Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення

На цій стадії орган (посадова особа) вивчає: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, що притя­гається до адміністративної відповідальності; пояснення потер­пілих, свідків, якщо вони є; висновки експерта, спеціаліста, показання технічних приладів, речові докази; протоколи про вилучення речей і документів та інші матеріали, що містяться у справі. Вивчення матеріалів справи дає змогу орга­ну (посадовій особі) на етапі підготовки справи до розгляду вирішити такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали спра­ви про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охо­рони державної таємниці (ст. 249 КУпАП). Справа здебільшого розглядається за місцем вчинення правопорушення (ст. 276 КУпАП). Лише окремі правопорушення, пов’язані з правилами дорожнього руху, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тому у випадках, коли законом передбачена альтернативна під­судність, питання про те, до якого суду надсилати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповід­ним органом внутрішніх справ.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу коле­гіального органу, тобто складу адміністративної комісії чи ви­конкому сільської, селищної, міської ради або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, які розгля­дають справу, оголошують, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністра­тивне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у роз­гляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Під час розгляду справи орган (посадова особа) з’ясовує: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення; 2) чи винна дана особа в його вчиненні; 3) чи підлягає вона адміні­стративній відповідальності; 4) чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність; 5) чи завдано майнову шкоду; 6) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; 7) інші обставини, що мають значення для правиль­ного вирішення справи.

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає ма­теріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).

Загальний строк розгляду справи - п’ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомоч­ним розглядати справу, протоколу про адміністративне право­порушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП), а деякі правопорушення розглядаються й в більш скорочені строки — одна доба, три-, п'яти- і семиденний строк.

Такі строки розгляду справ про адміністративні правопору­шення характеризують адміністративно-деліктне провадження, з одного боку, як оперативне реагування компетентного органу на вчинення правопорушення, а з іншого боку, спонукають ор­ган (посадову особу) до вчасного, всебічного розгляду справи і притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а саме:

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

У процесі розгляду справи орган (посадова особа) зобов’язаний встановити причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, та внести до відповідних органів про­позиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропо­зиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. Завершується стадія розгляду справи прийняттям постанови.

Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) відповідно до ст. 284 КУпАП виносить одну із таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2 про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП; 3) про закриття справи. Про порушення митних правил митний орган або суд, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов (ст. 391 МКУ): 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накла­дення адміністративного стягнення; 3) про закриття прова­дження у справі; 4) про порушення кримінальної справи про контрабанду. Отже, специфіка суспільних відносин у сфері митної справи накладає відбиток й на розгляд правопорушень у цій сфері.

Постанова про закриття справи виноситься: а) при оголо­шенні усного зауваження відповідно до ст. 22 КУпАП; б) при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу відповідно до ст. 21 КУпАП; в) при передачі матеріалів прокурору або органу досудового розслідування відповідно до ст. 253 КУпАП; г) за наявності обставин, перед­бачених ст. 247 КУпАП.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопо­рушення та її форму врегульовано ст. 283 КУпАП, у якій законодавець встановлює основні вимоги до постанови. Разом із тим, певні особливості форми та змісту постанови закріплено у підзаконних нормативних актах органів адміністративної юрисдикції на підставі практики розгляду справ про адміністративні правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопо­рушення містить три частини: вступну, описову («Вста­новив»), резолютивну («Постановив»).

У вступній частині вказується число, місяць, рік і місце її винесення, найменування органу, посада, прізвище та ініціали посадової особи, яка розглянула матеріали адміністративно справи і винесла постанову, а також вказуються відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Зазначається повністю без скорочень її прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць і рік народження, місце народження, фактичне місце проживан­ня особи на час вчинення правопорушення, найменування під­приємства, установи, організації, де вона працює або навчається, і посада, вказується документ, який засвідчує особу,

В описовій частині («Встановив») вказується число, місяць, рік, час вчинення правопорушення, прізвище та ініціали осо­би, яка його вчинила. Викладаються обставини і суть вчинено­го правопорушення, встановлені при розгляді справи, зазна­чається стаття КУпАП чи іншого закону України, яка передба­чає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, а також результати заслуховування осіб, які беруть участь у роз­гляді справи, вказується процесуальний статус останніх, наводяться їх пояснення і клопотання, прізвище, ім’я та по батькові.

У резолютивній частині («Постановив») вказується прий­няте у справі рішення; про накладення адміністративного стяг­нення (якщо штраф, то вказується сума в гривнях) чи про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, або про закриття справи. У даній частині, якщо одночасно вирішується пи­тання про відшкодування винним майнової шкоди (ст. 40 КУпАП), зазначається розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строки її відшкодування. В ній міститься вирішення питання про вилучені речі й документи, про їх конфіскацію у встановленому порядку, повернення власнику або знищення, про що робиться відповідний запис.

У постанові міститься вказівка про порядок її виконання та порядок і строк оскарження.

Постанова підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу – головуючим на за­сіданні, секретарем цього органу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгля­ду адміністративної справи. Копія постанови не пізніше трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постано­ву винесено.

Якщо копія постанови вручається особі, притягнутій до ад­міністративної відповідальності, особисто, то в постанові вка­зується дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. Якщо копія постанови надсилається правопорушнику, по­терпілому чи іншим заінтересованим особам поштою, то про це у постанові робиться відповідна помітка і вказується дата направлення копії постанови.

Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення

Перегляд постанови у справі про адміністративне правопо­рушення є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтере­сів як особи, що притягається до адміністративної відповідаль­ності, так і потерпілої сторони. Перегляд постанови — це фор­ма перевірки законності та обгрунтованості прийнятого рішення, виправлення помилок і недоліків у роботі органів ад­міністративної юрисдикції. Перегляд постанови є факультативною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення і відбувається у тих випадках, коли особа, що притягається до адміністративної відповідальності, або потерпілий незгодні з винесеною щодо них постановою.

Згідно з положеннями ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Перегляд постанови у справі про адміністративне правопо­рушення здійснюється в порядку провадження за скаргою або внесення подання прокурором. З прийняттям Кодексу адміністративного су­дочинства України вбачається, що з’явилася можливість пере­гляду постанови й в порядку провадження за позовом (п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України).

Перегляд постанови у порядку провадження за скаргою. Пра­во на оскарження постанови про адміністративне правопору­шення мають: особа, щодо якої винесено постанову; потерпі­лий; їх законні представники та за їх дорученням захисник шляхом подання скарги. Закон не встановлює обов’язкової форми та змісту скарги, проте деякі реквізити згідно з п. 3 пос­танови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 р. № 6 обов’язково мають бути.

Порядок оскарження постанови та подання скарги на пос­танову у справі про адміністративне провадження врегульовано ст. 288 КУпАП (у справах про порушення митних правил — ст. 393 МКУ), згідно з якою: 1) постанову адміністративної комісії оскаржують до вико­навчого комітету відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; 2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, місь­кої ради – до відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накла­дення адміністративного стягнення – до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за поданням прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності подання прокурора - керівником вищестоящого органу. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (ст. 288).

За загальним правилом, скарга подається протягом десяти днів із дня винесення постанови до органу (посадової особи), який виніс постанову у справі про адміністративне проваджен­ня. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).

На постанову по справі про адміністративне правопорушення прокурором може бути внесено подання упродовж десяти днів з дня винесення постанови (ст. 290 КУпАП).

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 26 КУпАП, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного равопорушення (ст. 291 КУпАП).

Скарга і подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).