Формули

Найважливіші формули, а також довгі і громіздкі формули, що містять знаки підсумовування, інтеграції розташовують на окремих рядках.

Формули або слова повинні бути або повністю вписані, або надруковані.

При записі математичних формул слід чітко вписувати показники ступенів і індекси. Якщо вираз включає дріб, лінія, що розділяє чисельник і знаменник, повинна бути тієї ж довжини, що і щонайдовший вираз, причому чисельник і знаменник центрують щодо цієї лінії.

Після формул поміщають перелік всіх прийнятих у формулі символів з розшифровкою їх значення, причому в тій самій послідовності, в якій вони приведені у формулі.

Наприклад:

– коефіцієнт рангової кореляції між двома ранжируваними рядами якостей;

∑ – математичний знак суми;

d – різниця рангів біля однієї і тієї ж якості по відношенню до різних рядів цих якостей;

n – кількість якостей, які піддані ранжируванню.

Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами, в круглих дужках біля правого краю сторінки без двокрапки між формулою та її номером. Нумерувати слід найважливіші формули, на які є посилання в подальшому тексті. Не рекомендується нумерувати формули, на які немає посилань в тексті.

Діаграми, схеми

Ілюстраціями в курсових роботах іменуються графіки, діаграми, схеми, фотографії. Слід пам'ятати, що кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Всі ілюстрації в наукових роботах позначаються словом «рисунок». Номер рисунку складається з трьох цифр: номеру розділу роботи, номеру підрозділу, де він знаходиться, та наскрізного порядкового номеру рисунку. Наприклад: малюнок 2.1.1, 2.1.4, 3.1.8, 3.2.12.

У тексті на кожну ілюстрацію робиться посилання, під яким вона розміщується.

Кожну ілюстрацію необхідно забезпечувати підписом, який повинен відповідати основному тексту і самій ілюстрації. В підписі дається також розшифровка умовних позначень на рисунку (цифрових і буквенних).

Якщо рисунки великі, то можна помістити їх на одному аркуші, але з окремою нумерацією. Сторінки з рисунками нумеруються разом з текстом наскрізною нумерацією.

Можуть використовуватися гістограми різних типів: стовпчасті, циліндричні, площинні, об'ємні і т.п.

Фотографія – особливо переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. Вона застосовується тоді, коли необхідно з документальною точністю зобразити предмет або явище зі всіма його індивідуальними особливостями.

Як правило, графічні рисунки будуються в прямокутній системі координат; нанесення масштабних цифр по осях координат обов'язкове для будь-якого графіка. Осі абсцис і ординат викреслюються суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. Цифри ставляться зовні контура. Написи, що позначають величини, відкладені по осях, має свій рядок паралельно осі. В написі указують назву відкладеної величини і одиниці вимірювання. На графіках потрібно обов'язково наносити крапки, відповідні експериментальним даним.

Якщо крива, зображена на графіку, займає невеликий простір, то для економії місця числові розподіли на осях координат можна починати не з нуля, а обмежувати тими значеннями, в межах яких розглядається дана функціональна залежність.

Малюнок повинен містити мінімум написів, які слід замінити цифровими або буквенними позначеннями, розшифрованими в підписі до малюнка.

2.4. Оформлення посилань і списку бібліографічних джерел