Глава 26. Право промислової влдасності

Об’єкти патентного права

Поняття та ознаки об’єктів патентного права. Винахід, корисна модель, промисловий зразок.Мета патентної системи проста й розумна: забезпечити прогрес в області промислових технологій у суспільних інтересах. Для заохочення створення технічних удосконалень і сприяння їхньому розкриттю (яке є переважним їхньому таємному використанню) будь-яка особа, що розробила новий продукт або спосіб його виготовлення може після розкриття його суті уповноваженому органу отримати певний набір виключних прав на певний строк. Після закінчення цього строку удосконалення може використовувати будь-яка особа. Надання виключних прав обґрунтовується тим, що якби винахідник не розробив і не розкрив дане удосконалення, то ніхто не міг би користуватися ним як у момент винаходу, так і в будь-який час після цього, причому спосіб виготовлення виробу міг би залишитися невідомим. Крім того, надання монопольних прав сприяє впровадженню винаходу, тому що це єдиний спосіб отримання вигоди заявником у результаті використання винаходу самостійно з одержанням переваг над конкурентами або шляхом надання дозволу третім особам використати винахід за ліцензійні платежі[226].

До об’єктів патентного права відносяться винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Першою ознакою винаходу (корисної моделі) є – те, що винахід (корисна модель) це перш за все певний результат. Винахідницька пропозиція повинна не просто ставити ту чи іншу задачу, а містити шляхи та засоби її рішення. Наприклад, у 18 сторіччі, коли вогнепальна зброя заряджалась зі сторони ствола, існувало протиріччя – довгий ствол надавав можливість більш влучно стріляти, але його було незручно та довго заряджати, короткий ствол надавав можливість зручно та швидко заряджати зброю, але влучність стрільби була недостатньою. Постановка задачі (в нашому прикладі - досягти швидкого перезаряджання та влучної стрільби) не є винаходом.

Друга ознака винаходу (корисної моделі) це обов’язкове віднесення результату до будь-якої сфери технології. Так попередньо поставлену задачу можливо вирішити різними шляхами. Наприклад, великою кількістю довгоствольних рушниць та людей, які ці рушниці будуть по черзі перезаряджати. Таке рішення є організаційним та не має жодного відношення до технології. Ця ж задача вирішується перенесенням способу заряджання зі сторони ствола на інший бік та створенням патрону. Цивільний кодекс України та Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" розкривають відношення результату до будь-якої сфери технології через визначення поняття «об’єкт винаходу» та «об’єкт корисної моделі». До об’єктів винаходу та корисної моделі відносяться продукт (пристрій, речовина тощо) або процес. Таким чином, будь-який результат, котрий пропонується як винахід, повинен бути або продуктом або процесом.

Продукт як об'єкт технології - це матеріальний об'єкт як результат діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина.

Процес як об'єкт технології - це дія або сукупність дій, виконуваних щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології.

Винаходи-процеси поділяються на:

а) процеси, які направлені на виготовлення продуктів;

б) процеси, які направлені на зміну стану матеріальних об’єктів без отримання конкретних продуктів (транспортування, обробка та т.і.);

в) процеси, в результаті яких визначається стан матеріальних об’єктів (контроль, вимір, діагностика та т.і.)

Особливістю винаходів-процесів, які направлені на виготовлення продуктів, є те, що дія такого патенту розповсюджується як на сам процес, так і на продукт, виготовлений безпосередньо цим процесом (так звана охорона через продукт)[227].

По-третє, винахід (корисна модель) це завжди результат інтелектуальної діяльності людини. Результат створюється інтелектуальною діяльністю людини. Цим винахід відрізняється від наукового відкриття, яке є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Проте, відповідність результату усім зазначеним вище ознакам не говорить про виникнення його правової охорони. Результат інтелектуальної діяльності людини отримує правову охорону лише після його оформлення в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 459 ЦК, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Зазначені критерії є критеріями патентоздатності винаходу та підлягають детальному розгляду.

Критерій «новизна» визначається у Законі України через рівень техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Зазначене формулювання дозволяє виділити чотири моменти[228]. По-перше, при дослідженні новизни заявленого рішення використаються лише загальнодоступні відомості. Під ними розуміються відомості, що містяться в джерелі, з яким будь-яка особа мала можливість ознайомитися особисто або про зміст якого могло бути їй законним образом повідомлено. Усякого роду службова, закрита, секретна й т.і. інформація до уваги не приймається. По-друге, урівень техніки включаються будь-які відомості, що розкривають сутність винаходу, незалежно від того, у якій формі (усної, письмової, офіційної, неофіційної й т.д.) вони стали доступними публіці. По-третє, мова йде про відомості, що стали загальнодоступними не тільки в Україні, а й в закордоном. Іншими словами, новизна винаходу повинна носити абсолютний світовий характер. По-четверте, при визначенні новизни можуть використатися тільки ті відомості, які стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу. Відомості, що розкривають сутність винаходу, які з'явилися після цієї дати, в увагу не приймаються.

Проте з цього загального правила Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановив важливий виняток. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього правила.

Другим критерієм патентозданості винаходу є винахідницький рівень. Введення в законодавство цього критерію обумовлено, тим, що охоронний документ видається лише за умови внесення певного вкладу в рівень техніки. Проте, не будь-яке технічне рішення, яке повинно вважатись новим, може вважатись таким, що вносить вклад в рівень техніки. Наприклад, фахівець в той чи іншій галузі, може скласти з відомих елементів велику кількість комбінацій. Кожна з цих комбінацій буде новою, але у більшості випадків не буде виходити за відомий рівень техніки. Саме таким критерієм розмежування охороноздатних винаходів та інженерних розробок є критерій винахідницького рівня.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. Таким чином, визначення винахідницького рівня ґрунтується на двох поняттях – «фахівець» та «очевидність».

Під фахівцем розуміється особа, яка володіє доступними середніми знаннями в певній галузі, до якій відноситься винахід. Безумовно, що рішення тієї чи іншої задачі для особи зі знаннями високого рівня є таким, що явно випливає з його рівня знань. Як і для особи зі знаннями низького рівня будь яке рішення буде новим та таким, що виходить за межі його розуміння. Прийняття цих крайніх точок може або не надати можливість отримати патентну охорону деяким рішенням або надати можливість отримати патентну охорону усім рішенням, які не вносять вклад в рівень техніки. Тому обирається особа, яка володіє середніми знаннями між цими рівнями знань. Окрім того, в сучасних умовах, неможливо бути фахівцем у всіх галузях, тобто «фахівцем взагалі». Саме тому, експертиза визначає відповідність винаходу критерії «винахідницький рівень» на підставі аналізу доступних відомостей в певній галузі знань.

Очевидне – це таке, що не виходить за межі нормального прогресу в технології, таке, що само собою розуміється, таке що логічно випливає з рівня техніки, таке що не передбачає використання винахідницького таланту, який виходить за межі рівня фахівця в певній галузі техніки. Очевидним є все те, що не потребує знань та вмінь, які перевищують здібності в певній галузі[229].

Третім критерієм патентозданості винаходу є промислова придатність. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності. Надання правової монополії можливо тільки на ті рішення, які можуть використовуватися в практичних цілях. Винахід не може бути суто теоретичним. Якщо винахід замислений як продукт чи частина продукту, то повинна бути можливість виготовлення цього продукту. Якщо винахід замислений як процес або частина процесу, то таких процес повинен бути здійсненим. Промислова придатність означає можливість фактичного виготовлення чи виробництва на практиці.

Згідно зі ст. 460 ЦК, корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Відповідно критеріями патентозданості корисної моделі є новизна та промислова придатність. Зміст зазначених критеріїв повністю співпадає зі змістом критеріїв патентоздатності винаходу. Єдиною відмінністю винаходу від корисної моделі є відсутність такого критерію патентозданості як винахідницький рівень. Тобто надається можливість патентувати технічні рішення які є очевидними для середнього спеціаліста в певній галузі. Таким чином, корисну модель можна назвати «малим винаходом».

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. В широкому сенсі, промисловий зразок може бути визначений як орнаментальне або естетичне зовнішнє оформлення виробу. Зовнішнє оформлення може містити в собі форму й/або орнамент, і/або кольори виробу. Крім того, це орнаментальне або естетичне оформлення повинне бути приємним для очей. Як і винахід (корисна модель), промисловий зразок є результатом інтелектуальної діяльності людини. Проте, винахід (корисна модель) є технічним (технологічним) результатом, а промисловий зразок є результатом, яким визначається зовнішній вигляд виробу. Відмінності промислового зразка від твору полягають в можливості тиражування в промислових масштабах. Звідси назва «промисловий зразок». Якщо цей останній критерій не задовольняється, об'єкт може класифікуватися як твір мистецтва й охоронятися авторським, а не патентним правом[230].

Аналіз чинного законодавства дозволяє виділити наступні ознаки промислового зразка. По-перше, промисловим зразком є рішення задачі, яке містить вказівку конкретних засобів і шляхів реалізації творчого задуму дизайнера. Якщо завдання лише поставлене, але фактично не вирішена, промисловий зразок як самостійний об'єкт ще не створений. По-друге, задача, яка розв'язується за допомогою промислового зразка, складається у визначенні зовнішнього вигляду виробу. Згідно з п. 2 ст. 461 ЦК, об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Під виробами в цьому випадку розуміються найрізноманітніші предмети, призначені для задоволення людських потреб, які можуть сприйматися візуально й здатні відносно зберігати свій зовнішній вигляд. Зовнішній вигляд виробу може включати різні ознаки, але в остаточному підсумку він визначається виразністю й взаємним розташуванням основних композиційних елементів, формою й колірним виконанням. По-третє, рішення зовнішнього вигляду виробу повинне носити художньо-конструктивний характер. Іншими словами, у зовнішньому вигляді виробу повинні сполучатися художні й конструкторські елементи. Використання одних лише художніх коштів, наприклад зміна кольори виробу, так само як і одних конструкторських коштів, наприклад зміна розміру виробу, для промислового зразка недостатньо. Художні й конструкторські елементи повинні гармонійно сполучатися й взаємно доповнювати один одного[231].

Як і відповідність винаходу певним ознакам, так і відповідність творчого результату у галузі художнього конструювання зазначеним вище ознакам не говорить про виникнення його правової охорони. Промисловий зразок отримує правову охорону лише після його оформлення в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 461 ЦК, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Таким чином, єдиним критерієм патентозданості є новизна.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи. Під суттєвими ознаками, що визначають зовнішні особливості виробу, розуміються ознаки, об'єктивно властиві художньо-конструкторському рішенню, кожний з яких необхідний, а все разом достатні для створення зовнішнього вигляду виробу. Правова охорона надається лише тим промисловим зразкам, які мають абсолютну світову новизну. Аналогічно з критерієм «новизна» винаходу, на визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки.

Після перевірки на відповідність усім ознакам та критеріям патентоздатності, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, згідно зі ст. 462 ЦК, засвідчується патентом. Патент, як техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленого рішення винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право інтелектуальної власності на зазначені об'єкти, містить обсяг правової охорони. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Формула коротко визначає суть винаходу, тобто ознаки, що відрізняють його від того, що вже було відомо. У разі визнання результату винаходом лише формула набуває правового значення і є єдиним критерієм визначення обсягу використання винаходу. Лише за формулою встановлюється факт використання чи невикористання винаходу.

Існують два основних способи викладу формули «європейська» (німецька) і «американська». Європейська формула складається із двох частин, розділених словом «відрізняється». До цього слова приводяться родова назва об'єкта й ті його ознаки, які збігаються з ознаками прототипу, за цим словом викладаються нові ознаки, не наявні в прототипу. Американська формула допускає наявність ряду самостійних пунктів, при цьому в ній може бути відсутній загальний для них пункт.

Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.