Методичні рекомендації. Курсантам та студентам при підготовці до заняття слід звернути увагу на різний підхід вчених-цивілістів щодо визначення поняття «процесуальні строки»

Курсантам та студентам при підготовці до заняття слід звернути увагу на різний підхід вчених-цивілістів щодо визначення поняття «процесуальні строки». У широкому розумінні – це строки, встановлені цивільно-процесуальним законодавством України для вчинення процесуальних дій судом, органами виконання судових рішень і учасниками процесу в цивільному судочинстві. У вузькому розумінні – це строки, визначені для вчинення процесуальних дій учасниками процесу (крім суду).

Таким чином, процесуальні строки можуть бути розділені на два види: а) строки, що встановлені законом для суду та органів виконання судових рішень (службові строки); б) строки, що встановлені законом або судом для осіб, які приймають участь у справі; в) строки, встановлені судом для осіб, які не приймають участь у справі. Наприклад, законом для суду встановлені наступні строки: проведення попереднього судового засідання та розгляду справи, виконання судових доручень, розгляду заяв та клопотань. До строків, що визначені законом для осіб, які приймають участь у справі відносяться строки на оскарження рішень суду, на принесення зауважень на журнал судового засідання або протоколи окремих процесуальних дій, на подачу заяви про постановлення додаткового рішення, роз’яснення рішення тощо. Самим судом у межах строків, що встановлені законом назначаються строки для осіб, які приймають участь у справі: строки виправлення недоліків позову та апеляційної і касаційної скарг, надання доказів. Ці строки у кожному конкретному випадку призначаються з урахуванням реальної можливості виправлення певних недоліків, отримання сторонами довідок, копій документів та інших матеріалів, необхідних для розгляду справи. Строки для осіб, які не приймають участь у справі призначаються також з урахуванням конкретних обставин справи, наприклад для надання письмових або речових доказів.

Визначення строку точною календарною датою частіше має місце у випадках, коли при здійсненні певних процесуальних дій повинні бути присутні особи, які приймають участь у справі і навпаки встановлення точної календарної дати необґрунтовано при наданні строку для виправлення позовної заяви. У цьому випадку строк повинен визначатися періодом часу. При наявності певних обставин визначення строку можливе лише вказівкою на подію, яка неминуче повинна настати, наприклад у разі смерті сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво справа зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника.

При підготовці до другого питання слід проаналізувати ст.ст. 68-70 ЦПК. Процесуальні строки встановлені законом або судом обчислюються днями, місяцями, роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Наприклад, строк на подачу заяви про апеляційне оскарження обчислюється десятьома днями, загальний строк розгляду справи – двома місяцями, строк пред’явлення виконавчого листа до стягнення обчислюється роками.

При визначенні перебігу процесуального строку важливо вірно тлумачити вказівку закону про те, що він починається на наступний день після календарної дати або настання події. Наприклад, у випадку постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду перебіг строку розгляду починається з наступного дня після постановлення цієї ухвали, тобто ухвали, що має календарну дату.

Необхідно підкреслити, що процесуальний строк перебігає безперервно з урахуванням вихідних та святкових днів. Правила закінчення процесуальних строків передбачені ст. 70 ЦПК. Діюче процесуальне законодавство не розкриває поняття «неробочій день», але згідно ст. 73 КЗпП святковими днями є: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України; 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця. У будь-якому разі необхідно керуватися відповідними нормами трудового законодавства і враховувати випадки переносів вихідного та неробочого дня та право уряду України переносити вихідні на інші дні.

При підготовці до третього та четвертого питання слід виходити з видів процесуальних строків. Так, пропуск службових строків на знімає з суду та органів виконання вчинити відповідні процесуальні дії, а пропуск процесуальних строків (адресованих особам, які приймають участь у справі) лишає їх можливості вчинити відповідні процесуальні дії, наприклад подати заяву про апеляційне оскарження, надати докази, звернути виконавчий лист до стягнення тощо.

Недотримання встановлених судом процесуальних строків особам, які не приймали участь у справі, не позбавляє їх від зобов’язання здійснити відповідні процесуальні дії, в тому разі і після застосування до них відповідних мір відповідальності.

Питання про поновлення або продовження процесуальних строків зацікавлені особи можуть ставити перед судом при наявності поважних причин пропуску. Закон не розкриває поняття «поважні причини», оскільки це поняття є оціночним. У будь-якому випадку, поважними можуть бути визнані причини, що виключали, перешкоджали, ускладнювали виконання процесуальної дії у строк, визначений законом або судом (тимчасова непрацездатність, сімейні обставини, відрядження, стихійне лихо та т.п.). До заяви про поновлення або продовження процесуальних строків пред’являються, які пред’являються до подобного роду документів.

Слід звернути увагу, що діюче законодавство зобов’язує одночасно з клопотанням (що у контексті норми розуміється як заява) про поновлення або продовження процесуального строку вчинити ту дію або надати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Наприклад, при клопотанні про поновлення строку на подачу апеляційної скарги необхідно надати саму апеляційну скаргу; при клопотанні про продовження строку на надання доказів – надати той доказ, який своєчасно не було надано з поважних причин.

Питання для самоконтролю:

1. Які процесуальні строки встановлено законом?

2. В яких випадках процесуальні строки можуть бути встановлені судом?

3. Чи можуть бути поновлені процесуальні строки, що встановленісудом?

4. Чи можуть бути поновлені процесуальні строки, що встановленізаконом?

5. Чи можуть бути продовжені процесуальні строки, що встановленісудом?

6. Чи можуть бути продовжені процесуальні строки, що встановленізаконом?

7. З якого моменту починається перебіг процесуальних строків?

8. Якими є наслідки пропущення процесуальних строків?

9. Як обчислюється процесуальний строк, якщо його закінчення припадає на вихідний чи святковий день?

10. Який суд вирішує питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження?