Аналіз чисел аритмічності

Дека-ди міся-цю	Середньодобовий випуск продукції, тис. грн.	Рівень виконання плану, коефіцієнт	Відхилення у частках одиниці від плану у зв’язку з
план	факт	невиконанням плану	перевиконаннямплану
		454,5	0,9469	0,0531	-
		484,8	0,0766	0,0766	-
		575,7	1,1630	-	0,163
Всього	-	-	-	0,1297	0,163

Для розрахунку впливу окремих факторів на ритмічність випуску продукції числа аритмічності з даної причини за декаду (будь-який інший період часу) необхідно помножити на 100 і розділити на загальне число аритмічності за аналізований період. Ніж менш ритмічно працює підприємство, тим більше сума чисел аритмічності. При строгому дотриманні запланованих добових завдань числа аритмічності дорівнюють нулю.

У висновку аналізу ритмічності доцільно визначити упущену можливість у зв'язку з неритмічною роботою шляхом множення різниці між найбільшими і найменшим середньодобовим випуском продукції на відповідне кількість робочої доби в аналізованому періоді. При цьому з фактичного випуску продукції виключають вироблену за понаднормовий час.

Ритмічність випуску залежить від ритмічності роботи окремих підрозділів, тому аналіз виробляється не тільки в цілому по підприємству, але й у розрізі цехів, ділянок і т.ін.

На підставі даних аналізу ритмічності розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи, який можуть бути несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, інші порушення постачальниками договірних умов (зміна ціни, якості матеріалів, що поставляються), відсутність енергії не з вини підприємства, простої устаткування, утрати робочого часу і т.ін.

6. Аналіз якості продукції (робіт)

Якість продукції – сукупність властивостей продукції задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення. Кількісна характеристика одного чи декількох властивостей продукції, що складають її якість, називається показником якості продукції. Розрізняють одиничні показники якості, що характеризують одне з її властивостей, і комплексні, що характеризують кілька властивостей продукції.

З 1993 року в Україні введена обов'язкова сертифікація промислової продукції відповідно до державної системи сертифікації УкрСЕПРО, за допомогою якої перевіряється і затверджується відповідність будь-якої продукції вимогам ринку.

У даний момент існує визначена номенклатура продукції, що не підлягає реализации без відповідного сертифіката якості.

У процесі аналізу якості продукції зважуються наступні задачі:

оцінюється технічний рівень продукції;

виявляються відхилення цього рівня в розрізі окремих виробів у порівнянні з базовим рівнем і теоретично можливим;

аналізується структура випуску продукції по параметрах, що характеризує якість її виготовлення і постачання;

виявляються фактори, що стримують ріст технічного рівня продукції;

улаштовуються можливості підвищення якості продукції, скорочення шлюбу і втрат.

Інформація, використовувана для аналізу якості продукції, охоплює практично всі сторони аналізованого об'єкта (зведення про конструкцію, технологічні процеси виготовлення, застосовуваних засобах і предметах праці, результатах виробництва і реалізації, рекламі і т.д.). Джерелами інформації можуть бути патенти, нормативно-технічна документація, акти іспитів, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, що характеризують властивості продукції, і методів розрахунку їхньої кількісної оцінки.

До економічних показників якості відносяться: питома вага продукції, віднесеної до відповідного рівням якості (потенційному, світовому, припустимому); експортованої продукції, у тому числі у високорозвинені промислові країни; обсяг забракованої продукції; здача дефектної продукції й ін. Три останніх показники характеризують відступу від норм по якості виготовлення продукції.

Аналіз відступів від норм по якості виготовлення здійснюється за даними про внутрішньозаводський шлюб і зовнішні рекламації на продукцію. У залежності від діючої на підприємстві системи представлення інформації про шлюб аналізуються утрати від шлюбу як по підприємству, цехам, ділянкам, робочим місцям, так і по конкретних виробах і причинам.

Основними причинами шлюбу можуть бути: недостатній рівень кваліфікації робітників, робота на несправному устаткуванні, використання недосконалих пристосувань і інструментів, засобів вимірювальної техніки, відступ від технологічного процесу, використання матеріалів і напівфабрикатів із прихованими дефектами, недосконалість упакування, маркірування, порушення умов збереження, перевезення, навантаження.

Показники якості продукції аналізуються шляхом порівняння фактичних даних з попередніми звітними періодами, планом, аналогічними даними інших родинних підприємств. Про поліпшення якості говорить, насамперед, збільшення випуску і питомої ваги експортної продукції, скорочення числа рекламацій.

Аналіз якості продукції починається з оцінки технічного рівня продукції.

Основні показники оцінки технічного рівня продукції:

1) структури якості - питома вага продукції різних категорій якості;

2) конкурентноздатності продукції; технічні, організаційні й економічні параметри продукції; кількість продукції, поставленої на експорт, запатентованої;

3) техніко-експлуатаційні - це показники відповідності продукції вимогам стандартів, норм і нормативів.

Якість продукції характеризується також такими узагальнюючими показниками:

1) середній рівень якості продукції по підприємству;

2) показник середньої сортності по підприємству;

3) роздрібна ціна на вироби;

4) коефіцієнт споживчої вартості виробу (КПС);

5) рівень конкурентноздатності виробу (КС);

6) гранично прийнятна ціна на виріб (Цпр.).

На обсяг виробництва і якість впливає і виробничий брак:

Існує такий виробничий брак:

1) зовнішній - виявляється споживачем у процесі експлуатації виробу;

2) внутрішній - виявляється в процесі виробництва продукції.

Показники виміру виробничого браку:

1) обсяг зробленого браку по вартості - визначається сумою собівартості остаточно забракованих виробів і витрат на виправлення виробів, які можна виправити;

2) обсяг зробленого браку у відсотках - визначається відношенням обсягу браку по вартості до собівартості валової продукції;

3) сума недоданої продукції через виробничий брак - визначається як добуток об'єму валової продукції, призначеної для реалізації на обсяг зробленого браку у відсотках.