Методичні рекомендації. При підготовці до першого питання слід усвідомити, що захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб здійснюється

При підготовці до першого питання слід усвідомити, що захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб здійснюється різними юридичними органами (судом загальної юрисдикції, господарським, адміністративним судами третейськім судом, у адміністративному порядку, громадськими організаціями, нотаріатом). Розгляд і вирішення певних справ закон відносить до компетенції того або іншого державного або громадського органу. Значення юрисдикції, як міжгалузевого інституту полягає в тому, що завдяки їй визначається предметна компе­тенція органів цивільної юрисдикції.

З урахуванням конституційного положення про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Критеріями саме цивільної юрисдикції є: наяв­ність спору про право, характер спірних правовідносин і суб'єктний склад правовідносин, які являються предметом судового розгляду.

Готуючись до другого та третього питань необхідно пам’ятати, що поняття «підсудність» є більш вузьким аніж поняття «підсудність». Підсудність — це розмежування компетенції судів щодо розгляду і вирішення цивільних справ, що належать до цивільної юрисдикції. Необхідно розрізняти функціональну та територіальну підсудності. Функціональна підсудність— компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. Суди першої інстанції розглядають справу по суті, апеляційні суди - переглядають рішення та ухвали судів першої інстанції, що не набрали чинності, суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Територіальна підсудність— компетенція із розгляду ци­вільних справ судами однієї ланки судової системи залежно від території, на яку поширюється юрисдикція кожного з них. Таким чином виділяють загальну підсудність, альтернативну, договірну, виключну, за зв'язком справ та підсудність за вказівкою суду. Саме на це необхідно звернути увагу при підготовці до другого питання і правильного рішення задачі.

Наслідки порушення правил підсудності, порядок, підстави, та правила передачі справи в інший суд передбачені ст. ст. 115, 116 ЦПК і базуються на принципах законності, гуманізму,об'єктивної істини та ін. У будь-якому випадку наслідки порушення правил підсудності залежать від стадії цивільного процесу. Цим слід керуватись при підготовці до четвертого питання.

Питання про підсудність повинно вирішуватись судом при відкритті провадження у справі. Якщо суддя ви­знає, що справа даному судові не підсудна, він повертає заяву позивачеві для подання до належного суду, про що постанов­ляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатка­ми до неї надсилаються позивачеві. Якщо непідсудність справи суду з’ясовується на стадії підготовки справи до судового розгляду, тобто після відкриття провадження по справі – справа надсилається суду за підсудністю, про що повідомляється заявник. В свою чергу, почата розглядом справа не може передаватися до іншого суду крім випадків ліквідації суду у якому розглядається справа або неможливості після відводів утворити новий склад суду.

Справа, направлена до іншого суду в порядку передачі, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана навіть при умові, що вона була надіслана безпідставно. Це є важливою гарантією доступності правосуддя та судового захисту.

У разі порушення правил юрисдикції (підвідомчості) діють інші правила – на стадії відкриття провадження по справі у відкритті справи відмовляється, а після відкриття провадження по справі – справа провадженням закривається (п.1 ч.2 ст.122; п.1 ст.205 ЦПК).

Питання для самоконтролю:

1. Спори з яких правовідносин розглядаються судами у порядку цивільного судочинства?

2. Що повинен зробити суд у випадку виявлення порушення правил підсудності при прийнятті справи до провадження?

3. Що повинен зробити суд у випадку виявлення порушення правил підсудності після порушення справи?

4. Які функції виконують апеляційні суди відповідно до функціональної підсудності?

5. Які функції виконує Верховний Суд України відповідно до функціональної підсудності?

6. До якого суду необхідно подати позов відповідно до правил загальної територіальної підсудності?

7. Які категорії справ розглядаються у порядку альтернативної підсудності?

8. Які категорії справ розглядаються у порядку виключної підсудності?

9. Чи дозволяється змінювати за згодою сторін виключну та функціональну підсудності?

10. За якими правилами визначається підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, якщо вони проживають за межами України?