Провадження за зверненнями громадян

Законодавче визначення й регулювання порядку розгляду звернень регламентусться у Законi України вiд 2 жовтня 1996 р. № З9З/96ВР “Про звернення громдян”, де звернення визначаються як,,викладенi в письмовiй або усній формi пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) i скарги” (ст. 3)

Стадiї провадження за розглядом пропозицiй громадян:

1) порушення провадження;

2) розгляд пропозицiї й ухвалення рiшення щодо неї;

3) виконання рiшення за пропозицiєю.

Особливості зазначеного провадження:

1) Стадiя виконання рiшення має факультативний характер, iнакше кажучи, її може не бути взагалi, якщо в ходi розгляду пропозицiї вона буде визнана недоцiльною.

2) Пiдставою виникнення даного провадження є внесення громадянином пропозицiї щодо вдосконалення певних сторiн державної дiяльностi.

3) Порядок розгляду пропозицiй може бути тiльки адмiнiстративним, а не судовим.

Стадiї провадження за розглядом заяв громадян:

1) порушення провадження;

2) розгляд заяви по сутi й ухвалення рiшення щодо неї;

3) оскарження рiшення за заявою

4) виконання рiшення, ухваленого за заявою.

Стадiя оскарження рiшення буде факультативною, якщо громадянин задоволений його результатом.

Стадiї провадження за розглядом скарг громадян:

1) порушення провадження за скаргою;

2) розгляд скарги по сутi й ухвалення рiшення щодо неї;

3) оскарження чи опротестування рiшення за скаргою;

4) виконання рiшення.

Згiдно зi ст. 20 Закону звернення розглядаються i вирiшуються у термiн не бiльше одного мiсяця вiд дня їх надходження, а тi, якi не потребують додаткового вивчення, невiдкладно, але не пiзнiше п’ятнадцяти днiв вiд дня їх отримання. Якщо в мiсячний термiн вирiшити порушенi у зверненнi питання неможливо, керiвник вiдповiдного органу, пiдприємства, установи, органiзації або його заступник встановлюють необхiдний термiн для його розгляду, про що повiдомляється особi, яка подала звернення. При цьому загальний термiн вирiшення питань, порушених у зверненнi, не може перевищувати сорока п’яти днiв.

5. Реєстрацiйно-дозвiльнi провадження

Значне мiсце в структурi адмiнiстративного процесу посiдають реєстрацiйно-дозвiльнi провадження.

Дозвiльне провадження — це особливий вид адмiнiстративного провадження, сукупнiсть послiдовних дiй, врегульованих адмiнiстративно-процесуальними нормами, якi забезпечують певний порядок реалiзацiї дозвiльної полiтики, вiдповiдної конституцiйним положенням щодо напрямкiв державного будiвництва.

Стадії дозвiльного провадження:

1) порушення дозвiльного провадження (пiдставами порушення є подача заяви зацiкавленою в одержаннi дозволу особою);

2) безпосереднє вивчення повноважними посадовими особами органа, який здiйснює дозвiльну систему, поданих документiв або обстеження примiщень, речей на предмет вiдповiдностi їх вимогам дозвiльної системи;

3) прийняття i виконання рiшення (видача дозволу);

4) контроль i нагляд за дотриманням особами, якi одержали дозвiл, встановлених вимог i умов;

5) переоформлення i продовження дозволiв;

6) застосуванкя примусових заходiв за допущенi порушення правил i умов.

Особливості дозвільного провадження:

1) останнi двi з зазначених стадiй не завжди с обов’язковими, у зв’язку з чим вони є факультативними або додатковими.

Види дозвiльних проваджень можливо класифiкувати за наступними критерiями:

1) за цілями:

- провадження по забезпеченню реалiзацiї зацiкавленими особами своїх суб’єктивних прав;

- провадження по забезпеченню вимог дозвiльної системи;

- провадження по застосуванню примусових заходiв до осiб, якi порушили встановленi правила дозвiлъної системи.

2) за суб’єктами, якi здiйснюють видачу вiдповiдних дозволiв — на тi, якi:

- здiйснюють органи внутрiшнiх справ;

- здiйснюють iншi державнi органи.

3) за предметами правовiдносин:

- провадження з видачi дозволу на здiйснення певних дiй з вогнепальною зброєю;

- провадження з видачi дозволу на виробництво i використання вибухових речовин i матерiалiв;

- провадження по видачi дозволу на придбання, використання, перевезення, утилiзацiю і поховання отрутних, токсичних і сильнодiючих речовин та iн.

4) за послiдовнiстю процесуальних дiй - на такi, якi:

- мають чiтко окресленi i законодавчо закрiпленi стадiї;

- чiткого закрiплення не мають.

Величезну кiлькiсть складають рiзноманiтнi дозвiльнi провадження, якi можливо класифiкувати за предметом надання дозволу, наприклад такi:

- дозвiл на спецiальне використання природних ресурсiв мiсцевого значения;

- дозвiл на проведения пiдривних робiт;

- дозвiл на право керування транспортними засобами;

- дозвiл на дiяльнiсть iнвестицiйних фондiв та iнвестицiйних компанiй i т.д.

Правовi та органiзацiйнi засади функцiонування дозвiльної системи закрiпленi у Законi України вiд 28 вересня 2005 р. № 2806-IV,,Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi”.