Функції цивільного права

Значення права у суспільстві розкривається через його функції. Вони характеризують його місце у системі права, специфіку як галузі права та є засобом узгодження норм. У функціях права проявляється генеральна ідея, спрямування, методологічний бік галузі права. На певних історичних проміжках вони можуть змінюватися: одні з них ставати основними, інші – допоміжними, доповнюватися іншими тощо.

Функції цивільного права зумовлені його предметом та методом цивільно-правового впливу на врегульовані відносини, зокрема на поведінку їх учасників задля досягнення певної індивідуальної чи суспільної мети.

Всі функції можна поділити на дві групи: властиві цивільному праву і традиційні (загальні). До перших відносяться такі функції:

– регулятивна – упорядковує особисті немайнові й майнові відносини, надає їм повторюваності, однорідності, зрозумілості та чистоти. Вона є домінуючою і слугує упорядкуванню нормальних людських стосунків та економічних відносин у суспільстві. У цивільному праві домінують дозволи і моделі правомірної поведінки. Засоби цивільного права надають учасникам правовідносин можливості для самоорганізації і саморегулювання на рівні мононорм права.

У теорії права розрізняють регулятивну статистичну і регулятивну динамічну функції цивільного права. Перша забезпечується через встановлення правового режиму об’єктів цивільного права та правового становища їх суб’єктів. Друга визначається через формалізацію порядку і форми трансформації відносин із статики в динаміку. Загальний регулятивний підхід приватного права і зокрема його основи цивільного права проявляється у формулі; дозволене все те, що не заборонене законом. Спеціальний рівень регулювання цих відносин може проявлятися у: передумовах, вимогах щодо суб’єктів, умов, порядку (державна реєстрація), форми (письмова) тощо;

– символьна – встановлює категоріальну систему узагальненої і усередненої поведінки суб’єктів цивільних правовідносин, які можуть адекватно сприйматися і оцінюватися іншими особами, правозастосовчими й судовими органами через встановлення в диспозиції норми права певного стандарту правовідносин. Більшість цивільних конструкцій правовідносин однозначно сприймаються у більшості правових порядків. Тим самим встановлюється цивілістична культура і єдність праворозуміння;

– охоронна – забезпечує непорушність прав і законних інтересів учасників цивільних правовідносин (їх охороняє), а в разі їх порушення забезпечує засобами, способами й формами захисту й тим стабілізує суспільні відносини, надає впевненості у існуванні певних відносин. Основний напрям охорони – захист майнових інтересів учасників цивільного обігу через забезпечення стабільності майнового становища;

– компенсаторна – полягає у відновленні порушеного майнового чи особистого становища, а при неможливості поновлення такого становища – компенсуванні завданих збитку чи іншої шкоди. Товарообмінні операції, що опосередковуються нормами цивільного права базуються на еквівалентних засадах і компенсаторності.

До традиційних (функцій права взагалі) відносяться такі функції:

– виховна – формує у учасників правовідносин цивілістичну культуру, повагу до прав та законних інтересів інших осіб, правову свідомість, впевненість що за умови дотримання встановленого порядку й форми вступу у ці відносини їх права будуть гарантовані. Така функція актуальна з погляду на вимогу ст. 6 Закону України “Про захист суспільної моралі” якою заборонено виробництво і ввезення в Україну творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення, реклама збут чи розповсюдження як і рівно обіг, демонстрація та прокат друкованих видань, кіно-, аудіо-, відео-, радіо-, телепродукції, матеріалів на електронних носіях, інших видів продукції, що пропагують порнографію;

– інформаційна – надає змогу ознайомитися із можливостями цивільного права при реалізації прав і правомірних інтересів осіб, гарантіях суб’єктивних прав, способах їх захисту, можливостях мінімізувати втрати. Це проявляється при виборі організаційно-правових форм господарської діяльності;

– гарантійна функція зумовлена відносною стабільністю цивільного законодавства та вживаних на протязі тривалого часу сталих правових конструкцій при урегулюванні правовідносин. Право містить матеріальні і процесуальні гарантії стабільності цих відносин, а в разі порушення прав і законних інтересів – їх поновлення. Основні інститути цивільного права зберігають свою стабільність на протязі тривалого часу. На цих же засадах регулюються особисті немайнові і майнові відносини в інших країнах, що надає їм властивості вічних цінностей людства та сприяє адаптації;

– превентивна – попереджує порушення цивільних прав під страхом застосування санкцій до порушника. Через встановленні особливого правового режиму обмежує вільний доступ до речей які становлять потенційну загрозу (мисливська зброя, засоби самооборони), або спеціальні вимоги до осіб, які можуть займатися певною діяльністю;