Демографічні, економічні та соціальні проблеми

До зазначених проблем соціального захисту належать:

• демографічні (старіння населення, збільшення тривалості життя);

• економічні (безробіття);

• соціальні (бідність у найбагатших країнах).

Старіння населення має подвійний політичний аспект. З одного боку, збільшення середньої тривалості життя розглядається як пози­тивний факт. Однак засмучує те, що збільшується частка літніх лю­дей у загальній чисельності населення. Це, у свою чергу, призводить до ерозії економічної основи розподільчих пенсійних систем і "кон­флікту поколінь" — між працюючим і непрацюючим населенням. Нині пенсійні витрати в більшості країн світу становлять найвагомі­шу частку витрат на соціальний захист. Демографічні прогнози свідчать про поглиблення процесу старіння в майбутньому. Як пе­редбачається, частка людей віком 65 років у країнах ОЕСР збіль­шиться з 13,9 % у 2000 р. до 22,2 % у 2040 р., а частка витрат на пен­сійне забезпечення у ВВП — відповідно з 11,4 до 20,2 % (за всіх інших рівних умов).

Одна з найболючіших проблем країн ОЕСР — високий рівень безробіття, який має високу економічну та соціальну ціну. Крім збільшення соціальних видатків на утримання безробітних та їхніх сімей безробіття зумовлює соціальну напруженість, негативно впли­ває на кваліфікацію й подальші життєві перспективи безробітних.

Внаслідок економічного спаду у 80 — на початку 90-х років под­війний тиск зростаючої потреби в соціальному захисті й бюджетно­го дефіциту призвів у більшості країн до режиму суворо обмежених бюджетів соціальних програм. Ця дуже важлива для багатьох країн дилема має сприяти переосмисленню цілей і фінансуванню держав­ної політики взагалі й соціальної політики зокрема. Основоположні цілі соціального захисту не змінюються — поліпшення добробуту ін-

дивідів і суспільства загалом. Так само як збільшення соціальних витрат не завжди є гарантією кращого життя для кожного, обмежен­ня витрат не повинно означати зниження рівня соціальних гарантій. У таких умовах необхідно шукати нові шляхи подолання кризових явищ, ураховуючи нові економічні та соціально-демографічні умови.