Буксирування забезпечує ефективне маневрування суден при підготовці чи здійсненні перевезень

Згідно з договором буксирування плоту чи судна перевізник зобов’язаний за установлену плату буксирувати пліт чи судно до певного пункту протягом визначеного часу або для виконання певного маневру.

Власник плоту чи судна, що буксирується, зобов’язаний до подачі тяги привести пліт чи судно, пропоновані до буксирування, у стан, придатний для безпечного плавання і буксирування, і внести плату за буксирування.

Судна та плоти забезпечуються якорями і лотами, повинні мати екіпаж, призначуваний організаціями, яким належить пліт чи судно. У тих випадках, коли спеціальними правилами передбачено буксирування суден і плотів без екіпажу, призначається провідник.

При пред’явленні плоту чи судна до буксирування його власник зобов’язаний представити пароплавству (перевізникові) накладну,а перевізник зобов’язаний видати квитанцію.До накладної на буксирування плоту повинна бути додана специфікація із вказівкою в ній кількості, характеру з’єднувальних одиниць, інших відомостей згідно з положеннями Статуту внутрішнього водного транспорту та Правил.

Власники плотів зобов’язаніздійснити:

Ø формування плотів і пред’явлення їх до буксирування в заздалегідь погоджених з перевізником пунктах і в терміни за погодженим календарним графіком й умовам договору;

Ø виводку плотів до погоджених пунктів пред’явлення на буксирування;

Ø розміщення устаткування причальних пристроїв на лісостоянках у пунктах відправлення та переформування плотів, де переформування передбачене планом.

Перевізники зобов’язані:

Ø приймати плоти до буксирування в терміни, зазначені в погодженому календарному графіку;

Ø доставляти плоти в пункти призначення у встановлені терміни;

Ø мати у великих пунктах формування (відправлення) плотів своїх представників для огляду плотів і перевірки підготовленості їх до буксирування, а в пунктах призначення – для оформлення документів про закінчення буксирування та про здачу плотів;

Ø вживати заходів до запобігання аваріям плотів і до ліквідації аварій.

Перевізник зобов’язаний перед прийомом плоту чи судна до буксирування зробити огляд судна чи плоту на предмет придатності до буксирування. За відсутності дефектів представник Перевізника та власник плоту складають технічний актпро готовність плоту до буксирування. В разі виявлення дефектів вони складають технічний акт із докладним переліком дефектів і з зазначенням часу усунення їх.

Екіпаж плоту чи судна, що буксирується, підкоряється в оперативному відношенні капітанові судна, що буксирує.Перевізник зобов’язаний завчасно повідомити одержувачеві про прибуття плоту до пункту призначення з указівкою часу прибуття транзитних плотів не пізніше ніж за добу та місцевих – за 6 годин до прибуття.

Одержувач зобов’язаний указати капітанові судна, що буксирує, місце постановки плоту і направити до моменту прибуття плоту робітників для його закріплення.

Одержувачі плотів зобов’язані мати в пунктах їх постановки причальні пристрої для закріплення й утримання плотів.

Після постановки плоту на рейд за вказівкою одержувача капітан судна, що буксирує, та одержувач складають акт про закінчення буксирування. Одержувач після оформлення акта про закінчення буксирування зобов’язаний підтвердити одержання плоту розпискою в дорожній відомості.

Внутрішній водний транспорт зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу в тісній взаємодії з іншими видами транспорту – морським, залізничним, автомобільним і повітряним, організовувати систему прямих змішаних залізнично-водних, залізнично-водно-автомобільних, водно-автомобільних, а за необхідності й водно-повітряних та прямого водного сполучення (за участі річкових і морських пароплавств).

Договір перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має особливості, викликані участю в перевезенні різних транспортних засобів, наявністю перевалки (перевантаження) без участі відправників і одержувачів. Тара вантажів, пропонованих до перевезення в прямому змішаному й у прямому водному сполученнях, повинна забезпечувати схоронність вантажу під час перевалки та при проходженні в рухомому складі залізниць, автомобілів і в суднах.

Вантажі, що перевозяться у прямому водному й у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, зважуються в пунктах перевалки при передачі їх із залізничного на водний транспорт і назад чи з морського на внутрішній водний транспорт і навпаки на вимогу сторони, що приймає вантаж. Тарні та штучні вантажі, прийняті до перевезення за стандартною вагою чи за вагою, зазначеною відправником вантажу на кожному вантажному місці, і прибулі в пункт перевалки в справній тарі, передаються з одного виду транспорту на інший без зважування, за кількістю місць і в такому самому порядку здаються вантажоодержувачу в пунктах призначення.

Терміни початку прийому вантажів портами і пристанями від залізниць і морських та річкових перевізників і морських пароплавств у пунктах перевалки при відкритті навігації і терміни закінчення прийому вантажів перед закриттям навігації повідомляються річковими перевізниками керівництву залізниць і морських перевізників, а морськими перевізниками – річковим перевізникам і публікуються в Збірниках правил перевезень і тарифів річкового і морського транспорту.

Відповідальність за цілісність і схоронність вантажу до його фактичної передачі лежить на стороні, що здає, а після фактичної передачі – на приймаючій стороні.

Пломбування судів здійснюється морськими чи річковими перевізниками за приналежністю суден.

Терміни доставки вантажів визначаються за сукупністю перевезень їх залізничним, морським, внутрішнім водним і автомобільним транспортом та обчислюються на підставі Правил, що діють на залізничному, морському, внутрішньому водному й автомобільному транспорті. При відправленні вантажів з портів чи з пристаней, крім провізної плати, стягуються також збори за перевалку.

Належні автогосподарствам провізні платежі й інші збори у перевізні документи не включаються і стягуються з відправника вантажу чи вантажоодержувача безпосередньо за рахунками автогосподарств.

Збори за перевезення перевалочних вантажів автотранспортом з порту (пристані) на станцію чи навпаки включаються станцією до суми платежів, що сплачуються залізниці, а розрахунки з автотранспортною організацією за ці перевезення здійснюються залізницею.