Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта. Дію низьких температур можна розглядати як метод, що поліпшує процеси регенерації

Дію низьких температур можна розглядати як метод, що поліпшує процеси регенерації. З цією метою проводять одномоментне обдування рідким азотом протягом 7—10 с, у ра­зі побіління тканини обдування при­пиняють.

Показанням до кріохірургічного лікування є глибокі пародонтальні ки­шені завглибшки 5—7 мм, рясні роз­ростання грануляцій, гіпертрофічний гінгівіт, пародонтальні абсцеси, папі-літ, пародонтоми тощо. Методика проведення кріокюретажу пародонтальних кишень склада­ється з п'яти етапів:

1. Підготовка хворого до операції, зрошення порожнини рота слабким розчином антисептиків, видалення над- і під'ясенних зубних відкладень, ретельна ізоляція операційного поля стерильними ватними валиками, уве­дення в порожнину рота слиновідсмоктувача.

2. Знеболювання, вид якого залежить від обсягу та складності втручан­ня. Можна застосовувати загальновідомі та доступні методи анестезії (аплі­каційне, інфільтраційне, провідникове, загальне знеболювання).

3. Підготовка кріохірургічного приладу: заповнення його холодоаген­том та підключення до електромережі (апарат КУАС-01-МТ) і вихід на не­обхідний температурний режим.

4. Кріокюретаж. Оперативне втручання розпочинають з уведення ро­бочої частини приладу безпосередньо в пародонтальну кишеню з одночас­ним включенням охолодження кріозонда. Час кріодеструкції залежить від об'єму тканини, яка зазнає руйнування, — від 3—5 до 10—15 с. За необхід­ності коагулювати основу ясенного сосочка тривалість процедури збільшу­ється до 1 хв.

5. Догляд за операційною раною. Це дуже важливий період і його про­ведення залежить від перебігу і стану ранового процесу. Кріонекроз настає через 24—48 год, а регенерація триває 6—12 днів. У перші 24—48 год, коли настають явища кріонекрозу, хворому зазвичай рекомендують ретельний гі­гієнічний догляд за порожниною рота. Для найшвидшого лізису некротизо-ваних тканин призначають розчини протеолітичних ферментів з антибіоти­ками. Потім у міру відторгнення кріонекротизованої тканини призначають лікувальні засоби, які поліпшують захисні властивості пародонта, посилю­ють метаболічні процеси і регенерацію, сприяють швидшому загоєнню опе­раційної рани. Після відторгнення ділянки некрозу накладають лікувальні пародонтальні пов'язки.

У процесі кріодеструкції виділяють низку стадій: обмежене локальне збліднення тканин, які заморожують; відновлення забарвлення слизової оболонки з елементами гіперемії і набряку тканин (через 3—5 хв після від­тавання кріозонда), кріонекроз тканин, які зазнали деструкції (протягом