіх чинників, які могли б вплинути на достовірність даних.

Виконання третього практичного завдання щодо правової характеристики заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення слід розпочати з класифікації та розкриття змісту зазначених заходів, а саме:

- адміністративного затримання (ст.ст. 261-263 КУпАП);

- особистого огляду і огляду речей (ст. 264 КУпАП);

- вилучення речей і документів (ст. 265 КУпАП);

- тимчасового вилучення посвідчення водія, тимчасового затримання транспортних засобів, тимчасового вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб (ст.ст. 265-1 - 265-3 КУпАП);

- відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними судами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарськиїх препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 266 КУпАП).

Наступним кроком є вивчення особливостей процесуального оформлення того чи іншого заходу адміністративного примусу. Так, згідно зі статтею 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол. А згідно зі статтею 264 КУпАП про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання. Особистий огляд, огляд речей у митницях провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідні особливості має і документування з приводу відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими маломірними судами та огляд на стан сп’яніння (ст. 266 КУпАП). Так, для об’єктивної оцінки стану сп’яніння необхідно здійснювати огляд правопорушника у закладі охорони здоров’я та фіксування його стану у відповідному акті. У разі підтвердження факту порушення вимог ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) здійснюється відсторонення водія від керування транспортним засобом та тимчасове затримання останнього. Зокрема, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом
блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім підготовки до виконання завдань, необхідно вирішити запропоновані до теми задачі й бути готовими до обговорення цих рішень. Задача вважається вирішеною у повному обсязі коли студент (курсант) здійснить характеристику юридичних ознак явища, яке розглядається в задачі, розкриє склад адміністративного проступку (об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону), а також проаналізує процесуальний порядок дій уповноваженої посадової особи.

Під час підготовки до заняття важливо врахувати, що значний обсяг навчального матеріалу потребує певної організації самопідготовки, а наявність значної кількості дискусійних положень сучасної адміністративно-процесуальної науки свідчить про доцільність звернення студентів (курсантів) до науково-педагогічних працівників кафедри для отримання відповідних консультацій.

Задачі:

Задача 1.

У ході перевірки діяльності пункту продажу аудіовізуальної продукції працівниками податкової служби був виявлений факт торгівлі неліцензійною комп’ютерною програмою у зв’язку із чим був складений протокол про адміністративне правопорушення. Однак продавець Пітерник В.І. відмовився підписувати протокол, мотивуючи це тим, що працівники податкової служби не мають повноважень щодо складання адмінпротоколів за порушення прав інтелектуальної власності.

Надайте юридичну оцінку діянням Пітерник В.І. Чи мають працівники податкової служби право складати протокол про порушення прав інтелектуальної власності? Який порядок дій посадових осіб у випадку відмови винної особи підписувати протокол про адміністративне правопорушення?

Задача 2.

Приблизно о першій годині ночі. працівниками міліції був затриманий гр. Федоров М.К внаслідок скоєння їм дрібного хуліганства. Вранці Федоров відправив скаргу в районну прокуратуру про порушення його прав, оскільки час його затримання перевищував три години.

Надайте юридичну оцінку діям працівників міліції. Поясніть, який порядок та терміни адміністративного затримання.

Задача 3.

Працівниками міліції був затриманий 18-річний гр. Буров В.О., який вчинив стрільбу із пневматичного пістолету на літній площадці у кафе. Як пояснив останній, пістолет належить його батькові, Бурову О.Я., який не знав, що той взяв у нього пістолет. Разом із складенням протоколу про адміністративне правопорушення, була вилучена пневматична зброя. Однак батько Бурова В.О. подав скаргу на ім’я начальника райвідділу із вимогами повернути йому зброю, оскільки він є її законним власником.

Надайте юридичну оцінку діям Бурова В.О., його батька – Бурова О.Я. Поясніть, чи є правомірними дії працівників міліції. Який процесуальний порядок вилучення речей і документів?

Задача 4.

Внаслідок порушення гр. Потапенко В.Д. терміну перереєстрації вогнепальної зброї працівниками районного відділу внутрішніх справ з цього факту був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 192 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак Потапенко В.Д. був незгоден із призначеним адміністративним стягненням і подав скаргу начальнику обласного Управління МВС України. У задоволенні скарги йому було відмовлено на підставі того, що право на перегляд постанови ОВС належить тільки районному суду.

Поясніть, чи правомірні дії працівників ОВС? Який порядок та терміни оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення?

Задача 5.

За скоєння дрібного хуліганства працівники міліції затримали гр. Білоуса. Начальник ОВС наклав на Білоуса адміністративне стягнення у вигляді арешту терміном на 15 діб.

Чи правомірне рішення прийняв начальник ОВС? Якою є підвідомчість справ про скоєння дрібного хуліганства? Які стягнення можуть бути застосовані до осіб, що вчинили дрібне хуліганство?

Задача 6.

Громадянин Ковров, що мешкає в районі Великої Вергунки м. Луганська, після великих снігопадів почав попереджувати своїх сусідів, що навесні їх будинки може затопити. Це викликало значне занепокоєння в сусідів.

Чи підлягає гр. Ковров притягненню до адміністративної відповідальності за розповсюдження неправдивих чуток? Яким чином можуть бути розповсюджені неправдиві чутки?

Задача 7.

Під час масового святкування на одному з центральних майданів міста гр. Звєрєв, намагаючись отримати без черги банку пива, здійснив постріл із пневматичної зброї в повітря. Як було встановлено, дозволу на носіння та зберігання пневматичної зброї в нього не було. Після затримання працівниками міліції Звєрєв відмовився віддати зброю.

Дайте юридичну характеристику діям Звєрєва. Яким є порядок процесуального оформлення протоколу про скоєння такого адміністративного правопорушення в разі відмови винної особи добровільно видати зброю. Як необхідно було б кваліфікувати дії Звєрєва, якщо в результаті пострілу він завдав шкоди комусь із оточуючих осіб?

Задача 8.

Під час поквартирного обходу дільничний інспектор міліції виявив у гр. Ципаренка три пляшки з самогоном. Як пояснив останній, він придбав самогон на ринку на свій день народження. Дільничний інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за ст. 176 КУпАП.

Поясніть, чи правомірне рішення прийняв дільничний інспектор міліції?

Задача 9.

Наряд ППСМ затримав у центральному сквері міста неповнолітніх Пацюка (15 років) і Михєєва (17 років), які вигукували лайливі слова на адресу оточуючих людей. Як пояснили Пацюк і Михєєв, спиртні напої вони вживали вдома в Пацюка, батько якого, святкуючи свій день народження, дозволив їм також випити горілки.

Дайте юридичну характеристику ситуації. Як треба кваліфікувати дії Михєєва, Пацюка та батька останнього? Якими є правила складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі скоєння його декількома неповнолітніми особами?