Схема самоаналізу уроку

1. Характеристика класу:

A. Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угрупувань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.

Б. Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.

B. Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини, колективу.

Г. Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.

Ґ. Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов'язково під час кожного самоаналізу уроку давати таку вичерпну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, а й на конкретних учнів).

2. Аналіз зовнішніх зв'язків уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв'язку уроку з попередніми і наступними уроками.

3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4. Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частина матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам'ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.

5. Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинуло на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя, найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм (доказ оптимальності вибору).

7. Функціональний аспект аналізу: наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задумові уроку, можливостям класу. Визначають вдалі й невдалі моменти в діяльності вчителя та учнів; аналізують відповідність стилю взаємин учителя та учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8. Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних і розвивальних завдань уроку; висновки та самооцінка уроку.

12. З’ясуйте особливості структури та оформлення план – конспект уроку з правничих дисциплін: особливості структури та оформлення.

Календарно-тематичне планування правознавчих курсів

ОРІЄНТОВНА СХЕМА КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ:

Загальні питання плану:

1-дата

2- номер уроку за темою

3- тема уроку

4- тип уроку

5- триєдина мета уроку

6- методи навчання

7- повторювальний матеріал, який актуалізує опорні знання та вміння учнів

8- види контролю і знань і зворотного зв’язку

9- планові знання, вміння і навички, формуванню яких присвячено урок.

План – конспект має містити такі елементи:

1- використання виховного потенціалу уроку

2- наявність зв’язку навчального матеріалу з життям, практикою

3- дидактичні засоби уроку

4- самостійна робота учнів на уроці

5- методи закріплення вивченого на уроці

6- домашнє завдання (репродуктивне і творче)

дата, клас, тема (розділ), мета, обладнання, наочність, наявність навчальної та нормативної літератури, хронометраж уроку, структуру уроку, хід уроку (етапи, діяльність вчителя та учнів), закріплення матеріалу, оцінювання, д/з.