Використання додаткового інструментарію оцінки

Дієвим інструментом проведення оцінки потреб дитини та її сім’ї є анкети та шкали, розроб- лені британськими науковцями і практиками й адаптовані до наших умов здійснення соціальної роботи в Україні у рамках проекту ЄС “Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей”. Представлені у цьому підрозділі анкети та шкали дають дітям і батькам / опікунам

додаткову можливість висловлювати власні погляди на свої життєві обставини, а також допо- магають соціальному працівникові виявляти нюанси стану клієнтів, аспекти їх занепокоєння чи труднощі, що не були попередньо з’ясовані у ході бесід, спостережень, висновків фахівців тощо.

До такого інструментарію належать: анкета “Сильні сторони і труднощі”; Шкала щоденного до- гляду за дитиною / дітьми; анкета “Нещодавні події в житті”; шкали “Психічне здоров’я дорос- лих” та “Психічне здоров’я дітей віком від 11 до 16 років”.

Дамо їм детальну характеристику. Так, анкета “Сильні сторони і труднощі” спрямована

на виявлення особливостей емоційного і поведінкового розвитку дитини. Вона допомагає визна- чити, чи дитина / молода людина має значну емоційну чи поведінкову проблему і який характер цієї проблеми. Водночас потрібно пам’ятати, що емоційні проблеми, проблеми в розвитку дітей

у цілому не завжди є очевидними в усіх ситуаціях.

Особливістю анкети є акцент на сильних сторонах емоційного і поведінкового розвитку дити-

ни. Її доцільно застосовувати під час проведення комплексної оцінки і оцінки результату (впли- ву).

Анкета складається із 25 пунктів / тверджень, які відповідають різним емоціям чи типам по- ведінки дитини. Для кожного з пунктів є відповідні квадратики, в яких необхідно вказати, чи твердження даного пункту – “Неправда”, “Правда до певної міри”, чи “Правда” стосовно дитини,

яка оцінюється.

Усі пункти анкети об’єднуються у 5 шкал (просоціальна шкала, шкала гіперактивності, шка-

ла емоційних симптомів, шкала поведінкових проблем і шкала проблем з однолітками), кожна

з яких містить 5 пунктів.

Кожен пункт оцінюється від 0 до 2 балів. “Правда до певної міри” завжди оцінюється 1 балом,

але “Неправда” чи “Правда” оцінюються або 0, або 2 в залежності від того, як сформульовано твердження: наголос зроблено на труднощах чи сильних сторонах. Потрібний бал соціальний працівник знаходить у Листі перевірки (див. додаток 4 В). Цей листок також вказує, до якої шка-

ли належить твердження.

Бали за просоціальною шкалою підраховують таким чином, що відсутність просоціальної по- ведінки дає 0 балів, її наявність – 1 чи 2. Дитина може переживати труднощі, але якщо в неї при цьому ще високий просоціальний показник, важливо подумати про заходи втручання.

Загальні високі показники для будь-якого пункту підшкали вказують на можливість значної проблеми. Тлумачення балів подано в Інструкції до анкети (див. додаток 4). При цьому вони не гарантують, що буде виявлено проблему, навіть у випадку детального дослідження. Так само низькі бали не гарантують відсутність проблеми, але все-таки ця анкета є важливим інструмен- том у роботі з батьками чи дитиною з метою виявлення проблем, складних життєвих обставин.

Бали за шкалами можна підсумувати для отримання загального бала, який покаже, чи дитина

/ молода людина може мати серйозну проблему. Для кожної з 5 шкал загальний бал може стано- вити від 0 до 10, якщо всі 5 пунктів заповнені. Можна вивести середнє арифметичне, якщо один

чи два пункти відсутні.

Для того щоб отримати загальний бал стосовно труднощів, які зазнає дитина, потрібно під- сумувати бали чотирьох шкал (шкала гіперактивності, шкала емоційних симптомів, шкала по- ведінкових проблем і шкала проблем з однолітками) за винятком просоціальної шкали. У такому разі кінцевий бал може становити від 0 до 40.

Заповнення анкети триває 10 хвилин. Стосовно дітей віком до 11 років, анкету заповнюють їхні батьки. Діти віком від 11 до 16 років працюють над анкетою самостійно. Анкету можуть за- повнювати паралельно батьки / опікуни, вчитель, дитина / молода людина. У такому разі доціль-

но використовувати спеціальну форму (див. додаток 4 С). Найкраще, щоб клієнти заповнювали анкету у присутності соціального працівника.

Краще не обговорювати анкету в ході її заповнення, проте можуть трапитися випадки, коли на

слова дорослого чи дитини, який / яка працює над анкетою, необхідно реагувати негайно. Водно-

час надзвичайно важливо детально обговорити анкету після її заповнення. По-перше, потрібно чітко визначити рівень і характер будь-яких з’ясованих труднощів, по-друге, варто простежити,

як дорослі чи діти розповідають про свої проблеми, реагують на них.

Часто події в житті людини бувають короткотривалими, але мають довготривалі наслідки. Відстежувати такі події чи прогнозувати аналогічні у майбутньому дозволяє анкета “Нещодав-

ні події в житті” (див. додаток 6).

Метою анкети є розглянути нещодавні події в житті членів сім’ї, які відбулися упродовж останніх 12 місяців, а також дослідити вплив цих подій на функціонування сім’ї в цілому. За ба- жанням анкету можна використовувати для оцінки подій і їх впливу, що відбулися у більш давній період часу.

Такі події в житті, як розлучення, смерть близької людини, фізична хвороба і безробіття мо- жуть негативно вплинути на будь-якого члена сім’ї, а не лише на того, хто безпосередньо догля-

дає за дитиною. Втрата одного з батьків, особливо для дітей до 11 років, деструктивно впливає

на їх психічне здоров’я і дається взнаки у дорослому житті. Більшість негативних подій можна розглядати як досвід втрати чи загрозу втрати, у т. ч. самооцінки. Ця анкета може допомогти со- ціальному працівникові зрозуміти історію клієнта / сім’ї; виявити проблеми, які сім’я не вважала стресовими чи про які не говорила; дати можливість переоцінити вже відомі події, які продовжу- ють впливати на його життя.

Наприклад, смерть дідуся / бабусі може мати не лише емоційний, але й практичний вплив на життя сім’ї, якщо вони допомагали доглядати за дітьми.

Анкета “Нещодавні події в житті” в основному використовується у роботі з батьками / опіку- нами, але вона може знадобитися і для роботи з потенційними прийомними батьками, опікунами, особами, які втратили батьківські права. Вона може використовуватися як під час початкової, так

і комплексної оцінки, а також під час проведення оцінки результату (змін).

Користуючись цією анкетою, соціальний працівник має бути готовим до будь-яких проблем,

що можуть з’ясуватися у ході її заповнення, і усвідомлювати, що спогади про важливі сімейні події, як правило, викликають гострі переживання, хвилювання.

Дорослий член сім’ї знайомиться з переліком можливих подій, поданим у анкеті, й зазначає,

чи вказана подія траплялася з ним протягом останнього року і чи вона продовжує впливати на його життя. Якщо подія відбулася, ставиться 1 бал, якщо ні – 0 балів. Потім підраховується за- гальна кількість негативних подій, які згадав респондент. Анкета не має критичного бала. Бали підраховують на основі кількості подій, які відбулися в житті дорослого. Чим вищий бал, тим вища можливість довготривалого впливу події на дорослого, дитину чи сім’ю. Це особливо важ- ливо, якщо людина вважає, що подія все ще має вплив.

Заповнення анкети займає 15 хвилин, але обговорення може тривати значно довше. Анкета може стати цінним матеріалом для сімейного обговорення, проте така форма роботи вимагатиме попередньої підготовки як соціального працівника, так і членів сім’ї.

Різні події, які, зазвичай, трапляються в житті сімей, де виховуються діти до 7 років, описує

Шкала щоденного догляду за дитиною / дітьми (див. додаток 5).

Вона має на меті оцінити частоту та інтенсивність типових прикладів із життєвого досвіду до- гляду та виховання дітей, що завдають батькам певних клопотів. З одного боку, анкета допомагає батькам виразити свої почуття і потреби стосовно батьківства, виконання функцій щодо забез- печення потреб дітей; з іншого, дозволяє соціальному працівникові визначити види необхідної допомоги клієнтам як із боку центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, так й інших організацій. Цю шкалу також можна використовувати для моніторингу змін ситуації у сім’ї.

Часові обмеження цієї шкали можуть змінюватися відповідно до фокуса обстеження. Напри- клад, якщо сім’я знаходиться в складних життєвих обставинах протягом останніх 2 місяців, од- ного з батьків просять подумати, як ідуть його справи у цей період. Однак, якщо за допомогою шкали соціальний працівник намагається оцінити результати (вплив) наданих соціальних по- слуг, для кожного окремого випадку необхідно використовувати однакові часові періоди. Періоди коротші, ніж 1 місяць, є занадто малими, щоб отримати адекватну картину.

Дуже важливо, щоб батьки / опікуни розуміли ціль, з якою використовується шкала, і яким чином вона сприятиме загальній оцінці потреб дитини. Шкалу слід роздати батькам / опікунам для самостійного заповнення. При необхідності її можна прочитати вголос.

Отже, соціальний працівник пропонує батькам прочитати перелік 20 тверджень щодо догляду

за дитиною і зазначити, як часто “таке” трапляється з ними (зрідка, інколи, часто чи постійно). Потім батьки мають визначити, наскільки стурбованими вони почувалися з приводу зазначеного протягом останніх 6 місяців. Рівні стурбованості від низького до високого відповідно оцінюють-

ся від 1 до 5 балів. Заповнення шкали триває приблизно 15 хвилин.

Частота кожного типу ситуацій щодо догляду за дитиною до 7 років дає “об’єктивну” оцінку,

як часто це трапляється. Показник інтенсивності дає “суб’єктивну” оцінку ситуації батьком / ма- тір’ю, тобто наскільки ці події завдають йому / їй клопоту.

Шкалу можна використовувати двома способами:

1. Отримуємо загальне число показників частоти й інтенсивності.

2. Підраховуємо бали, які стосуються проблемної поведінки дитини і спроможності батьків справлятися з батьківськими обов’язками.

Зокрема, бал частоти підраховується таким чином: рідко – 1 бал, інколи – 2, часто – 3

і постійно – 4 бали. Якщо один із батьків стверджує, що та чи інша подія ніколи не трапляється, тоді ставимо 0 балів. Всього за цією підшкалою можна набрати від 0 до 80 балів. При цьому бали

3 чи 4 для будь-якої з подій показують, що її частота вища за середній рівень.

Бали інтенсивності підраховуються шляхом додавання цифр від 1 до 5, якими батьки визна- чають рівень стурбованості щодо кожної з подій. Якщо 0 був балом за підшкалою частоти, тоді

0 балів ставимо й за підшкалою інтенсивності. Всього за цією підшкалою можна набрати від 0

до 100 балів. При цьому бали 4 чи 5 для будь-якої з подій показують, що вона становить певну проблему для батьків.

Бали з проблемної поведінки дитини можна отримати шляхом додавання балів інтенсивності (рі- вень стурбованості) з пунктів: 2, 4, 8, 9, 11, 12, 16 (можлива кількість отриманих балів від 0 до 35).

Виконання батьківських завдань можна оцінити шляхом додавання балів інтенсивності

з пунктів: 1, 6, 7, 10, 13, 14, 17, 20 (можлива кількість отриманих балів від 0 до 40).

Не має обмеження будь-яка з обраних підшкал, але загальний бал понад 50 за підшкалою час- тоти чи понад 70 за підшкалою інтенсивності вказує, з одного боку, на високу частоту стурбова- ності, а з другого – що мамі / батькові важко справлятися зі своїми батьківськими обов’язками.

Події, які трапляються з частотою 3 чи 4 або інтенсивністю 4 чи 5, особливо ті, де батьківський показник високий за своєю інтенсивністю, необхідно обговорити, щоб з’ясувати глибину потреби.

Загальний бал щодо проблемної поведінки і показник батьківських завдань може бути корис- ним для того, щоб показати батькам, чи проблеми догляду пов’язані з проблемною поведінкою дітей, чи, можливо, самим батькам складно задовольняти потреби дитини.

Таким чином, шкала завжди має використовуватися як основа для обговорення. Безперечно, найкраще почекати, доки батьки завершать заповнювати шкалу, але інколи необхідно втрутитися

з коментарями ще у процесі роботи з нею. Після завершення роботи соціальному працівникові потрібно обговорити з батьками можливі труднощі у догляді за дітьми і допомогти їм визначити,

на які проблеми в батьківстві вони мають звернути першочергову увагу.

Трапляються випадки, коли дорослі, які доглядають за дітьми, відчувають, що їхні потреби

не беруться до уваги, тому важливим компонентом оцінки є психічне здоров’я батьків / опікунів. Саме шкала “Психічне здоров’я дорослих” ставить за мету визначення рівня їх роздратованості, депресії, занепокоєння. Вона допомагає усвідомити проблеми, потреби батьків / опікунів, їхні стреси і почуття. Загалом шкалу можна використовувати у роботі з будь-яким дорослим, який контактує з дитиною, потреби і розвиток якої оцінюються. За допомогою шкали можна також відстежити результати роботи (впливу), ефективність соціальних послуг. Її заповнення сприяє налагодженню хороших стосунків соціального працівника з клієнтами.

Шкалу доцільно застосовувати під час початкової оцінки. За умов гнучкого використання вона може стати хорошим початком для відкритого обговорення багатьох питань, особливо по- чуттів щодо стосунків із дитиною, партнерами та іншими особами.

Найкраще, щоб шкалу заповнював сам батько / опікун у присутності соціального працівника, але її можна обговорити також усно. Тривалість роботи – 10 хвилин.

Респонденти мають можливість вибрати один із чотирьох варіантів відповідей (“Так, однозначно”, “Так, інколи”, “Ні, не зовсім”, “Зовсім ні”) на кожне запропоноване твердження (див. додаток 7).

Надзвичайно важливо, щоб респондент розумів, чому його просять заповнити шкалу. Деякі батьки / опікуни можуть занепокоїтися, якщо виявиться, що в них є проблеми психічного здо- ров’я, які заважають піклуватися про дитину. Це потрібно враховувати і бути готовим до пев- них пояснень. Наприклад, можна пояснити, що багато батьків переживають серйозні стреси,

і важливо це усвідомлювати, коли їм буде надаватися підтримка, допомога. Отже, обговорення є надзвичайно важливою умовою використання шкали “Психічне здоров’я дорослих”. Зазвичай це необхідно зробити після заповнення шкали, проте іноді доцільно обговорити ті чи інші проблеми відразу.

Підрахунок балів відбувається відповідно до варіантів відповідей, кожен з яких оцінюється від 0 до 4 балів у різних комбінаціях.

Певні твердження характеризують відповідні психічні стани людини. Зокрема, депресії сто- суються запитання 1, 3, 5, 9 і 12. У таблиці нижче подано бали за кожним запитанням при збе- реженні послідовності варіантів відповідей: “Так, однозначно”, “Так, інколи”, “Ні, не зовсім”, “Зовсім ні”. Наприклад, на запитання № 1 “У мене піднесений настрій” бали будуть нараховува- тися таким чином: “Так, однозначно” (0 балів), “Так, інколи” (1), “Ні, не зовсім” (2), “Зовсім ні”

(3 бали).

Розподіл балів у запитаннях, що стосуються депресії клієнта

Запитання 1	Запитання 3	Запитання 5	Запитання 9	Запитання 12
0, 1, 2, 3	3, 2, 1, 0	0, 1, 2, 3	3, 2, 1, 0	0, 1, 2, 3

Загальний бал від 4 до 6 – це крайня межа у цій шкалі. Вищі бали вказують на те, що проблема

депресії у клієнта існує. Подібним чином розраховуються бали для виявлення відчуття занепо- коєння, роздратування, спрямованого назовні і всередину (див. додаток 7).

Високі бали показують суттєві потреби, що стосуються депресії, занепокоєння і роздрату- вання, яке скероване всередину і назовні. Зокрема, роздратування, спрямоване всередину, може вказати на можливість завдання шкоди самому собі, а роздратування, скероване назовні, – на ймовірність жорстокої поведінки стосовно дітей.

Потрібно особливо підкреслити, що, як і у випадку з будь-яким інструментом для оцінки по- треб батьків, тлумачення результатів за представленою шкалою має здійснюватися в контексті іншої інформації. Високі чи низькі бали за будь-якою шкалою не гарантують, що у клієнта іс- нують чи відсутні серйозні проблеми психічного здоров’я, оскільки деякі респонденти схильні перебільшувати чи, навпаки, применшувати переживання, тривогу тощо.

Часто батьки чи опікуни не звертають або мало звертають увагу на почуття дітей. Нато- мість психічне здоров’я – база для повноцінного і гармонійного розвитку дитини, а особливо підліткового віку, коли посилюється схильність до депресії, суїцидальних настроїв. Cаме тому

з метою об’єктивної оцінки потреб підлітків дуже важливо допомогти їм висловити свої почуття. Застосування шкали “Психічне здоров’я дітей віком від 11 до 16 років” дає можливість підліт- кові “подивитися збоку” на власне психічне здоров’я, а соціальному працівникові – визначити певні проблеми дитини, над якими необхідно працювати. Окрім цього, діти підліткового віку із задоволенням долучаються до процесу оцінки, заповнення різних шкал, анкет. Проте все-таки потрібно давати їм додаткові роз’яснення щодо цілей шкали і яким чином вона вписується в за- гальну концепцію оцінки потреб. Цей метод збору інформації доцільно застосовувати під час початкової оцінки, а також під час оцінки результатів (впливу).

Рекомендовано, щоб дитина віком від 11 до 16 років заповнювала шкалу / анкету самостійно,

але при необхідності опитувальник можна обговорити усно. Найкраще це робити по закінченні заповнення шкали. Це нагода встановити з дитиною хороші партнерські стосунки. Заповнення шкали займає 15 хвилин, а обговорення – значно більше часу.

Отже, шкала містить 18 запитань, кожне з яких відображає різні аспекти життя дитини, її почут-

тів. Респондентів просять зазначити, чи твердження, подане у шкалі, підходить їм “Майже завжди”, “Інколи” чи “Ніколи”. Відповіді за кожним твердженням оцінюються від 0 до 2 балів. 0 означає, що проблема відсутня, 1 – проблема можлива і 2 – що проблема наявна, дитина схвильована і пережи-

ває стосовно зазначеного у твердженні. Яким чином підраховувати бали, залежить від твердження. Наприклад, для твердження 8 – “Мені подобається те, що я їм” відповідь “Ніколи” оцінюється

у 2 бали, натомість, відповідь “Майже завжди” на твердження 17 – “Мені так сумно, що я ледве це витримую” теж потрібно оцінити 2 балами (див. Інструкція до заповнення шкали, додаток 8).

13 балів і вище вказують на можливість існування депресивних розладів у дитини. Необхідно обго- ворити це з дитиною і скористатися інформацією з інших джерел, щоб деталізувати ситуацію. Будуть випадки, коли діти у ході оцінки наберуть високі бали, але під час ретельного обстеження в них не виявиться депресивних розладів, і навпаки, коли діти наберуть низькі бали, а насправді в них будуть проблеми з психікою. Тому важливо уточнювати відповіді дітей, щоб зрозуміти їхню точку зору.

Таким чином, додатковий інструментарій оцінки потреб дітей поглиблює оцінку, деталізує

і обґрунтовує професійні висновки, допомагає правильно спланувати соціальні послуги, створює умови для зміцнення взаємодії соціального працівника і дитини, сім’ї.