Стиль роботи

Курсова робота є закінченим науковим дослідженням, в якому чітко, стисло, логічно і грамотно відображено зміст обраної теми. Рекомендується уникати складних речень, обтяжених численними зворотами.

Наукове викладення складається головним чином з міркувань, метою яких є доведення ідей і положень, виявлених в результаті дослідження.

Стиль письмової наукової мови – це безособовий монолог. Тому матеріал викладається від третьої особи, оскільки вся увага зосереджена на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Не вживаються форми першої і другої особи займенників однини. Авторське «я» відступає на другий план. Часто трапляються випадки, коли автор виступає в множині і замість «я» вживає «ми», вважаючи, що вираз авторства, як формального колективу, додає об’єктивність викладу. Вираз авторства через «ми» дозволяє відобразити свою думку, як думку певної групи людей, наукової школи або наукового напряму. Проте, часте використовування в тексті займенника «ми» справляє малоприємне враження.

Тому потрібно прагнути вдаватися до форми безособових речень. Наприклад: «Спочатку проводяться відбір зразків для аналізу, а потім встановлюють їх відповідність за розмірами». Допустимим є виклад від третьої особи (наприклад: «автор вважає»).

Не можна писати: «Минулого року», «В даний час». Дати, місце проведеної роботи треба зазначати точно.

До мовної надмірності слід віднести вживання без потреби іноземних слів, які дублюють українські слова і тим самим невиправдано ускладнюють вислів. Цінність роботи не зменшиться, якщо автор напише замість «ординарний» – «звичайний», замість «індиферентно» – «байдуже», замість «ігнорувати» – «не помічати», замість «лімітувати» – «обмежувати», замість «функціонувати» – «діяти», замість «детермінувати» – «визначати», замість «апробовувати» – «перевіряти» і т.д.

Інший різновид багатослівності – тавтологія, тобто повторення того ж самого іншими словами. Багато курсових робіт буквально переповнені повтореннями однакових або близьких за значенням слів, наприклад: «в серпні місяці», «схематичний план», «п’ять осіб вчителів», «сім штук приладів» і т.п.

ІІ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

2.1. Загальні рекомендації

Визначення форми наукового дослідження супроводжує складання плану дослідження. Саме тоді виявляється структура майбутньої роботи, намічається зміст і обсяг ілюстративного матеріалу, складається орієнтовний перелік літературних джерел.

Курсові роботи виконують на стандартних аркушах білого односортного паперу формату А4 (210х297 мм). Текст роботи має бути набраний за допомогою комп’ютера і роздрукований на принтері.

Орієнтація аркушів тексту – книжкова. Аркуши з таблицями й ілюстраціями у форматі А4 можуть мати орієнтацію книжкову або альбомну. В деяких випадках дозволяється використання додатків великих за розмірами, які вкладаються в складеному вигляді в паперові або картонні «кишені», наклеєні на листи А4, з можливістю переплетення листів з «кишенями» зі всіма іншими аркушами роботи.

Друк оформленого комп'ютерним способом матеріалу роботи виконується в чорно-білому варіанті на білому папері на принтерах будь-якого типу і класу, які забезпечують задовільне відтворення цього матеріалу, включаючи графічний. Лінії, букви, цифри і знаки повинні бути максимально однаково чорними у всій роботі.

Дозволяється вже виготовлені ілюстративні матеріали (діаграми, карти або їх фрагменти, фотографії, дитячі малюнки і т.д.) подавати в роботах в кольоровому зображенні (звичайно, такі матеріали виносяться в додаток).

Текст роботи друкується шрифтом Times New Roman розміром 14 pt з абзацним відступом 1,27 см або 5 знаків, через 1,5 інтервали.

Сторінки роботи повинні мати поля наступних розмірів: верхні і нижні – по 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см. З альбомною орієнтацією аркушів поля складають: ліве і праве – по 2 см, верхнє – 3 см, нижнє – 1 см, при цьому аркуш вказаної орієнтації переплітається за умови повороту проти годинникової стрілки на дев'яносто градусів.

Окремі листи повинні скріплюватися в потрібному порядку і укладені в тверду обкладинку або теку. Обсяг тексту курсової роботи має бути у межах 30-50 сторінок основного тексту. При цьому треба враховувати, що в загальному обсязі тексту не враховують матеріал додатків, список літератури, а також таблиці і малюнки, які повністю займають сторінку.

Всі сторінки роботи повинні мати нумерацію арабськими цифрами. Номер сторінки ставиться по центру верхнього краю сторінки без крапки в кінці. Нумерація сторінок наскрізна, першою сторінкою є титульний лист (номер не ставиться), другою – «Зміст» (номер не ставиться). Всі подальші сторінки нумеруються по порядку, у тому числі наявні малюнки і графіки, виконані на окремих сторінках.

2.2. Правила представлення текстового матеріалу

Кожний розділ починається з нової сторінки. Це ж правило відноситься і до інших основних структурних частин роботи: вступу, висновків, списку використаних літературних джерел, додаткам. Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами симетрично тексту (по центру). Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Заголовки підрозділів друкують рядковими буквами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою (в кінці крапка не ставиться).

Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовку не можна. Між назвами розділу і підрозділу має бути витримана відстань, що дорівнює 1 рядку.

Словосполучення «актуальність дослідження», «об’єкт дослідження», «предмет дослідження», «мета дослідження», «гіпотеза дослідження», «завдання дослідження», «методи дослідження», «методологічне підґрутня дослідження», «база дослідження» виділяються у тесті напівжирним шрифтом. Після них ставиться тире або двокрапка.

Нумерація сторінок, розділів і підрозділів, таблиць і формул дається арабськими цифрами без знака №. Зверніть увагу, що назви структурних частин (вступ, зміст, висновки, список використаних літературних джерел і додатки) не мають порядкового номера.

Підрозділи нумеруються в рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера глави і порядкового номера підрозділу (наприклад, «1.3» – третій підрозділ першого розділу).

Речення, що починаються з нового рядка, друкують з абзацним відступом від початку рядка – 1,27 см. Формули повинні бути вписані в текст ретельно і розбірливо. Прописні і рядкові букви, надрядкові і підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко.

Таблиці, малюнки, креслення, графіки, фотографії як в тексті курсової роботи, так і в додатку повинні бути виконані на стандартних листах розміром 210х297 мм або наклеєні на стандартні листи білого паперу. Підписи і пояснення до фотографій, малюнків мають бути з лицьової сторони.

Студент зобов'язаний уважно прочитати закінчену роботу, виправити наявні помилки і друкарські огріхи.

Кількісні числівники

Однозначні числа (1-9), якщо біля них немає одиниць вимірювання, пишуться словами (п'ять стаканів, а не: 5 стаканів). Так само пишуться і одиниці вимірювання, такі як градуси, відсотки, метри тощо, якщо біля них немає числових значень. Числове ж значення спільно з одиницями вимірювання в тексті подаються відповідними цифрами і символами (наприклад, 15%), або цифрами і словами одиниць вимірювань (наприклад, 15 відсотків).

У таблицях і ілюстраціях бажано дотримуватися написання числових значень і їх одиниць вимірювання, відповідно, цифрами і символами.

Багатозначні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком числівників, якими починається абзац (такі числівники пишуться словами).

Числа зі скороченим позначенням одиниць вимірювання пишуться цифрами. Наприклад, 7 л, 24 кг. При цьому після скорочення «л», «кг» і т.п. крапка не ставиться.

Під час переліку однорідних чисел (величин і відносин) скорочене позначення одиниці вимірювання ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад, 3,14 і 25 кг.

Кількісні числівники під час запису арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад, на 20 сторінках (не: на 20-ти сторінках).

Порядкові чисельники

Однозначні і багатозначні порядкові числівники пишуться словами (наприклад, третій, тридцять четвертий, двохсотий). Виключення складають випадки, коли написання порядкового номера обумовлено традицією.

Порядкові числівники, що входять до складу складних слів, пишуться цифрами (наприклад, 30-процентний розчин).

Порядкові числівники при записі арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень лише в тому випадку, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться (наприклад: на рис. 5, в табл. 4).

У відмінковому закінченні порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають:

а) дві букви, якщо вони закінчуються на приголосний і голосний (друга – 2-га),

б) одну букву, якщо вони закінчуються на «й» (п'ятнадцятий – 15-й), на приголосну букву (тридцятих – 30-х);

Під час переліку декількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад, діти 1 і 2-ї категорії.

При записі римськими цифрами порядкові числівники не мають відмінкових закінчень (наприклад, ХХІ ст.).