Розгадай кросворд

Упишіть у горизонтальні рядки слова переносного значення, що змальовують ліс, наче живу істоту.

		Р
	Р
			Р
			Р

Відповід і

1.Дрімає

2.Дрімає

3.Стрепенувся

4.Заграв

3.7. Бесіда про пейзаж.

- Який опис називається пейзажем? Наведіть приклади.

- З якою метою зображується пейзаж у творі?

- Які різновиди описів ви знаєте? Подайте приклад.

3.8. Робота зі статтею ”Про літературний пейзаж”. Читання учнями статті (вголос).

Бесіда за змістом статті.

- Яка основна, визначальна особливість виразного читання літературних пейзажів?

- Який засіб виразності має найбільше значення для правильного відтворення опису природи?

3.9. Виразне читання уривка “Ранок у лісі”.

4.Підсумок уроку.

4.1.Бесіда.

- Чи сподобався вам уривок “Ранок у лісі”? Чим саме?

- Яким побачив М.Коцюбинський ранок у лісі?

- Як ви вважаєте, чи впливає природа на стан людської душі?

- Які б ілюстрації ви намалювали до цього уривка? Які б кольори використали?

5. Домашнє завдання.

Вивчіть уривок напам’ять і підготуйтесь до виразного читання.

Література

1. Волошина Н. Й. Вивчення української літератури в 5-му класі. Посібник для вчителя – К.: «Педагогічна думка». – 1997. – 145с.

2. Бандура О., Волошина Н. Українська література. Підручник для 5 класу. – К., 1998.

3. Словник символів./ За редакцією О.Потапенка, М.Дмитренка. – К., - 1997.

Зразок оформлення різнорівневих завдань до тематичного оцінювання з української літератури

Тематична атестація за темою „Ольга Кобилянська» 10 клас.

Завдання І рівня

(рівень репродукції)

1. Де народилася Ольга Кобилянська?

а) на Буковині;

б) в Галичині;

в) на Поділлі;

г) на Катеринославщині;

ґ) на Полтавщині. (0,5 б.)

2. У багатодітній родині (семеро дітей) Ольга Кобилянська була:

а) найстарша;

б) наймолодша;

в) другою;

г) четвертою;

ґ) сьомою дитиною. (0,5 б)

3. Початкову освіту Ольга Кобилянська отримала офіційною мовою тогочасної Буковини:

а) українською;

б) німецькою;

в) польською;

г) російською;

ґ) угорською. (0,5 б)

4. Ольга Кобилянська за тодішньою неписаною традицією мала стати у дорослому житті:

а) письменницею;

б) політиком;

в) доброю господинею, матір’ ю;

г) вчителем народної школи;

ґ) лікарем. (0,5 б)

5. Який один-єдиний шлях культурного зростання та літературного розвитку мала Ольга Кобилянська в юності?

а) навчання в гімназії;

б) навчання в університеті;

в) самоосвіта;

г) домашня освіта під керівництвом репетитора;

ґ) допомога старшого брата Максиміліана. (0,5 б)

6. Протягом 1889 – 1891 рр. Ольга Кобилянська проживала:

а) в селі Димки;

б) в Сучаві;

в) в Молдові;

г) в Кімполунзі;

ґ) у Варшаві. (0,5 б)

7. Про що Ольга Кобилянська писала в щоденнику: «Цей витвір Всевишнього підносив мені душу, я була сама серед священної самоти. Господи, чи Ти є, чи Тебе нема? Якби я могла затримати в своїй душі цю хвилину, в яку пишу ці слова! Але ні, це неможливо…»?

а) твори Кнута Гамсуна;

б) красу природи;

в) музику Ф.Шопена;

г) поезію Лесі Українки;

ґ) листи О.Маковея. (0,5 б)

8. Ідеями якого німецького філософа захоплювалася Ольга Кобилянська?

а) А.Шлегеля;

б) І.Канта;

в) Й.Фіхте;

г ) Ф.Ніцше;

ґ) К.Маркса. (0,5 б)

9. Хто з українських жінок прихиляли молоду письменницю до української мови та літератури?

а) Леся Українка, Олена Пчілка;

б) Марко Вовчок, Марія Вернер;

в) Августа Кохановська, Софія Ковалевська;

г) Софія Окуневська, Христина Алчевська;

ґ) Софія Окуневська, Наталія Кобринська. (0,5 б)

10. Якою мовою написані ранні твори Ольги Кобилянської?

а) німецькою;

б) французькою;

в) польською;

г) чеською;

ґ) англійською. (0,5 б)

11. Ольга Кобилянська була одружена з

а) В.Стефаником;

б) О.Маковеєм;

в) І.Франком;

г) О.Луцьким;

ґ) не одружена. (0,5 б)

12. Який великий прозовий твір започаткував народження Ольги Кобилянської як української письменниці?

а) «Людина»;

б) «Царівна»;

в) «За ситуаціями»;

г) «Образок з життя Буковини»;

ґ) «Про себе саму». (0,5 б)

13. Кому присвятила Ольга Кобилянська повість «Людина»?

а) Лесі Українці;

б) Софії Окуневській;

в ) Наталі Кобринській;

г) Августі Кохановській;

ґ) Марії Вернер. (0,5 б)

14. Хто був редактором альманаху «Перший вінок» і відмовив Ользі Кобилянській опублікувати первісний варіант «Людини» через слабкість твору»?

а) І.Франко;

б) О.Маковей;

в) В.Стефаник;

г) М.Павлик;

ґ) О.Луцький. (0,5 б)

15. Хто з персонажів повісті «Людина» висловлює протест проти функцій, «визначених природою – бути дружиною, матір’ю, домогосподаркою?»

а) Ірина Ляуфлер;

б) Олена Ляуфлер;

в) Герман-Євген-Сидор;

г) батько Олени;

ґ) Фельс. (0,5 б)

16. На кого зі своїх дітей Ляуфлери покладали надії та сподівання?

а) Олену;

б ) Германа-Євгена-Сидора;

в) Ірину;

г) Маргарет;

ґ) Геню. (0,5 б)

17. Чого найбільше прагне в житті Олена Ляуфлер?

а) знайти смисл існування, працею давати користь людям;

б) світських розваг;

в) щасливо вийти заміж;

г) матеріальних благ;

ґ) незалежності. (0,5 б)

18. Основна ідея повісті «Людина» О.Кобилянської:

а) заклик жінок до боротьби за рівноправність, за гідне людини місце в суспільстві;

б) заклик шукати щастя в шлюбі;

в) турбота про долю жінки в містечковому середовищі;

г) заклик шукати однодумців у боротьбі проти міщанства;

ґ) ідеалізація родинних стосунків у тогочасному суспільстві. (0,5 б)

19. Чому вийшла заміж Олена з повісті «Людина» О.Кобилянської?

а) із розрахунку;

б) заради власного щастя;

в) заради порятунку родини;

г) заради лісничого Фельса;

ґ) заради подруги Маргарет. (0,5 б)

20.У яких творах письменниця порушує ряд проблем, пов’язаних з емансипацією жінки?

а) «Людина», «Царівна»;

б) «Гортенза», «Видиво»;

в) «Без подій», «Банк рустикальний»;

г) «Битва», «Некультурна»;

ґ) «Під голим небом», «На полях». (0,5 б)

21. Елементи автобіографічності яскраво простежуються в повісті О.Кобилянської:

а) «Царівна»;

б) «Земля»;

в) «Про себе саму»;

г) «В неділю рано зілля копала»;

ґ) «Лореляй». (0,5 б)

22. Естафету боротьби за рівноправне місце в суспільстві від Олени Ляуфлер («Людина») підхоплює:

а) Агнеса («Образок життя Буковини»);

б) Наталка Верковичівна («Царівна»);

в) Марта («Valse melancoligue»);

г) Рахіра («Земля»);

ґ) Параска («Некультурна»). (0,5 б)

23. У чому особливість композиції повісті «Царівна» Ольги Кобилянської?

а) написана у формі листів;

б) написана у формі сповіді;

в ) написана у формі щоденникових записів;

г) написана у формі закінчених новел;

ґ) оповідь подана від 1-ої особи, свідка подій. (0,5 б)

24. Який твір О.Кобилянської Лесі Українка назвала «великим психологічним романом»?

а) «Людина»;

б) «Земля»;

в) «Царівна»;

г) «Гортенза»»;

ґ) «Вона вийшла заміж». (0,5 б)

Завдання ІІ рівня

(застосування вмінь і навичок)

1. Назвіть жанрові різновиди творів Ольги Кобилянської. (2 б.)

2. Стисло схарактеризуйте тематику новелістики Ольги Кобилянської. (2 б.)

3. Визначте тему та ідею повісті «Людина» Ольги Кобилянської. (2 б.)

4. Доведіть, що в повісті «В неділю рано зілля копала» є елементи неоромантизму. (2.б.)

5. Що повчального ви взяли для себе з життя і творчості О. Кобилянської (2 б.)

Завдання ІІІ рівня

(рівень трансформації)

1. Розкрий життєву основу повісті О.Кобилянської «Земля». (3 б.)

2. Що означає словосполучення «синтез мистецтв» у контексті творів О.Кобилянської? (3 б.)

3. Аналізуючи твір О.Кобилянської (на вибір), назви нові риси поетики, які привніс модернізм. (3 б.)

4. Наскрізним поняттям усієї творчості О.Кобилянської є вислів «гармонійна людина». Обґрунтуй його (3 б.).

Завдання ІV рівня

(розвиток зв’язного мовлення)

1. Напишіть твір на тему: «Пошуки життєвого ідеалу..” (за творчістю О.Кобилянської)

2. Напишіть творчу роботу на тему: „Ольга Кобилянська – провісниця модернізму в українськії літературі».

Зразок оформлення плану-конспекту позакласного заходу з української літератури

Тема: Конкурс літературознавців.

Мета навчальна: повторити імена українських та зарубіжних письменників, назви їхніх творів, загальні відомості про спадщину митців; вчити учнів швидко і правильно відповідати на поставлені запитання.

Мета розвивальна: розвивати вміння помічати окремі деталі у творі, пам’ять, логічне мислення, кмітливість, увагу, творчі здібності старшокласників.

Мета виховна: виховувати любов до літератури, читання, уміння вести дискусію, культуру спілкування у процесі конкурсу.

Обладнанння: кольоровий плакат із назвою заходу, конверти зі словами, картки, фішки.

Місце проведення: класна кімната.

Клас: 10.

Хід заходу.

1. Вступне слово вчителя.

Дорогі старшокласники! Я рада вас вітати сьогодні на нашому конкурсі літературознавців. За своє шкільне життя ви прочитали багато різних творів українських та зарубіжних письменників. Людина, яка любить і вміє читати, - щаслива людина. Пригадуєте І.Франко сказав: “Книги морська глибина! Хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить”. Книги – вірні друзі, помічники й порадники в будь-якій справі…

Сьогодні цей прекрасний, різноманітний світ художньої літератури ввірветься і в нашу класну кімнату зі сторінок улюблених творів.

Разом ми помандруємо у захопливі історії, ще раз зустрінемо і згадаємо героїв, які полонили своєю мужністю і характером, разом побачимо, чи уважно прочитали й зрозуміли світ автора, його ідеї і помисли.

2. Представлення команд.

За почесне званння найкращих знавців літератури у нас змагаються дві команди (їх назви і капітани).

3. Конкурс.

ТУР I. Бліц-конкурс.

Умови: упродовж двох хвилин команда отримує запитання. Правильна відповідь оцінюється 1 балом (1 фішка). Відповідає член команди. Якщо не знаєте правльну відповідь, то говорите слово “далі”. А це означає, що команда-суперник може заробити додаткові 2 бали, якщо відповідає на це запитання.

Питання для I команди.

1. Назва твору та його автор, у якому жадібність героя-міліонера призвела до смертельної хвороби (І.Карпенко-Карий “Хазяїн”).

2. Назвіть основні риси світогляду М.Коцюбинського (демократизм, гуманізм, любов до народу).

3. Автор і жанр твору “Втеча трьох братів з Азова”(народна дума).

4. З якого твору ці рядки, хто їх автор?

…Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

Я дубам не пара.

То ти мене, дубе, отінив, як хмара…(І.Франко “Червона калино, чого в лузі гнешся?”).

5. Ім’я молодшої невістки Кайдашів (Мелашка).

6. У якому творі М.Коцюбинський зобразив український народ в образі буйного тура, “очі якого наливаються кров’ю?”(“Дорогою ціною”)

7. Імена героїв драми І.Франка “Украдене щастя”, які й складали любовний трикутник (Анна, Михайло, Микола).

8. Де похований П. Грабовський? (У Тобольську, поряд із могилами декабристів).

9. Ім’я першого коханння І.Франка (О.Рошкевич).

10. Прізвище родини, в будинку якої виховувався маленький Поль Домбі (Блімбери).

11. Хто написав роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”(Панас Мирний та Іван Білик).

12. Герої якого твору проживають у селі Семигори? (“Кайдашева сім’я І.С.Нечуя-Левицького”).

Питання для команди II.

1. Місто, у якому відбуваються події роману І.Франка “Перехресні стежки” (Дрогобич).

2. Прізвище коханої жінки П.Грабовського (Сигида).

3. Автор і назва твору, у якому змальовано похорон учительки (П.Грабовський “Трудівниця”).

4. Справжнє прізвище І.Карпенка-Карого (І.Тобілевич).

5. Назвіть прізвища письменників, які складали “покутську трійцю”(В.Стефаник, М.Черемшина, Л.Мартович).

6. З якого твору ці рядки:”Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися”? (“Кайдашева сім’я”І.С.Нечуя-Левицького).

7. Син якого українського письменника брав участь у розгромі військ Центральної Ради на Україні в 1918 році? (М.Коцюбинського, Юрко).

8. Жанр твору “Хазяїн” І.Карпенка-Карого. (Соціально-сатирична комедія).

9. Назвіть підзаголовок збірки І.Франка “Зів’яле листя” (Лірична драма).

10. Український поет, ім’я якого носить село в Сумській області (Грабовське, П.Грабовський).

11. Чому присвячена новела М. Коцюбинського “Intermezzo” (Кононівським полям).

12. Героїв якого твору називають “карпатськими Ромео та Джульєттою”, хто його автор? (М.Коцюбинський “Тіні забутих предків”).

ТУР II. Літературний портрет.

Умови: Зачитуються цитати-портрети персонажів творів, а ваше завдання – назвати ім’я героя, назву твору, із якого він узятий, його автора. Відповідають члени команд по черзі. Якщо одна з команд не має правильної відповіді, то інша має можливість додати 2 бали до свого набутку фішок.

Правильна відповідь – одна фішка.

1. “Вона була вже не молода жінка, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, із тонкими губами та блідим лицем… Вона вміла дуже добре куховарити…, довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства”. (Маруся Кайдашиха, “Кайдашева сім’я” І.С.Нечуя-Левицького).

2. “Дівчина, як перепілка, знялась – і помчалась вподовж ниви. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітами, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротних дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим житом – вона здавалася русалонькою…” (Галя, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного).

3. “Тепер він був уже легінь, носив широкий черес і пишну кресаню” (Іван “Тіні забутих предків”М.Коцюбинського).

4. “Товсте та кругле, наче здоровенна копиця, воно десь із-за дерева взялося і, вхопившись за верхів’я гілок цупкими лапастими руками, почало опускатися серед поляни. Товсті, як лантухи, його ноги в повітрі гойдалися, снігова одежа на йому крутилася, лопотіла, а кустрата голова на всі боки майтолалася”(Віхало “Морозенко Панас Мирний”.)

5. “Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на за першим поглядом було пізнати, що тяжка, нестанна праця й жура, що гнітила її, надали їй п’ятно старості” (Марійка Федорчук “Земля” О.Кобилянської).

6. “Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на ньому свій напечаток”(Омелько Кайдаш, І.С.Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”.)

ТУР III. Спалений рукопис.

Конкурс капітанів.

Уявіть, що ви археологи. Під час розкопок ви знайшли рукописи, на яких час залишив свої відбитки. Деякі слова і навіть цілі фрази знищені. Ваше завдання відновити текст. За правильно відновлений рукопис ви отримаєте 5 фішок. Хто швидше упорається із завданням, отримає додатковий бал (фішку).

Рештки рукопису на дошці.

1. …….. журися ……!

Ясним ………. воно,

Чистим, …….., як ….,

……. іскрами ………..злетіло.

2. ………. ……….люди,

вбогі й ……, веселі … …..,

радощі ……………….. мені,

їм ………..душа………буде.

ТУР IV. Знайди зайвого.

У поданому переліку героїв твору, назву й автора якого вам потрібно назвати, є ім’я, яке потрапило сюди випадково з іншого твору. Ваше завдання – знайти зайвого героя і допомогти йому повернутися назад, згадавши назву твору та автора, тобто його “домівку”.

Це завдання для обох команд. Відповідає та, яка першою підняла руку (учасник). За правильну відповідь – 2 бали (фішки).

1. Ліхтаренко, Золотницький, Калинович, Мотря (“Хазяїн” І.Карпенка-Карого; зайвий персонаж – Мотря “Кайдашева сім’я” І.С.Нечуя-Левицького).

2. Маланка, Регіна, Рафалович, Стальський (“Перехресні стежки” І.Я.Франка; зайвий персонаж – Маланка “Fata morqana” М.Коцюбинського).

3. Лушня, Матня, Пацюк, Лісовик (“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний; зайвий персонаж – Лісовик “Лісова пісня” Лесі Українки).

4. Степан, Оксана, Килина, Дорошенко (“Бояриня” Лесі Українки; зайвий персонаж – Килина “Лісова пісня” Лесі Українки).

5. Рахіра, Сава, Лієвич, Анна (“Земля” Ольги Кобилянської; зайвий персонаж – Лієвич “Людина” Ольги Кобилянської).

6. Олена Панасенко, Полієвкт, Федір Грищенко, Гриць Летючий (“Страчене життя” Архипа Тесленка; зайвий персонаж – Гриць Летючий “Новина” Василя Стефаника).

ТУР V. Загадковий конверт.

Завдання окреме для кожної команди. Капітани обирають собі конверти.

Умови: у конверті заховане слово, яке ви повинні відгадати за підказками, які ви почуєте. Якщо впродовж 30 сек. не здогадаєтеся про що чи кого йдеться мова, то команда-суперник має можливість отримати додатковий бал (фішку) для своєї команди. Правильна відповідь – 4 бали (фішки).

1. У конверті схована назва музичного інструмента, на якому грав П.Тичина і це слово склало назву його першої поетичниї збірки (Кларнет, “Сонячні кларнети”).

2. У конверті схована назва квітки, яку вжив М.Старицький для визначення місця О.Кобилянської “у саду української літератури”, тобто літературного процесу, це ж слово ввійшло до назви збірки М.Рильського, що позначила новий період у його творчості (Троянда, “Троянди й виноград”).

ТУР VI. Пригадай персонажів твору.

Завдання для обох команд.

Напишіть на картці імена героїв твору І.Я.Франка „Перехресні стежки”.

Умова: записати імена та прізвища персонажів так, як вони зустрічаються у тексті твору. Переможе та команда, яка пригадає найбільшу кількість. Час на виконанння завдання – 3 хвилини. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

3.Підведення підсумків.

Критерії оцінювання педагогічної практики студентів

Уроки та позакласні предметні заходи з української літератури, проведені студентами під час педагогічної практики у школі, будуть оцінені за такими критеріями:

Оцінка "відмінно" ставиться, якщо студент самостійно, грамотно в методичному та мовному плані змоделював конспекти уроків, позакласного предметного заходу з української літератури, чітко визначив їх триєдину мету, раціонально використав різноманітні методи, методичні прийоми навчання, поєднання колективних, індивідуальних та групових форм занять для досягнення поставленої мети уроку і позакласного заходу з урахуванням вікових особливостей дітей, особистісно-зорієнтованого підходу до навчання. Уроки та позакласний предметний захід проведено на високому методичному та організаційному рівні.

Під час проведення уроків та позакласних предметних заходів з української літератури практикантом:

1. повністю досягнуто освітню, розвиваючу та виховну мету уроку;

2. вдало обрано тип уроку (форму проведення позакласного заходу) відповідно до навчальної мети;

3. правильно визначено структурні етапи уроку (позакласного заходу);

4. ефективно використано методи і методичні прийоми навчання на різних етапах уроку (позакласного заходу);

5. встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

6. використано різні види творчих робіт при аналізі текстів художніх творів, характеристиці образів-персонажів;

7. на всіх етапах уроку (позакласоного заходу) практикантом застосовано різні засоби активізації учнів з урахуванням їх вікових особливостей, рівня літературної освіти;

8. ефективно використано наочні посібники та ТЗН;

9. не допущено мовленнєвих недоліків у мові вчителя, вказано на мовні помилки учнів;

10. правильно й аргументовано проведено оцінювання відповідей учнів із застосуванням різних форм контролю;

11. у ході уроку (заходу) практикантом лише епізодично використано конспект, при потребі студент може скоригувати свою діяльність.

Оцінка "добре" ставиться, якщо студент самостійно, грамотно в методичному і мовному пані змоделював конспекти уроків, позакласного предметного заходу з української літератури, чітко визначив їх триєдину мету, застосував різноманітні методи, методичні прийоми навчання, поєднання різних форм, видів робіт для досягнення поставленої мети уроку, позакласного заходу з урахуванням вікових особливостей дітей, рівня їх літературної освіти, проте допустив неточності у викладі фактичного матеріалу, аналізі художнього твору, образів-персонажів. Уроки та позакласний предметний захід проведено на достатньому методичному та організаційному рівні.

Під час проведення уроків та позакласних предметних заходів з української літератури практикантом:

1. досягнуто освітню, розвиваючу та виховну мету уроку;

2. вдало обрано тип уроку (форму проведення позакласного заходу) відповідно до навчальної мети;

3. правильно визначено структурні етапи уроку (позакласного заходу);

4. у ході уроку (позакласного заходу) використано різні методи і методичні прийоми навчання;

5. встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

6. використано різні види творчих робіт при аналізі текстів художніх творів, характеристиці образів-персонажів;

7. практикантом застосовано різні засоби активізації учнів з урахуванням їх вікових особливостей, рівня літературної освіти;

8. ефективно використано наочні посібники та ТЗН;

9. не допущено мовленнєвих недоліків у мові вчителя, вказано на мовні помилки учнів;

10. правильно і аргументовано проведено оцінювання відповідей учнів із застосуванням різних форм контролю;

11. у ході уроку (заходу) практикантом лише епізодично використано конспект, при потребі студент може скоригувати свою діяльність.

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо студент змоделював конспекти уроків, позакласного предметного заходу з української літератури, визначив їх триєдину мету, застосував різні методи, прийоми, форми навчання, проте під час проведення уроків, предметного позакласного заходу допустив помилки у викладі матеріалу, аналізі художнього твору, образів-персонажів. Уроки та позакласний предметний захід проведено на належному методичному та організаційному рівні.

Під час проведення уроків та позакласних предметних заходів з української літератури практикантом:

1. триєдина мета уроку досягнута неповністю;
2. тип уроку, його структурні етапи визначені неправильно;
3. невдало вибрана форма проведення позакласного заходу;
4. неефективно використано методи, методичні прийоми;
5. нераціонально застосовано фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи;
6. відсутня логічна послідовність у викладу матеріалу, виборі видів робіт при аналізі текстів художніх творів, образів-персонажів;
7. під час уроку студентом допущено мовленнєві помилки, недоліки у мовленні учнів не виправлено;
8. практикантом не застосовано засобів активізації учнів на уроці 9позакласному заході);
9. індивідуальний підхід до учнів відсутній;
10. неаргументовано проведено оцінювання;
11. не завжди раціонально використано наочні посібники, ТЗН;
12. студент користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність у ході уроку (позакласного заходу).

Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо студент змоделював конспекти уроків, позакласного предметного заходу з української літератури, проте під час їх проведення не реалізував досягнення триєдиної мети, нераціонально застосував методи, методичні прийоми і форми роботи учнями, неефективно використовував (не використовував взагалі) наочні посібники та ТЗН, не забезпечив дотримання дисципліни учнями, допустив серйозні помилки у викладі навчального матеріалу, у мовленні, не виправляв мовленнєві недоліки школярів.

Програма педагогічної практики

з української літератури для студентів IV(5р.н.) курсу філологічного факультету заочної форми навчання

Вступ

Педагогічна практика на IV (5р.н.) курсі філологічного факультету заочної форми навчання має навчально-виховну спрямованість. Для виконання її мети і завдань студенти мають достатню теоретичну, методичну і практичну базу.

Навчально-залікова педагогічна практика студентів IV (5р.н.) курсу філологічного факультету заочної форми навчання триває З тижні у VIII семестрі в 5-9 класах на базі загальноосвітніх шкіл та закладів нового типу – ліцеїв, колегіумів, гімназій та ін.

Мета педагогічної практики з української літератури:

1. Виробити в студентів:

- уміння практично застосовувати теоретичні знання з основних фахових дисциплін – психології, педагогіки, історії української літератури, сучасної української мови;

- уміння й навички моделювати та проводити уроки з української літератури у 5-9 класах;

- уміння й навички моделювати та проводити позакласні предметні заходи з української літератури у 5-9 класах;

- уміння здійснювати аналіз та самоаналіз уроків та позакласних заходів з української літератури.

2. Розвивати у практикантів потребу систематично поповнювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяяльності.

3. Виховувати інтерес до професії вчителя-словесника.

Завдання педагогічної практики з української літератури:

1. Здійснення навчально-виховної роботи на уроках та в позаурочний час:

- аналіз розділів і тем навчальних програм з української літератури для 5-9 класів;

- опрацювання науково-методичної, критичної, періодичної літератури;

- відвідування та аналіз уроків української літератури вчителів та студентів-практикантів;

- підбір ТЗН, підбір та виготовлення наочності, дидактичних матеріалів до уроку;

- моделювання планів-конспектів уроків української літератури та їх проведення в 5-9 класах;

- моделювання та проведення залікового предметного позакласного заходу з української літератури, української мови, зарубіжної літератури (за вибором студента).

2. Виконання функцій помічника класного керівника (участь у повсякденній виховній роботі, самостійне проведення окремих заходів).

3. Проведення дослідницької роботи (вивчення наукової літератури, передового педагогічного досвіду, проведення досліджень за темами курсових (дипломних) робіт).

4. Вироблення стійкого інтересу, творчого підходу до викладання української літератури.