Аналіз і обґрунтування рішень в області партнерських відносин

У ринкових умовах характер і порядок виробничо-комерційних відносин між партнерами регламентується господарськими договорами.

Договір - це угода двох чи більш сторін про встановлення, зміну чи припинення прав і обов'язків при виконанні яких-небудь дій. Договір визначає і регламентує “горизонтальні” і “вертикальні” взаємини підприємств.

Система горизонтальних зв'язків охоплює різні сторони виробничо-господарської діяльності підприємств.

Система вертикальних взаємозв'язків охоплює комерційно-збутову діяльність підприємства.

Найбільш яскравим прикладом сучасних ринкових форм партнерських відносин є вертикальні маркетингові системи.

Вертикально-маркетингова система (ВМС) складається з виробника, одного чи декількох оптових і роздрібних торговців, що діють як єдина система.

Переваги ВМС:

1) контроль і запобігання конфліктів;

2) економічність;

3) виключення дублювання зусиль.

Існує три основних види ВМС:

1) корпоративні ВМС, якщо етапи виробництва і розподілу продукції знаходяться в єдиному володінні;

2) договірні, що складаються з незалежних фірм, зв'язаних договірними відносинами.

Основні етапи договірних ВМС:

добровільні мережі роздрібних торговців під егідою оптовика;

кооперативи роздрібних торговців;

організації власників привілеїв.

Існує три форми привілеїв:

роздрібні власники привілеїв під егідою виробника;

система оптовиків-власників привілеїв під егідою виробника;

роздрібні власники привілеїв під егідою фірми послуг.

Керування ВМС координують зусилля по реалізації продукції завдяки розмірам і потужності одного з учасників ВМС.