Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта. Мал. 391. Лікувальна пародонтальна пов'язка

Мал. 391. Лікувальна пародонтальна пов'язка

першого проведеного оперативного втру­чання.

Недоліком методу класичного закри­того кюретажу є недостатній візуальний огляд пародонтальної кишені під час опе­ративного втручання, що утруднює ре­тельне оброблення коміркової та ясен­ної стінок пародонтальної кишені. Це може призвести до неповного видалення під'ясенних зубних відкладень, зруйнова­ного цементу кореня зуба, грануляцій та епітелію, який уростає в кишеню. Після проведеного кюретажу пародонтальної кишені в новоутвореній

різаній рані відбувається низка процесів, що зумовлюють її рубцювання.

Розрізняють такі етапи:

1. Утворення кров'яного згустка. Чим він тонший, тим краще для заго­ювання рани, тому краї рани щільно притискають (адаптують) один до од­ного.

2. Утворення фібробластами колагенових волокон сполучної тканини ясен, які проростають через згусток.

3. Формування грануляційної тканини.

4. Регенерація тканини і заповнення нею простору кишені.

5. Епітелізація її поверхні в ділянці новоутвореної циркулярної зв'яз­ки. Чим більший утворюється кров'яний згусток, тим глибше епітелій про­ростає в глибину грануляційної тканини, яка виповнює рану.

6. Остаточне формування рубця.

Успішно проведений кюретаж дає змогу ліквідувати пародонтальну ки­шеню і зумовлює її рубцювання. Унаслідок утворення кров'яного згустка під впливом біологічно активних речовин починають утворюватися колаге­нові волокна сполучної тканини. Вони проростають із власної сполучно­тканинної пластинки ясен і з'єднуються з аналогічними волокнами цементу або дентину кореня. У разі правильно проведеного кюретажу утворюється так зване повторне або вторинне (нове) прикріплення — щільне рубцеве з'єднання сполучнотканинних волокон ясен і поверхні кореня зуба (цемен­ту або дентину).

Для правильного розуміння процесів, які відбуваються в тканинах па-родонта після хірургічного лікування, використовують такі терміни, які прийняті Міжнародною робочою групою з клінічної пародонтології (World Workshop in Clinical Periodontics, 1989).

Відновлення (репарація) — це виповнення рани тканинами, які не доз­воляють повністю відновити структуру чи функцію оперованої ділянки. По­вторне прикріплення означає приєднання м'яких тканин ясен до залишків колагенових волокон на поверхні цементу кореня зуба практично на тому ж