Програма

на тему ____________________________________________________________

по дисциплине ______________________________

Основные замечания: _______________________

__________________________________________ __________________________________________ __________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________ Студент____________________

__________________________________________ (ФИО – полностью)

__________________________________________ Курс_____группа________________

__________________________________________ Научный руководитель:

__________________________________________ __________________________

__________________________________________ __________________________

__________________________________________ (ФИО, должность, уч. степень, уч. звание)

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

Отметка о допуске курсовой работы к защите:

________________________________________

Дата: «___» ______________________ 201_ г.

Подпись научного руководителя: ___________

(подпись)

______________________

Новополоцк 201___г.

ПРОГРАМА

педагогічної практики з української літератури для студентів III (3.9 р. н.), IV (5 р. н.) курсів філологічного факультету заочної (дистанційної) форми навчання

Вступ

Студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» III (3.9 р. н.), IV (5 р. н.) курсів заочної (дистанційної) форми навчання проходять навчально-виховну практику в 5 – 9 класах (в основній школі) на базі загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів нового типу, яка триває 3 тижні.

Навчально-виховна практика проходить за етапами:

I. Настановчо-мотиваційний етап.

Напередодні початку педагогічної практики проводиться настановча конференція, на якій методисти-предметники знайомлять студентів із метою, змістом, завданнями і обов’язками практикантів.

Організація діяльності студента-практиканта:

З метою забезпечення найсприятливіших умов виконання завдань навчально-виховної практики студенти спеціальним наказом відділу педагогічних практик університету розподіляються за базами проходження практики, а також призначається методист-предметник із числа викладачів кафедри української літератури чи досвідчених учителів-словесників міста, району.

Заступник директора з навчальної роботи розподіляє групу студентів за класами (по одному на клас за бажанням самого студента та можливостями школи, яка є базою проходження навчально-виховної практики).

Зміст діяльності студента-практиканта:

Протягом визначеного терміну практикант надає посильну допомогу вчителю-словеснику у здійсненні навчальної роботи, передбаченої календарно-тематичним планом із української літератури; та виховної роботи, яку повсякденно виконує класний керівник.

Мета педагогічної практики з української літератури:

1. Сформувати у студентів-практикантів уміння у практичній діяльності застосовувати теоретичні знання з літературознавчих, українознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних дисциплін.

2. Виробити вміння моделювати структури традиційних (нетрадиційних) уроків та складати плани-конспекти уроків з української літератури в 5 – 9 класах, проводити за ними уроки.

3. Проводити позакласні заходи з української літератури за власноруч змодельованими і розробленими сценаріями.

4. Здійснювати аналіз та самоаналіз відвіданих та самостійно проведених уроків і позакласних заходів з української літератури.

5. Виховувати професійно значимі якості особистості вчителя-словесника, потребу систематично займатися самоосвітою.

6. Виховувати стійкий інтерес і любов до професії вчителя-словесника.

7. Виробити творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності.

8. Вивчити сучасний стан навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, передовий педагогічний досвід.

9. Сформувати адекватну професійну самооцінку майбутніх учителів української літератури.

II. Операційно-діяльнісний етап.

1. Упродовж першого тижня практики студент ознайомлюється:

- із специфікою роботи школи, класу;

- із змістом навчально-виховної роботи і розпорядком роботи шкільного колективу;

- із шкільною документацією (класний журнал, календарно-тематичні плани вчителя-словесника, плани роботи літературних гуртків, клубів, секцій тощо);

- із класним колективом, за яким закріплений, визначає вікові та індивідуальні особливості учнів;

- із навчально-методичним забезпеченням кабінету української мови та літератури,

- із фондами шкільної бібліотеки.

2. Відвідує уроки й позакласні заходи з української літератури, проведені вчителем-словесником у класі, за яким закріплений студент-практикант.

3. Робить методичний аналіз відвіданого уроку української літератури.

4. Визначається із темами пробних уроків з української літератури.

5. Складає графік проведення залікових уроків та позакласного предметного заходу з української літератури, попередньо узгодивши його із учителем-словесником, після чого подає його на затвердження методисту-предметнику.

6. Отримує індивідуальні завдання.

Протягом наступних тижнів студент-пратикант виконує:

1. Навчальна робота:

- із метою набуття педагогічного досвіду відвідує уроки української літератури та предметні заходи, які проводить учитель-словесник, студенти-пратиканти, бере участь в обговоренні та аналізі відвіданих форм роботи;

- з допомогою вчителя-словесника проводить пробні уроки з української літератури;

- перед проведенням залікових уроків студент-практикант зобов’язаний отримати консультації учителя-словесника, методиста-предметника, затвердити конспект залікового уроку вчителем та методистом;

- моделює поурочні плани-конспекти уроків і проводить залікові уроки з української літератури у визначеному класі;

- моделює і проводить заліковий предметний захід з української мови, української літератури, зарубіжної літератури (один – за вибором студента);

- підбирає та виготовляє наочність, розробляє дидактичні матеріали, застосовує ТЗН;

- надає посильну допомогу вчителю-предметнику в обладнанні та поповненні матеріально-технічної бази кабінету української мови та літератури.

2. Методична та науково-дослідна робота:

- ознайомлюється із планами методичного об’єднання вчителів-словесників школи, відвідує їх засідання;

- бере участь у роботі навчально-методичних семінарів, конференцій, які проводяться в школі в період практики;

- вивчає навчально-методичне забезпечення методичного кабінету школи;

- аналізує педагогічну діяльність учительського колективу школи, оцінює свій власний внесок у навчально-виховний процес;

- проводить дослідницьку роботу за темою наукової роботи, яку виконує в університеті (анкетування, опитування серед учнів та вчителів, бесіди, інтерв’ю, творчі роботи, апробує положення методичних гіпотез, систему дидактичних завдань з української літератури тощо);

- вивчає передовий педагогічний досвід учителів-словесників школи (району, області).

3. Позакласна виховна робота:

- студент-пратикант бере участь у поточній виховній роботі;

- розробляє та проводить різноманітні види і форми виховної роботи з української літератури;

- бере участь у роботі батьківських зборів;

- бере участь у організації та проведенні літературних тижнів, свят, вечорів тощо.

III. Контрольно-оцінний етап.

За результатами педагогічної практики студент оформляє звітну документацію, яка здається на кафедру української літератури.

Звітні матеріали з педпрактики:

1. Витяг із календарно-тематичного плану вчителя-словесника на термін навчально-виховної практики.

2. Розгорнутий методичний аналіз уроку літератури, відвіданого студентом - практикантом.

3. Плани-конспекти залікових уроків (3) з української літератури, затверджені вчителем-словесником, методистом - предметником.

4. Сценарій залікового предметного заходу з української літератури (якщо проводився).

5. Список використаної літератури (до кожного уроку та предметного заходу окремий).

6. Опис досвіду вчителя-словесника (методичні розробки уроків з української літератури, аудіо- та відеоматеріали, зразки наочності, дидактичних матеріалів тощо).

Перелічена звітна документація здається старшому лаборанту кафедри української літератури для реєстрації в триденний термін по закінченню педагогічної практики.

Для підбиття підсумків педагогічної практики проводиться підсумкова конференція-захист, у роботі якої беруть участь студенти-практиканти, методисти-предметники, консультанти із психології та педагогіки. Захист проводиться у формі співбесіди студента із членами комісії від факультету та відділу педагогічної практики університету

Під час захисту студент:

- демонструє навички роботи із шкільними програмами з української літератури;

- обґрунтовує вибір тем уроків для залікових уроків української літератури;

- обґрунтовує вибір типів уроків, шляхів реалізації освітньо-виховної мети їх;

- обґрунтовує принципи добору наочності та ТЗН;

- демонструє уміння оцінювати навчальні досягнення учнів за 12-ти бальною системою;

- аналізує досягнення, вказує на недоліки у своїй практичній діяльності та причини їх усунення, демонструє матеріали педагогічного досвіду вчителів української літератури, вносить пропозиції щодо організації та проведення педагогічної практики.

- Студент, який не виконав програму педпрактики з поважних причин, має право на проходження практики повторно.

- Студентові, який отримав негативну оцінку з педпрактики, надається право виконати завдання практики повторно.

- При повторному невиконанні завдань педагогічної практики студент відраховується з вищого навчального закладу.

ПРОГРАМА

педагогічної практики з української літератури для студентів IV (3.9 р.н.), V (5 р.н.) курсів філологічного факультету заочної (дистанційної) форми навчання

Вступ

Студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» IV (3.9 р.н.), V (5 р.н.)курсів заочної (дистанційної) форми навчання проходять навчально-залікову практику в 9 – 11 класах на базі загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів нового типу, яка триває 3 тижні.

Навчально-залікова практика проходить за етапами:

I. Настановчо-мотиваційний етап.

Напередодні початку педагогічної практики проводиться настановча конференція, на якій методисти-предметники знайомлять студентів із метою, змістом, завданнями і обов’язками практикантів.

Організація діяльності студента-практиканта:

З метою забезпечення найсприятливіших умов виконання завдань навчально-залікової практики студенти спеціальним наказом відділу педагогічних практик університету розподіляються за базами проходження практики, а також призначається методист-предметник із числа викладачів кафедри української літератури чи досвідчених учителів-словесників міста, району.

Заступник директора з навчальної роботи розподіляє групу студентів за класами (по одному на клас за бажанням самого студента та можливостями школи, яка є базою проходження навчально-залікової практики).

Зміст діяльності студента-практиканта:

Протягом визначеного терміну практикант працює на робочому місці вчителя-словесника і здійснює навчальну роботу, передбачену календарно-тематичним планом із української літератури; та виховну роботу, яку повсякденно виконує класний керівник.

Мета педагогічної практики з української літератури:

1. Сформувати у студентів-практикантів уміння у практичній діяльності застосовувати теоретичні знання з літературознавчих, українознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних дисциплін.

2. Виробити вміння моделювати структури традиційних (нетрадиційних) уроків та складати плани-конспекти уроків з української літератури в 9 - 11 класах, проводити за ними уроки.

3. Проводити позакласні заходи з української літератури за власноруч змодельованими і розробленими сценаріями.

4. Здійснювати аналіз та самоаналіз відвіданих та самостійно проведених уроків і позакласних заходів з української літератури.

5. Виховувати професійно значимі якості особистості вчителя-словесника потребу систематично займатися самоосвітою.

6. Виховувати стійкий інтерес і любов до професії вчителя-словесника.

7. Виробити творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності.

8. Вивчити сучасний стан навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, передовий педагогічний досвід.

9. Сформувати адекватну професійну самооцінку майбутніх учителів української літератури.

II. Операційно-діяльнісний етап.

1. Упродовж першого тижня практики студент ознайомлюється:

- із специфікою роботи школи, класу;

- із змістом навчально-виховної роботи і розпорядком роботи шкільного колективу;

- із шкільною документацією (класний журнал, календарно-тематичні плани вчителя-словесника, плани роботи літературних гуртків, клубів, секцій тощо);

- із класним колективом, за яким закріплений, визначає вікові та індивідуальні особливості учнів;

- із навчально-методичним забезпеченням кабінету української мови та літератури,

- із фондами шкільної бібліотеки.

2. Відвідує уроки й позакласні заходи з української літератури, проведені вчителем-словесником у класі, за яким закріплений студент-практикант.

3. Робить методичний аналіз відвіданого уроку української літератури.

4. Визначається із темами пробних уроків з української літератури.

5. Складає графік проведення залікових уроків та позакласного предметного заходу з української літератури, попередньо узгодивши його із учителем-словесником, після чого подає його на затвердження методисту-предметнику.

6. Отримує індивідуальні завдання.

Протягом наступних тижнів студент-пратикант виконує:

1. Навчальна робота:

- із метою набуття педагогічного досвіду відвідує уроки української літератури та предметні заходи, які проводить учитель-словесник, студенти-пратиканти, бере участь в обговоренні та аналізі відвіданих форм роботи;

- з допомогою вчителя-словесника проводить пробні уроки з української літератури;

- перед проведенням залікових уроків студент-практикант зобов’язаний отримати консультації учителя-словесника, методиста-предметника, затвердити конспект залікового уроку вчителем та методистом;

- моделює поурочні плани-конспекти уроків і проводить залікові уроки з української літератури у визначеному класі;

- моделює і проводить заліковий предметний захід з української мови, української літератури, зарубіжної літератури (один – за вибором студента);

- підбирає та виготовляє наочність, розробляє дидактичні матеріали, застосовує ТЗН;

- надає посильну допомогу вчителю-предметнику в обладнанні та поповненні матеріально-технічної бази кабінету української мови та літератури.

2. Методична та науково-дослідна робота:

- ознайомлюється із планами методичного об’єднання вчителів-словесників школи, відвідує їх засідання;

- бере участь у роботі навчально-методичних семінарів, конференцій, які проводяться в школі в період практики;

- вивчає навчально-методичне забезпечення методичного кабінету школи;

- аналізує педагогічну діяльність учительського колективу школи, оцінює свій власний внесок у навчально-виховний процес;

- проводить дослідницьку роботу за темою наукової роботи, яку виконує в університеті (анкетування, опитування серед учнів та вчителів, бесіди, інтерв’ю, творчі роботи, апробує положення методичних гіпотез, систему дидактичних завдань з української літератури тощо);

- вивчає передовий педагогічний досвід учителів-словесників школи (району, області).

3. Позакласна виховна робота:

- студент-пратикант здійснює поточну виховну роботу;

- розробляє та проводить різноманітні види і форми виховної роботи з української літератури;

- бере участь у роботі батьківських зборів;

- бере участь у організації та проведенні літературних тижнів, свят, вечорів тощо.

III. Контрольно-оцінний етап.

За результатами педагогічної практики студент оформляє звітну документацію, яка здається на кафедру української літератури.

Звітні матеріали з педпрактики:

1. Витяг із календарно-тематичного плану вчителя-словесника на термін навчально-залікової практики.

2. Розгорнутий методичний аналіз уроку літератури, відвіданого студентом - практикантом.

3. Плани-конспекти залікових уроків (3) з української літератури, затверджені вчителем-словесником, методистом - предметником.

4. Сценарій залікового предметного заходу з української літератури (якщо проводився).

5. Список використаної літератури (до кожного уроку та предметного заходу окремий).

6. Опис досвіду вчителя-словесника (методичні розробки уроків з української літератури, аудіо- та відеоматеріали, зразки наочності, дидактичних матеріалів тощо).

Перелічена звітна документація здається старшому лаборанту кафедри української літератури (методисту НКЦ) для реєстрації в триденний термін по закінченню педагогічної практики.

Для підбиття підсумків педагогічної практики проводиться підсумкова конференція-захист, у роботі якої беруть участь студенти-практиканти, методисти-предметники, консультанти із психології та педагогіки. Захист проводиться у формі співбесіди студента із членами комісії від факультету та відділу педагогічної практики університету

Під час захисту студент:

- демонструє навички роботи із шкільними програмами з української літератури;

- обґрунтовує вибір тем уроків для залікових уроків української літератури;

- обґрунтовує вибір типів уроків, шляхів реалізації освітньо-виховної мети їх;

- обґрунтовує принципи добору наочності та ТЗН;

- демонструє уміння оцінювати навчальні досягнення учнів за 12-ти бальною системою;

- аналізує досягнення, вказує на недоліки у своїй практичній діяльності та причини їх усунення, демонструє матеріали педагогічного досвіду вчителів української літератури, вносить пропозиції щодо організації та проведення педагогічної практики.

- Студент, який не виконав програму педпрактики з поважних причин, має право на проходження практики повторно.

- Студентові, який отримав негативну оцінку з педпрактики, надається право виконати завдання практики повторно.

- При повторному невиконанні завдань педагогічної практики студент відраховується з вищого навчального закладу.

Схема аналізу уроку літератури №1

І. Загальні відомості про урок:

1. школа, клас, учитель;

2. місце проведення уроку;

3. тема і мета уроку;

4. тип уроку;

5. форма заняття (нетрадиційний урок);

6. обладнання.

ІІ. Мета відвідання уроку літератури.

ІІІ. План уроку та його реалізація:

1. як проведена актуалізація опорних знань учнів;

2. як повідомлені тема, мета уроку;

3. методи, методичні прийоми роботи на всіх етапах уроку, їх ефективність;

4. доцільність видів роботи на різних етапах уроку;

5. використання наочності та ефективність цієї роботи;

6. активність, самостійність учнів; чинники, що їм сприяли;

7. мова вчителя і керівництво зв'язним мовленням учнів;

8. самобутність уроку літератури, досягнення мети.

IV. Методика роботи вчителя на етапі домашнього завдання учням.

V. Загальні висновки про урок, побажання, пропозиції.

Схема аналізу уроку №2

1. Педагогічна основа, виховна цілеспрямованість уроку, відповідність його змісту завданням усебічно, гармонійно розвинутої особистості.

2. Науковий рівень змісту уроку, відповідність повідомлюваної інформації останньому слову даної науки.

3. Систематичність і послідовність у навчанні учнів основам наук.

4. Тематичність у викладі наукової інформації й у виявленні одержаних знань та вмінь.

5. Наступність в організації учнів для вивчення даної науки. Використання міжпредметних зв’язків з метою економії часу й зусиль школярів.

6. Доступність викладу знань учителем і свідомість засвоєння їх учнями, активність школярів у навчанні.

7. Розвиваюче навчання: розвиток розумових сил учнів (мислення, мови, уяви, пам’яті і т.д.); три рівні пізнавального інтересу (елементарний, описовий, встановлення причинно-наслідкових зв’язків виучуваних явищ).

8. Раціоналізм, комплексність у застосуванні методів, прийомів і засобів, у т.ч. і ТЗН.

9. Доцільність структури уроку, взаємодія його компонентів.

10. Результативність уроку, його ефективність.

Критерії оцінки уроку літератури

1. Досконала організація школярів упродовж усього уроку.

2. Чітке розуміння мети, цілей і завдань уроку.

3. Наукова та ідеологічна витриманість повідомлених знань.

4. Обґрунтованість відбору змісту матеріалу, доступність і яскравість викладу знань.

5. Самобутність уроку.

6. Виховна й розвиваюча спрямованість уроку: ідейний зміст його, стимулювання активності учнів, формування навичок самостійної роботи, виховання старанності, працьовитості, розвиток відтворюючої й творчої уяви, міцної, продуктивної пам’яті, довільної уваги, логічного та образного (творчого) мислення.

7. Рівень знань учнів, правильність оцінювання знань.

8. Культура поведінки учня на уроці.

9. Ерудиція вчителя, його загально педагогічна та методична підготовка, виховний вплив особистості вчителя на уроці.

10. Уміння самостійно готуватися до уроку, творчо застосовувати методи й прийоми навчання.

Структури традиційних уроків з української літератури

Структура уроку засвоєння нових знань

і розвитку на їх основі вмінь і навичок

1. Актуалізація опорних знань.

2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

3. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

4. Підсумок уроку.

5. Домашнє завдання.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань

1. Актуалізація опорних знань.

2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

3. Повторення, узагальнення, систематизація знань.

4. Підсумок уроку.

5. Домашнє завдання.