Тренінгові методи навчання, які застосовуються при вивченні менеджменту

Активізації пізнавальної діяльності сприяють позитивне ставлення до навчання, інтерес до навчального матеріалу, позитивні емоційні переживання у навчальній діяльності. Вона залежить і від зв'язку навчання з життям, єдності між інтелектуальною і мовною діяльністю, використання на практиці засвоєних знань, умінь і навичок.

Є методи, які спрямовані на формування позитивних мотивів учня, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією, їх поділяють на дві групи.

Методи формування пізнавальних інтересів учн ів. Вони викликають позитивні дії та настрій — образність, цікавість, здивування, моральні переживання.

Пізнавальний інтерес на початковій стадії формується під впливом емоційних чинників.

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.

Метод опори на життєвий досвід. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ.

Метод пізнавальних ігор. Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ.

Вербальне та невербальне спілкування

Невербальне спілкування - спілкування без допомоги слів - часто виникає несвідомо. Воно може доповнювати і посилювати словесне спілкування або йому суперечити, ослабляти його. Хоч невербальне спілкування і є часто несвідомим процесом, в цей час воно досить добре вивчене і для досягнення потрібного ефекту з успіхом може контролюватися.

Вербальне (словесне) спілкування - придбання нашого порівняно недавнього минулого, що виникло разом з абстрактним (логічним) мисленням. У цьому аспекті два цих виду мислення володіють фундаментальними відмінностями.

Невербальне спілкування не так сильно структуроване, як вербальне. Але існують загальноприйняті словники і правила компонування (граматика) жестів, міміки, інтонації, за допомогою яких ми можемо однозначно передати свої почуття. Невербальне спілкування, як правило, спонтанно і ненавмисно. Його нам подарувала природа як продукт багатьох тисячоліть природного відбору. Тому невербальне спілкування дуже ємне і компактне.

Елементи трансакційного аналізу

Трансакційний аналіз містить чотири види аналізу:

Структурний аналіз: аналіз окремої особи.

Аналіз трансакцій: аналіз того, як поступають люди і що

кажуть один одному.

Аналіз гри: аналіз прихованих трансакцій, ведучих до розплати.

Аналіз сценарію: аналіз індивідуального життєвого сценарія, якому люди мимовільно слідують.

Структурний аналіз

Структурний аналіз є єдиним методом відповіді на питання: хто я? Чому я поступаю саме так? Як я придбав ці якості? Це метод аналізу думок, почуттів і поведінки людини, заснований на вивченні станів його Я. Кожна особистість має три стани Я, які є окремими і особливими джерелами поведінки: стан Я Родителя, стан Я Дорослого і стан Я Дитини. І це не абстрактні поняття, а реальність. Стан Я Родителя містить установки і поведінку, перейняті ззовні, насамперед від батьків. Зовні вони часто виражаються в упередженнях, критичному і дбайливому

Стан Я Дитина містить в собі афективні комплекси, пов'язані з ранніми враженнями і переживаннями.

Стан Я Дорослого включає в себе ймовірнісну оцінку ситуації, раціональність, компетентність, незалежність. Воно функціонує «тут- і-тепер» і незалежне від минулого, хоч і використовує інформацію, закладену в Родителі і Дитині.

Аналіз трансакцій

Коли одна людина зустрічає іншого усмішкою, кивком голови, похмурим поглядом, усним привітанням і т.д., на мові трансакційного аналізу це називається контактом. Два або більше за контакт складають трансакцію. Всі трансакції можна розділити на додаткові, пересічні і прихованих.

Додаткова трансакція відбувається в тих випадках, коли на повідомлення, ослане з певного стану Я, особистість отримує очікуваний відгук з певного стану Я іншої особистості.

Пересічна трансакція виникає в тих випадках, коли на стимул дається несподівана реакція. Активізується невідповідний стан Я, і лінії комунікації перетинаються.

Приховані трансакції є найбільш складними. Вони відрізняються b3d додаткових і пересічних трансакцій тим, що включають більш двох станів Я, оскільки приховане повідомлення маскується в них під соціально прийнятною трансакцією

Аналіз гри

Грою називається серія слідуючих один за одним прихованих додаткових трансакцій з чітко певним і передбачуваним виходом. Вона являє собою набір, що повторюється порою одноманітних трансакцій, що зовні виглядають цілком правдоподібно, але що володіють прихованою мотивацією.

Аналіз сценарію

Сценарій можна стисло визначити як життєвий план, що нагадує драматичний спектакль, який особистість вимушена грати.

Сценарій залежить від ранніх рішень і позицій, прийнятих в дитинстві. Він знаходиться в стані Я Дитини і «записується» через трансакції, що відбуваються між батьками і дитиною. Гра, в яку вони грають є частиною цього сценарію. Усвідомивши свої позиції і гру, особистість може краще зрозуміти свій життєвий сценарій.

Кожна особистість має психологічний сценарій і живе в культурі, яка також має свої сценарії. Психологічний сценарій містить програму виконання індивідуальної життєвої драми.

Стилі спілкування і проблеми ефективного спілкування.

Спілкування - це форма психологічного взаємозв'язку людей впроцесі їх сумісної діяльності.

Управлінське спілкування прийнято розглядати як психологічнівзаємозв'язки людей в процесі управління. При цьому істотну роль в правлінському спілкуванні грають почуття такту і відчуття онтакту з партнером. У менеджменті вже відпрацьовані певні рийоми впливу на людей, які використовуються в процесі ділового пілкування. Ці прийоми різноманітні, бо менеджеру доводиться пілкуватися письмово і усно, при особистій зустрічі і по елефону. Для кожного виду спілкування існують свої прийоми і етоди. Спілкуючись, менеджер сприймає не тільки слова піврозмовника, але і його погляд, тембр голосу, інтонацію, іміку, жести. Слова передають логічну інформацію, а жести,

міміка, голос цю інформацію доповнюють.

Спілкування як взаємодія двох людей може здійснюватися на рьох рівнях: когнитивному (пізнавальному), емоційному і оведінчатому, а може бути направлено на рішення якої-небудь начущої задачі або на задоволення особистих потреб.

Спілкування може відбуватися за такими стилями:

1. Соціальний - засвідчення своєї присутності, підтримка
2. Сприятливих взаємовідносин і інше;
3. Інформативний - обмін фактичними відомостями, планами,
4. намірами;
5. Експресивний - вираження почуття, думки, образи, невдоволення,
6. Незадоволення;
7. Спонукальний - наказ, вираження вимоги, прохання і т.д..

Для ефективного спілкування керівник повинен володіти відповідною комунікативною компетентністю, тобто вербальними мовними) і невербальними (немовними) навичками спілкування, мінням пристосовуватися до ситуації, вибирати оптимальні кошти пілкування в кожному конкретному випадку.

Тест

1. Семінар, який готується й проводиться з метою акцентування уваги студентів на якій-небудь актуальній темі або на найбільш важливих і істотних її аспектах – це

а) міждисциплінарний;

б) проблемний семінар;

в) тематичний;

г) орієнтацій ний.

2. Метод системних семінарів дозволяє…

а) розширити кругозір студентів, привчає до комплексної оцінки проблем, дозволяє бачити міжпредметні зв'язки;

б) виявити рівень знань студентів у даній області й сформувати стійкий інтерес до досліджуваного розділу навчального курсу;

в) поглиблює знання студентів, орієнтує їх на активний пошук шляхів і способів розв'язку проблеми, що розглядається;

г) виявити причинно-наслідкові зв'язки явищ, викликає інтерес до вивчення різних сторін суспільно-економічного життя.

3. Критерій оцінки практичного (семінарського) заняття за яким відбувається постановка проблеми, прагнення зв'язати теорію із практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності – це

а) цілеспрямованість;

б) планування;

в) організація семінару;

г) стиль проведення семінару.

4. Заняття, яке проводиться як правило після завершення великих розділів курсу та має переважно повторювально-узагальнюючий характер, участь в якому відкриває можливості для прояву та розвитку індивідуальних інтересів і нахилів студентів – це

а) практичне заняття;

б) семінар;

в) практикум;

г) лабораторна робота.

5. Закріплення та поглиблення отриманих учнями раніше нових знань; формування в учнів умінь і навичок самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення учнів та самоорганізація – це…

а)технологія проведення семінару;

б) результативність семінарського заняття;

в) підведення підсумків семінарського заняття;

г) підготовка вчителя та учнів до семінару.

6. Що з перерахованого нижче належить до особливостей методики роботи з економічним текстом:

а) вияв логічних зв’язків;

б) вияв психилогічних зв’язків;

в) аналіз;

г) узагальнення.

7. Якій з особливостей методик роботи з економічним текстом належить наступне визначення: "Стратегія запам'ятовування, при якій елементи інформації, що запам'ятовується, зв'язуються за певною логічною підставою в цілісні групи"

а) структурування;

б) вияв логічних зв’язків;

в) вияв психилогічних зв’язків;

г) аналіз.

8. Що з перерахованого найменше належить до критеріїв позитивної оцінки викладачем роботи студента на семінарі:

а) ступінь знання розглянутих питань в обсязі програми;

б) використання у виступах обов'язкової й додаткової літератури;

в) уміння аргументовано обґрунтовувати висловлювані положення;

г) використання у виступах обов'язкової літератури.

9. Що з перерахованого нижче не належить до функцій викладача у підготовці та проведенні семінарських занять?

а) надання допомоги студентам з приводу підготовки до семінарського завдання;

б) аналіз та оцінка відповідей студентів;

в) розвиток навичок роботи з текстом;

г) використання однотипних методів завдання у відповідності освітнім цілям.

10. Які специфічні вимоги семінар на відміну від лекції пред'являє до діяльності викладача:

а) розширення діапазону теоретичної підготовки, збільшення об’єму організаторскої роботи;

б) зменшення ролі індивідуального підходу, вміння викладача забезпечити індивідуальну та колективну творчість;

в)підвищення ролі індивідуального підходу, низький рівень обговорення теоретичних проблем;

г) збільшення об’єму організаторскої роботи, зменшення ролі індивідуального підходу.

Відповіді: 1-в; 2-г; 3-а; 4-б; 5-б; 6-а; 7-а; 8-г; 9-г; 10-а.